• Головна
  • Що приховує Геловін: давні вірування, легенди та історія свята
12:00, Сьогодні
Надійне джерело

Що приховує Геловін: давні вірування, легенди та історія свята

Що приховує Геловін: давні вірування, легенди та історія свята

Витоки Геловіну пов'язують із давнім кельтським святом Самайн, яке символізувало завершення збору врожаю та перехід до зимового періоду. Згодом давні звичаї переплелися з християнськими традиціями вшанування святих і померлих, а після поширення в Північній Америці свято набуло звичного сьогодні вигляду. Розповідаємо, як виник Геловін, звідки з'явилися його головні символи та як він став популярним у світі.

Самайн — давнє свято, з якого почалася історія Геловіну

Історію Геловіну найчастіше пов'язують із Самайном (Samhain) — стародавнім святом кельтів, які жили на території сучасної Ірландії, Шотландії, Уельсу та інших частин Західної Європи.

Самайн відзначали наприкінці жовтня — на початку листопада. Він означав завершення теплого сезону, закінчення збору врожаю та початок темної частини року. Для людей, чиє життя значною мірою залежало від природних циклів, це був важливий перехідний період.

Згідно з кельтськими віруваннями, у ніч напередодні нового року межа між світом живих і світом надприродних істот ставала тоншою. Вважалося, що померлі та інші потойбічні істоти можуть наближатися до людського світу.

Тому Самайн супроводжувався особливими обрядами. Люди розпалювали великі багаття, збиралися разом, проводили святкові частування та використовували маскування. Вогню приписували захисне значення, а переодягання пов'язували з віруваннями про необхідність захиститися від небажаних потойбічних гостей.

Водночас історики застерігають від надто спрощеного трактування Самайну як прямого аналога сучасного Геловіну. Про давні кельтські звичаї відомо з обмеженої кількості історичних джерел, а частина популярних сьогодні описів обрядів сформувалася значно пізніше.

Як язичницькі традиції переплелися з християнськими

З поширенням християнства в Європі осінній період поступово отримав нове релігійне значення.

У VIII столітті Папа Римський Григорій III переніс відзначення Дня всіх святих на 1 листопада. Це свято присвятили вшануванню всіх святих і мучеників. Згодом 2 листопада стало днем поминання померлих — Днем усіх душ.

Вечір напередодні Дня всіх святих англійською називали All Hallows' Eve — вечір усіх святих. З часом ця назва скоротилася до Halloween.

Міф: Геловін — християнське свято.
Правда: Його давні культурні витоки пов'язують із кельтським Самайном. Християнська назва та календарне сусідство з Днем усіх святих — окрема частина історії.

Звідки взялися гарбузи зі страшними обличчями

Один із найвідоміших символів Геловіну — гарбуз із вирізаними очима, носом і ротом, усередині якого запалюють свічку. Проте спочатку для цього використовували зовсім не гарбузи.

Традиція вирізати моторошні обличчя на овочах походить з Ірландії та Шотландії. Там для створення ліхтарів використовували ріпу та інші коренеплоди.

З цим звичаєм пов'язана ірландська легенда про Скупого Джека — чоловіка, який нібито зумів обдурити диявола. За переказом, після смерті Джек не потрапив ані до раю, ані до пекла. Йому залишилося блукати в темряві з жаринкою, яку він поклав усередину видовбаного овоча.

Так з'явився образ Jack-o'-lantern — ліхтаря Джека.

Коли ірландські переселенці почали масово прибувати до США у XIX столітті, вони привезли із собою традицію створення таких ліхтарів. У Північній Америці гарбузи виявилися доступнішими та зручнішими для вирізання, тому поступово замінили ріпу. Саме так гарбуз став одним із головних символів Геловіну.

Як з'явилася традиція ходити по солодощі

Звичай переодягатися та ходити від будинку до будинку також має давнє європейське коріння.

У середньовічній Англії існувала традиція souling. Бідні люди напередодні Дня всіх душ відвідували заможні будинки та просили їжу. Натомість вони обіцяли молитися за померлих родичів господарів. За це їм давали спеціальну випічку — так звані «пиріжки для душ».

В Ірландії та Шотландії поширився інший звичай — guising. Люди одягали костюми, ходили від оселі до оселі, співали пісні, розповідали вірші або виконували невеликі вистави, отримуючи за це частування.

З часом ці традиції стали однією з основ сучасного trick-or-treating — звичаю, коли діти в костюмах обходять будинки та просять солодощі.

У США ця традиція набула особливої популярності в першій половині XX століття. Після Другої світової війни вона стала масовою частиною дитячого святкування Геловіну.

Як Геловін став популярним у світі

Важливу роль у поширенні сучасного Геловіну відіграли ірландські та шотландські переселенці, які у XIX столітті привезли до Північної Америки свої осінні звичаї.

У США поступово сформувався новий формат святкування: тематичні вечірки, костюмовані паради, прикрашання будинків, вирізання гарбузів і частування дітей солодощами.

На початку XX століття Геловін дедалі більше перетворювався на світське свято, яке втрачало значну частину попереднього релігійного та містичного значення. Його почали сприймати передусім як привід для розваг, творчості та спільного дозвілля.

Сьогодні 31 жовтня Геловін відзначають у США, Канаді, Великій Британії, Ірландії та багатьох інших країнах. У різних культурах його традиції відрізняються: десь це масштабні костюмовані заходи, а десь — тематичні вечірки та прикрашання осель.

Геловін: давня історія та сучасне свято

Отже, Геловін не має одного конкретного моменту виникнення. Його історія формувалася протягом багатьох століть під впливом кельтських звичаїв, християнських свят і народних традицій різних європейських країн.

Сучасний Геловін суттєво відрізняється від давнього Самайну. Те, що колись було частиною сезонних обрядів і релігійних уявлень, сьогодні для багатьох перетворилося на культурну страшну традицію з костюмами, декораціями та солодощами.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Полтава #Геловін #традиція #солодощі #історія #гарбуз #міф.
Оголошення