• Головна
  • Енцефаліт: як його діагностують та лікують
18:30, 22 лютого 2023 р.
Надійне джерело

Енцефаліт: як його діагностують та лікують

Енцефаліт: як його діагностують та лікують

Головний мозок людини надійно захищений від бактерій і вірусів. Однак інколи патогенні мікроорганізми виявляються сильнішими за захисні сили організму. Проблема інфекційних захворювань нервової системи є однією з найбільш актуальних у сучасній медицині. Вона потребує посиленої уваги ще й тому, що у групі ризику перебувають молоді люди і діти. Одним з найбільш небезпечних захворювань є енцефаліт. Більше про нього розповіла  Ірина Гордієнко, лікар-реаніматолог ВАІТ КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня»

Енцефаліт — запалення речовини головного мозку, що супроводжується не тільки інфекційним, а й інфекційно-алергічним, алергічним і токсичним ураженням головного мозку. Поширеність хвороби коливається від 0,7 до 13,8 випадків на 100 тисяч населення. У дітей ці показники є традиційно вищими – від 10,5 до 13,8 на 100 тисяч населення щорічно. Важливу роль у поширеності енцефаліту відіграють особливості навколишнього середовища – географічне розташування, сезон, вологість, температура повітря, наявність резервуару для передачі збудника.

Енцефаліти поділяють на первинні – їх провокують нейротропні віруси. Саме така форма хвороби вважається найбільш небезпечною, оскільки найчастіше стає причиною летальних випадків; вторинні – у цьому випадку нервова система уражена імунною системою хворого (аутоімунна реакція); інфекційно-алергічні; постінфекційні.

Щодо вторинного ураження, то тут підвищений ризик розвитку гострого енцефаліту (ГЕ) з’являється при ВІЛ, як ускладнення при грипі, кору, вітряній віспі. Велика кількість вірусних енцефалітів не виявляються, через невиразність клінічної картини, легкий перебіг, а також через відсутність у широкому доступі специфічних аналізів. Відтак, часто трапляється, що у багатьох пацієнтів, у яких не було жодних скарг, лабораторні обстеження показують високий рівень антитіл до

Хвороба може проявлятися такими ранніми неспецифічними симптомами: лихоманка; головний біль; м’язово-суглобовий біль (так звана «ломота»); відчуття загального нездужання.

Протягом кількох наступних годин-днів, приєднуються загальномозкові та вогнищеві симптоми: сплутаність (або повна втрата) свідомості, дезорієнтація; сонливість; судоми; розлади мовлення; слабкість, може бути повна втрата моторної функції або чутливості в деяких частинах тіла; галюцинації; неконтрольовані рухи очей (у тому числі, ністагм); порушення зору.

Вторинні енцефаліти є специфічними ускладненнями, які виникають на фоні основного захворювання. Вони класифікуються на:

  • параінфекційні (постекзантемні): при корі, вітряній віспі, краснусі, скарлатині, поліомієліті;
  • поствакцинальні: після АКДП, антирабічних, протиполіомієлітичних, протидифтерійних щеплень;
  • ревматичний;
  • грипозний;
  • токсоплазмозний;
  • грибковий.

Ураження нервової системи при вторинних енцефалітах може відбуватися на різних етапах розвитку основного інфекційного захворювання ( на висоті клінічних проявів, при стуханні, передує розвитку основних симптомів, але післявакцинальні енцефаліти завжди розвиваються не раніше 8-12 днів після вакцинації).

Для прикладу, розглянемо вторинний енцефаліт, що виникає при інфікуванні вірусом кору. Ураження структур центральної нервової системи (ЦНС) під час кору трапляються частіше, ніж при інших інфекціях. За своєю природою він належить до інфекційно-алергічного енцефаліту. Причиною розвитку неврологічних ускладнень під час кору є вірус, який викликає це захворювання, та алергізація організму зі зміною його імунобіологічної реактивності.

Захворюваність на кір невисока, це пов’язано з проведенням вакцинації і профілактики цієї хвороби. Зберігається зимово-весняна сезонність та періодичність захворювання на кір (8–10 років). Джерелом інфекції є хворий із типовими й атиповими формами, шлях зараження – повітряно-крапельний.

Коревий енцефаліт може розвиватися на будь-якій стадії і будь-якому ступені тяжкості цього захворювання, частіше на 3–5-й день після появи висипу. Характер вогнищевої неврологічної симптоматики залежить від локалізації у мозку вогнищ демієлінізації, які виникають при коревому енцефаліті.

МРТ або КТ-діагностика є обов’язковими для пацієнтів з підозрою на енцефаліт. Разом з тим, МРТ вважається більш чутливим методом, а тому саме йому надається перевага.

Люмбальна пункція з аналізом ліквору (ЛП) та інструментальні методи нейровізуалізації є важливими стартовими діагностичними дослідженнями для пацієнтів із вірусним енцефалітом.

Крім того, застосовуються лабораторні методи специфічної діагностики інфекції в лікворі. Зокрема, наявність вірусоспецифічних IgM у лікворі зазвичай є доказом етіології захворювання ЦНС, оскільки антитіла IgM важко дифундують через гематоенцефалічний бар’єр.

За допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтверджується наявність HSV1-2, VZV, CMV, ентеровірусної інфекції.

Додаткові серологічні обстеження для діагностики арбовірусної інфекції та тестування на ВІЛ проводяться на основі анамнезу та клінічних даних.

Нейроінфекційні хворі належать до категорії ургентних і потребують негайної медичної допомоги. Рання діагностика і правильно обрана лікувальна тактика запобігають тяжким ускладненням, позитивно впливають на перебіг хвороби та завершення запального процесу.

Діагностична настороженість стосовно цих станів і вміння вчасно їх розпізнати залишаються важливими чинниками в запобіганні високій смертності та інвалідизації при енцефаліті.

За матеріалами  КП "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"

Читайте також: Обласний гастроентеролог розповіла, чим небезпечні дієти, скільки разів на день потрібно їсти та чи дійсно шкідливий алкоголь

« Інфаркт значно «помолодшав». Нещодавно нашим пацієнтом був 19 річний юнак» - завідувач відділення інтервенційної радіології КП ПОКЛ Руслан Сакевич

«В хірургію йдуть працювати ентузіасти» - завідувач урологічним відділенням Полтавської обласної лікарні Анатолій Філоненко.

«Пневмонія – хвороба підступна. Її не лікують борсучим жиром, лоєм та шишками сосни» - пульмонолог Неля Моторна.

«Не існує «алергічно небезпечних» продуктів. І не існує «гіпоалергенних» тварин!» - лікар – алерголог Лариса Кулик

" Медичні сестри недооцінені державою, хоча без них не можлива хірургія" - репортаж з операційного блоку Полтавської обласної лікарні

Підписуйтеся на нашу сторінку у мережі Фейсбук

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#медицина #лікарні #хвороби
Оголошення
live comments feed...