• Головна
  • “Хочу подарувати підлітку надію та віру у гарне майбутнє”, - полтавська дитяча письменниця про силу слова
10:30, 9 листопада 2020 р.
Надійне джерело

“Хочу подарувати підлітку надію та віру у гарне майбутнє”, - полтавська дитяча письменниця про силу слова

“Хочу подарувати підлітку надію та віру у гарне майбутнє”, - полтавська дитяча письменниця про силу слова

9 листопада в Україні відзначають державне свято – День української писемності та мови. Його започаткували більше 20-ти років тому. Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова. Метою відзначення свята є консолідація українського суспільства.

Майбутнє будь-якого суспільства – це діти та підлітки. До Дня української писемності та мови ми поспілкувалися з полтавською дитячою письменницею та дізналися як вона працює зі словом та йде до своєї літературної мрії зробити підлітків щасливішими.

Владислава Дудник - лауреатка Міжнародного літературного конкурсу для дітей та юнацтва «Корнійчуковська премія» у 2019 та 2020 роках у номінації «Проза для дітей старшого віку та юнацтва» за повісті «А на небі – зірочка» та «Світлина».

Пані Владиславо, як давно ви пишете і чому почали писати саме для дітей? Як усе починалося?

Пишу з дитинства. Здається, тільки навчилася читати – і вже вигадувала та записувала вірші і невеличкі розповіді. Пам'ятаю, у початковій школі написала оповідання про пригоди літер, яким дуже пишалися мої батьки та родичі. Інтерес до літературної діяльності був у мене завжди, але тільки кілька років тому я усвідомила, що хочу спробувати написати книгу про і для підлітків.

Перехідний вік – складний період у житті, і є дуже багато тем і аспектів, які б хотілося висвітлити у своїй творчості. Хочеться показати дітям перехідного віку, що вони не самотні у своїх проблемах та переживаннях, що чимало їх однолітків відчувають те саме.

А ще у мене є велике бажання своїми повістями зробити життя дітей, підлітків хоч на дещицю, але веселішим, щасливішим. Своєю творчістю я хочу подарувати їм хоч крихту радості, натхнення. Тому й повісті намагаюся писати добрійоптимістичні, навіть якщо у них висвітлюються такі проблеми, як непорозуміння з батьками, однолітками, матеріальна скрута.

Мета моєї творчості – подарувати підлітку надію та віру у власні сили, у гарне майбутнє.

Що для вас означає термін «дитяча література»? Чи складно писати для дітей, особливо для підлітків?

«Дитяча література» для мене – це унікальний та найважливіший сегмент літератури. Адже саме від того, якою буде література для дітей, що читатиме молоде покоління – залежить наше майбутнє. Цінності та пріоритети, моральні якості дітей будуть формуватися на основі того, що вони читатимуть.

Для дітей та підлітків писати складно. Світ швидко змінюється, а за сучасними дітьми (їхніми інтересами, захопленнями, проблемами) потрібно встигати. Щоб їм було цікаво те, що ти пишеш, щоб вони ототожнювали себе з головними героями – потрібно дуже багато спілкуватися з дітьми та підлітками, спостерігати за ними, знати їхні приколи, унікальний сленг. А ще підлітки дуже тонко відчують нещирість чи загравання з читачем – якщо побачать таке в літературі, втратять до твоєї творчості будь-який інтерес.

Що для вас робота зі словом? Чи відразу вдається підібрати потрібні слова для читачів?

Робота зі словом – дуже важливий і потрібний процес. Для автора він має бути систематичним та безперервним. Взагалі, на мою думку, літературна діяльність – це 10 % таланту та 90 % роботи над собою. Я вважаю себе ще новачком у царині літератури, тому інколи вдало підібрати слова, влучні метафори, образи – дуже складно.

Працюю зі словниками, намагаюсь постійно самовдосконалюватись, багато читаю. Мені пощастило, адже я дуже люблю редагування – не виникає проблем з тим, щоб десятки разів перечитувати і правити один і той самий рукопис.

Де вам пишеться найкраще і чи є такі улюблені місця для письма? Як була написана перша книга?

О, улюблене місце для письма у теплу пору року – це Петровський («Сонячний») парк у Полтаві. Для мене там особлива атмосфера: саме там я мріяла про свою першу книгу і писала перший рукопис. Люблю писати ввечері у себе вдома, коли усі сплять: тоді виникає особливе натхнення.

Перший свій рукопис (повість – «А на небі – зірочка») написала за два місяці і відразу ж надіслала на кілька літературних конкурсів. Дуже хотілося почути думку експертного журі, чи можу я писати, чи це моє. І я була неймовірно щаслива (і здивована), коли дізналась, що ввійшла у шорт-лист, а потім у список переможців «Корнійчуковської премії». Мрії здійснюються, я переконалася у цьому на власному досвіді. Дуже хочу, щоб й інші вірили у власні сили та можливості. Щира мрія сама по собі має величезну силу!

Cкільки часу відводите читанню і скільки – письму? Які книжки допомагають вам у творчій роботі? Які ваші улюблені літературні герої?

Читаю дуже багато: зазвичай це підліткова або дитяча література. Із «професійних» найбільше мені допомогла книга Юргена Вольфа ( Jurgen Wolff «Your Writing Coach: From Conceptto Character, from Pitch to Publication: Everything You Need toKnow about Writing Novels, Non-Fiction, New Media, Scripts and Short Stories»).

А писати намагаюся тільки тоді, коли маю гарний настрій. Звичайно, «самоналаштування» інколи забирає багато часу, але коли пишеш із радістю на серці – то й рукопис виходить світлим та добрим.

Улюблених героїв дуже багато, тим паче, із плином часу літературні смаки змінюються. Дуже люблю героїв книг норвезької письменниці Марії Парр: Трілле, Лену Лід і Тоню Гліммердал. Ну і, звичайно ж, персонажів «поттеріани»: ЛунуЛавґуд, Невіла Лонґботома … Часто мені цікаві дивакуваті, не завжди зрозумілі іншим герої. Або ж веселі бешкетники.

Хто з сучасних українських авторів є для вас прикладом у літературі та зразком гарного стилю?

Мене надихає творчість письменниці Олени Колінько. Її стиль, робота зі словом, образи, багатогранність мови – я пишаюся нею. Також дуже подобається як пише Тетяна Стрижевська, Саша Кочубей, Слава Світова, Леся Мовчун… Володимир Григорович Рутківський є для мене прикладом і зразком гарного стилю. Дуже приємно, що у нашій країні є надзвичайно багато талановитих, обдарованих, прекрасних людей, які вміють працювати зі словом, щиро люблять справу, якою займаються і поповнюють сучасну українську літературу справжніми скарбами.

Раніше ми писали про те, як полтавська письменниця Олена Колінько підкорювала дитячу літературу

Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram

#Полтава #література #книги #діти #писемність #мова #Україна #письменниця
Оголошення
live comments feed...