Дмитро Лунін розповів, коли переселенці зможуть заїхати до модульного містечка, чому досі небезпечно відвідувати ліси на Полтавщині та чому Горішнім Плавням таки доведеться попрощатися із «Комсомольськом»

24-го травня начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін провів брифінг для журналістів обласних ЗМІ. Понад годину він відповідав на запитання представників мас-медіа.

Про ремонти укриттів у школах

Держава у цьому році дала субвенцію у 55 мільйонів гривень на облаштування укриттів. За ці кошти зроблять ремонт в укриттях дев’яти закладів: Гребінківська гімназія, Зіньківський опорний заклад, Великорублівський опорний заклад, Чутівська школа І-ІІІ ступенів, Лютенський ліцей, Яреськівська ЗОШ, Шишаська спеціалізована школа, Щербанівський ліцей, Михайлівський ліцей.

Всього на Полтавщині 129 закладів потребують облаштування укриттів, щоб працювати офлайн. За домовленістю із обласною радою із обласного бюджету виділять 50 мільйонів гривень, за які, на умовах співфінансування з боку місцевих громад, зможуть відремонтувати укриття у 64 школах.

Про модульне містечко для переселенців

Будівництво та упорядкування модульного містечка завершене. Зараз на території завершують роботи із благоустрою. За розрахунками у містечку можуть проживати до 528 людей, але враховуючи, що є родини по 2-3 особи, а також, що у містечку житимуть майже 50 осіб із інвалідністю, кількість буде меншою. Заяви на проживання у модульному містечку написали 397 осіб. Це люди, які забажали туди переїхати. Насильно туди людей ніхто не відправлятиме.

Перед цим людей туди возили, показували, які є умови, та чесно говорили, які є незручності. Там близько 1,5 кілометри до 24-ої школи, садочок – за 800 метрів. Місця у школі та садочку є. У модульному містечку – безкоштовний Інтернет, Wi-Fi, система безпеки, відеокамери. Найближчими днями готові показати містечко журналістам. Із наступного тижня вже можна заселяти туди людей.

Про будівництво житла для переселенців.

Сьогодні у місцях компактного проживання у області проживає 7 тисяч осіб. При цьому 5 тисяч є вільних місць, куди їх можна переселити. Це – питання взаємодії громад між собою. У Полтаві проживає 51 тисяча внутрішньо переміщених осіб, з них майже 2 тисячі - у місцях компактного проживання. За цим показником Полтава має найбільше навантаження, потім йде Кременчук.

Є кілька державних програм із Є-відновлення. Але цьому році в бюджеті не були закладені гроші на будівництво житла, адже всі кошти переважно йдуть на ЗСУ. Ми готові починати, але потрібно 2 мільярди гривень, щоб розпочати будівництво.

Про складнощі співпраці із Полтавською міською радою

Ситуація дуже складна. На сьогодні співпраця дуже важка, вона є, але дуже важка. В мене було багато зауважень до Олександра Федоровича, але він кожного тижня приїжджав на апаратні наради та активно співпрацював. Секретаря (Андрія Карпова – Авт.) не бачили жодного разу, після того, як був звільнений пан Мамай. Тарашевська також не долучається до цієї роботи. Якщо буде у них бажання, то ми готові до співпраці.

(Ось тут Дмитро Лунін розповів про відносини із нинішнім очільником міста Андрієм Карповим – Авт).

Про скасування заборони на відвідування лісів

Як тільки ми переможемо, ми все скасуємо. По-перше, у лісах може будь-хто із військових знаходитися. По-друге, там може бути заміновано. Грибники на свій ризик це зараз роблять. Я б не рекомендував цим займатися. Це дуже небезпечно. Скільки людей у країні підриваються, 30 відсотків країни заміновано!

Коли на півночі області звільнили території, майже 100 гектарів лісів та сільськогосподарських ділянок відпрацювали із вибухотехніками, тому що там були заміновані території. Але це те, що ми знали. Може бути все, що завгодно. Більшість лісів у Полтавській області знаходяться на півночі. Мені здається, що можна якось і без грибів прожити один чи два роки.

Про ветеранські хаби

Ми зустрічалися із учасниками бойових дій та ветеранами. Говорили про адаптацію, соціальну адаптацію, розвиток. Говорили про те, що має бути середовище, де вони можуть збиратися, об’єднуватися в рухи, мати підтримку і можливості. Зараз шукаємо приміщення серед майна області, вийшли із пропозиціями, щоб зробити там ветеранський хаб. Це буде простір, де будуть проводитися такі напрямки роботи. Нам треба адаптувати наших ветеранів в економіку – вони не повинні залишитися без роботи, без активності. Бачення держави, що такі ветеранські хаби повинні бути в кожній громаді та обласній адміністрації. Ми отримали бачення учасників бойових дій, розробляється відповідна постанова щодо вимог до цих хабів. Реалізовано це буде за кошти місцевих бюджетів.

Про декомунізацію та дерусифікацію

Що буде, якщо міська рада Полтави не перейменую вулицю Кукоби? 90 днів є на прийняття такого рішення. Якщо за півроку нічого не змінюється, ОВА втручається у процес і робить все у відповідності до закону. Ну про що ми говоримо?! Це те саме, що слухати російськомовні пісні! Із пам’ятниками така ж сама ситуація! Це – рішення депутатів, це їх відповідальність! Якщо у випадку із вулицею Кукоби це – рішення комісії, тоді потрібно змінити склад комісії на більше патріотично налаштований. Особисто я вважаю, що не за те наші хлопці та дівчата покладають свої життя, щоб ми тут не могли прийняти такі прості і швидкі рішення.

(Нагадаємо, раніше у Полтаві призупинили перейменування вулиці Кукоби "у зв’язку зі зверненнями мешканців громади" - Авт.)

Тут немає про що говорити! Моя позиція тут однозначна: немає місць для російських пісень, ні для назв російською. І ті приклади, про які ви говорите, і це не тільки вулиця Кукоби! До мене звернулися мешканці області із тим, що деякі заклади на Полтавщині досі мають вивіски, написані на російській мові. Вони що за півтора чи дев’ять років не бачать, що у них вивіска російською написана?! У нас досі у Горішніх Плавнях вивіска написана «Комсомольськ»! Вони мають 300 мільйонів вільних лишків і не можуть прийняти рішення та демонтувати?! Може, просто не побачили? Треба підказати і відпрацювати. Я зверну увагу на це питання! Будемо відслідковувати та одразу реагувати в рамках закону.