Від Котляревського до Петлюри: які легендарні постаті зробили Полтаву осередком українського масонства

Іван Котляревський, Семен Кочубей, Михайло Щепкін та Сімон Петлюра. Усіх цих дуже різних постатей об'єднує велика вага в історії України й безпосередній зв'язок із Полтавою. Однак мало хто знає, що ці фігури, які по цеглинках будували українську культуру й політику, стояли біля витоків вітчизняних таємничих орденів «вільних каменярів». Саме вони зробили наше місто осередком усього українського масонства.

Про вплив одного з найзагадковіших таємних товариств світу на історію Полтави розповідає журналіст 0532.ua Алік Сахно з посиланням на інтерв’ю доктора історичних наук Данила Яневського. 

Найстаріша масонська ложа України

Олександр I зайняв імператорський престол у 1801 році після вбивства свого батька, а вже за рік указом утворив Полтавську губернію, де у 1818-му з’явилася перша на теренах сучасної України масонська ложа. Вона мала назву «Любов до істини».

До її створення приклав руку сам Іван Петрович Котляревський — класик та основоположник сучасної української літературної мови. Данило Яневський стверджує, що Котляревський був намісним майстром цієї ложі та керував нею. 

«Кожен полтавець чи гість міста може прийти до музею і побачити там його медаль 1812 року, де зображена Промениста Дельта (або Всевидяче око - масонський символ, що втілює Великого Архітектора Всесвіту, тобто Бога - ред.). Іван Петрович Котляревський — це більше ніж «Енеїда», — підкреслює історик.

Портрет Івана Коляревського. Худ. Іван Їжакевич

У започаткуванні «Любові до істини» брав безпосередню участь малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін-Волконський. Багато хто знає про нього завдяки донці Варварі, яка була закохана в Тараса Шевченка. Проте сам Рєпнін старший зробив чимало для Полтави. Зокрема, заснував кадетський корпус, та разом із дружиною ініціював побудову Дворянського благодійного Інституту шляхетних дівчат, де нині функціонує Полтавська політехніка. 

Микола Рєпнін-Волконський

Цікаво, що землю для зведення Інституту шляхетних дівчат, виділив ще один із засновників цієї ложі — Семен Кочубей, син генерального писаря та судді Війська Запорізького Василя Кочубея. Кочубей у першу чергу знаний в історії через страту за звинуваченням в хибному доносі на гетьмана Мазепу. Однак доля його сина, Семена, склалася набагато щасливіше. Він, як й інші полтавські масони, був видатним благодійником і державним діячем.

«Люди дуже хочуть засунути свій ніс за шпарину. І кажуть, якщо від нас щось приховують, значить, там робиться щось паскудне. Насправді в ложу не пускають профанів, тому що вони не розуміють елементарних речей, що, якщо ти робиш добро, ти мусиш це робити під столом, так щоб твоя ліва рука не знала, що робить права, а не вивішувати білборди по всіх містах України», — запевняє Данило Яневський.

Ще важливу роль в діяльності полтавської ложі зіграв видатний актор та театральний діяч Михайло Щепкін, якому вищезгаданий Шевченко подарував свій автопортрет і присвятив поему «Неофіти».

Михайло Щепкін

«Саме ложа «Любов до істини» викупила з рабства Михайла Щепкіна. Хто такий Михайло Щепкін? Він творець першого російсько-українського театру в Полтаві. Тобто вся культура театру походить від Щепкіна та ложі, яка його викупила. І значить, все театральне мистецтво і сьогоднішні актори є праправнуками чи правнуками «вільних мулярів» Полтави», — уточнює він. 

Заборона таємних товариств

Офіційно ложа «Любов до істини» проіснувала всього два роки, до 1819-го. Її закрили через підозру в антицарських та сепаратистських настроях. Через те, що, зі зрозумілих причин, її члени не зберігали архіви, про діяльність цієї ложі залишилося не дуже багато інформації.

Вже у 1822-му році, побоюючись підриву своєї влади, Олександр I видав імператорський рескрипт щодо заборони на території держави діяльність будь-яких масонських лож.

«Всі державні чиновники мусили дати підписку, що вони не є масонами. Всі вони написали свої розписки, які надіслали в Третю імператорської величності канцелярію (орган політичного розшуку і слідства в Російській імперії - ред.), якою керував Олександр Христофорович Бенкендорф, котрий й сам був «вільним муляром», — додає Яневський. 

Після смерті імператора Олександра в 1825-му році настав так званий період міжправління, коли було не ясно, хто очолить державу. Цим скористалися дворяни, багато з яких були масонами. У грудні цього ж року вони влаштували повстання, щоб змінити держустрій з абсолютної монархії на Республіку чи конституційну монархію. За це їх так і прозвали — «декабристы».

Цей заколот придушили, а його лідерів засудили до страти. Серед організаторів, яких смертю покарала влада, був і Сергій Муравйов-Апостол — правнук миргородського полковника та великого гетьмана України Данила Апостола.

Сергій Муравйов-Апостол

Варто зазначити, що на території Австро-Угорської імперії, куди входила більша частина західноукраїнських земель, заборонили масонські ложі ще в 1795 році за наказом імператора Франца II, який так само хвилювався, що масонство може підірвати його владу. 

Петлюра та інші діячі УНР

Царська заборона на таємні товариства тривала до першої Революції 1905-го року. Після цього масонство дозволили під суворим наглядом поліції. З того часу, як стверджує Яневський, широковідомі імена 10 знакових осіб, які працювали в різних ложах. Серед тої когорти був полтавець Симон Васильович Петлюра, який працював в одній ложі з діячем, котрого згодом «скине з престолу» голови української держави, його ім'я — Павло Скоропадський. 

Симон Петлюра

За словами Данила Яневського, ця ложа мала назву «Святого Андрія Первозваного», й знаходилася у французькій юрисдикції Великого сходу Франції, яку після перевороту 18-го року та вигнання Скоропадського, Петлюра приватизував собі. Після чого назвав її «Великою Ложею України», а себе оголосив Великим майстром. 

«Вона в масонській термінології називається «розбійницькою». Тому що будь-які масонські ложі діляться на регулярні та нерегулярні. Регуляри – це ті, кого затверджує Велика Ложа Англії. Вона є «материнська» для всіх лож світу. Так от Велика Ложа Англії її не визнала. І в цьому сенсі він залишився масонським розбійником. Збереглося його масонське вбрання, яке я бачив. Воно переїхало з Франції до України. Я тримав в руках його апрон (фартух - ред.), його ланцюг великого майстра, та інше», — додає  доктор історичних наук. 

Варто зазначити, що наразі немає жодних документальних підтверджень участі Петлюри у масонських організаціях. Однак є чимало усних свідчинь його зв'язків із масонством. Зокрема, Симон Петлюра мав друзів і знайомих серед «вільних каменярів», серед яких виділимо його багаторічного політичного соратника — Володимира Вінниченка. Дехто вказує, що саме Вінниченко зацікавив Петлюру масонською філософією.

Володимир Вінниченко

Симон Васильович увійшов у перший уряд Центральної ради як генеральний секретар військових справ УНР. За даними із різних джерел, у цьому уряді, який складався із 14 міністрів, крім Симона та Володимира, ще було три «вільних муляри».

Очільником першої Української республіки став Михайло Грушевський. Голова новоствореної держави належав до масонської ложі «Київська зоря — Правда».

Михайло Грушевський

За іншою версією, Грушевський  був членом масонської ложі «Золота Роса», яка діяла у Києві у 20-х роках під керівництвом головного українізатора УРСР Миколи Скрипника. 

Нагадуємо, як завдяки Володимиру Короленку світ дізнався про Сорочинську трагедію.

Також до ювілею Анатолія Кукоби ми писали, ким був перший та «п'ятиразовий» мер Полтави й чому навколо нього досі точаться суперечки.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.