Полтавська молодь вшанувала Героїв Холодноярської Республіки (Фото)

Учасники пластунської організації Полтавської області відвідали заходи, присвячені вшануванню Героїв Холодноярської Республіки. Приймаючою стороною виступив курінь ім. Героїв Холодного Яру, що на Черкащині, поїздку наших земляків організував регіональний представник Пласту в Полтавській області Євген Янкевич.

Полтавська делегація відвідала славетну Іллінську церкву (яка зображена на 5-гривневій купюрі), хутір Буда, де росте давній унікальний дуб Максима Залізняка, якому чотири роки тому видали сертифікат 1000-літнього дуба та побували на концерті кобзарів-лірників і бандуристів.

Також молодь мала нагоду спробувати себе в ролі пластунів-вихованців – з ними проводили різні ігри, конкурси, наприклад, імпрези (невеличкі театральні постановки), проводили вечірню ватру. «Це пластова традиція, що має на меті обмін враженнями за день, спілкування, знайомства з новачками і знову ж таки підняття настрою, розваги тощо» - пояснює Ярослав. Тільки цього разу замість вогнища запалили свічку. А вранці рганізатори влаштували гостям справжню муштру (по-пластовому – впоряд) говорить хлопець: «Вишикували всіх і вчили карбувати крок і головним командам: Струнко! Ліворуч! Праворуч! Обернись! Спочинь! Якщо чесно карбування кроку хіба тільки трохи було в нас на фізвихованні, на ДПЮ я не пригадую…»

А перед виїздом додому, пластуни провели традиційне закриття подорожі, на якому всі бажаючі мали честь бути присутніми при урочистому пов’язанні хусток. Вибрали пагорб, вишикували там всіх. Далі два пластуни-хорунжі в одностроях тримали синьо-жовтий прапор, ще троє стояли збоку. Головні пластуни (комендант і бунчужний) між собою прийняли звіт і викликали з наших лав юних пластунів, які склали присягу і отримали пластові хустки (одного із них відразу прийняли до куреня, а другого просто іменувалиюнаком). Це все виглядало настільки круто, що перехожі не втримувались і знімали на відео.»

Після завершення офіційних урочистостей було урочисте співання гімну Закарпатських Пластунів і закриття заходу. Тоді ми продовжили шлях до меморіального каменя на честь хороброго отамана, що загинув у бою з комуністичними окупантами, Василя Чучупака. Там, біля місця його загибелі, ми ушанувавши його пам’ять і закарбувавши в фотках ті пейзажі і краєвиди земель, які народжували таких героїв, ми ще довго милувалися тими, майже карпатськими, місцинами.

Також ми відвідали Свято-Троїцький (Мотронин) жіночий монастир та Гайдамацький став, а також бачили зарості рослинки із запахом часнику… Виявилось, що це – черемша (левурда, ведмежа цибуля або дикий часник). Далі було завантаження в автобус, обід в польових умовах і через годинку, напрочуд швидко, ми наблизились до Кременчука. Попрощавшись з полтавськими пластунами і пообіцявши тісну співпрацю ми врешті ступили на кременчуцьку землю… Все було цікаво і весело, хай і попри негоду, та, на жаль, поки ситуація в країні не обіцяє нам хорошої погоди, тож випробування за таких умов має подвійну ціну.

6

7

5

9

11

2

8

 

Пластуни Полтава Янкевич Холодний ЯР
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі