Полтавцям розповіли про лікування та профілактику гепатитів

У структурі інфекційної патології вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце за ступенем негативного впливу на здоров’я населення. Вчення про вірусні гепатити займає особливе місце в інфекційній патології людини в зв’язку з надзвичайною актуальністю цієї проблеми. Майже в усіх країнах світу вірусні гепатити є другою після грипу інфекцією за частотою ураження населення. Про це розповідає Лариса Коровіна, лікар епідеміолог, завідувачка відділення епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань Кременчуцького МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України».

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), вірусними гепатитами інфіковані (або перенесли їх у минулому) до 2 мільярдів людей на планеті. Актуальність проблеми вірусних гепатитів А, В, С, D, Е визначається не тільки високою захворюваністю, що нерідко набуває характеру епідемій, а й високою частотою хронізації хвороб, що може призвести до розвитку цирозу і раку печінки. Як мінімум 60% випадків раку печінки пов'язано саме з пізнім діагностуванням та лікуванням вірусних гепатитів В і С.

Вірусні гепатити відрізняються перш за все шляхами передачі збудника захворювання.

Вірусний гепатит А

Ця інфекція має фекально-оральний шлях розповсюдження інфекційного агента. Вірус потрапляє у шлунково-кишковий тракт із забрудненими харчовими продуктами або водою, а також через забруднені руки. Це класична хвороба «брудних рук». Але органом, який страждає від потрапляння та розмноження вірусу, є печінка. Вірусну природу та клінічну картину захворювання вперше описав С.П.Боткін у 1888 році, тому цю хворобу іноді називають «Хвороба Боткіна». Найчастіше саме вірус гепатиту А може викликати масові захворювання та спалахи.

Щодо статистичних даних відносно захворювання населення на вірусні гепатити необхідно відмітити, що світова пандемія коронавірусної інфекції, яка розпочалась в Україні наприкінці 2019 року, внесла свої корективи в захворюваність іншими інфекційними хворобами в тому числі і вірусними гепатитами. Якщо в 2019 році в Україні на вірусні гепатити захворіло 12624 особи, то в 2020 році таких хворих було вдвічі менш – 6603 особи. Аналогічна ситуація прослідковується і з захворюваністю на вірусний гепатит А. Якщо в 2019 році в Україні на вірусний гепатит А захворіло 3172 особи, та в 2020 році практично в двічі менше – 1190 осіб. Подібна ситуація склалась і в Полтавський області: у 2019 році на вірусний гепатит А захворіло 265 мешканців області, показник 19,03 на 100000 населення, а в 2020 році – тільки 64 особи. Необхідно відмітити, що більшість захворілих в 2019 році є мешканцями Полтави. Вони пов'язували захворювання з купанням у водоймах, що оточують місто. В таких випадках елементарне невиконання правил особистої гігієни може викликати небезпечне захворювання, одужати від якого – непроста справа. Важливим засобом профілактики вірусного гепатиту А є перш за все виконання правил особистої гігієни. Необхідно мити руки перед вживанням їжі, після відвідування туалету. На відпочинку – на березі річки, в поході – слід використовувати бутильовану воду. Необхідно також ретельно мити фрукти та овочі, не торкатися забрудненими руками харчових продуктів. Пандемія COVID-19 сприяла більш уважному відношенню населення к вимогам виконання правил особистої гігієні. Головним гаслом запобігання коронавірусної хвороби та її тяжких наслідків було та залишається «Прості речі рятують життя: ретельне мийте руки не менш ніж 3 хвилини або знезаражуйте їх антисептиком». Таки заходи також допомагають попередити інфікування людини вірусом гепатиту А. Щодо імунопрофілактики вакцина проти вірусного гепатиту А існує, одна з таких з торгівельною назвою Havrix. До складу національного Календарю профілактичних щеплень імунізація проти вірусного гепатиту А внесена як рекомендована перш за все для працівників харчової промисловості, осіб, діяльність яких пов'язана з водозабезпеченням та водовідведенням, осіб з низькім рівнем імунітету.

Гепатити В і С

Ці інфекційні хвороби найбільш вивчені, механізм зараження інший: вірус потрапляє безпосередньо в кров при проведенні ін’єкцій, різних оперативних втручаннях, при стоматологічних маніпуляціях, проведенні манікюру, педикюру, татуажу, пірсінгу. Внаслідок пошкодження шкіри вірус потрапляє безпосередньо в кров і там розмножується. При цьому також органом – мішенню є печінка.

Гепатити В і С становлять особливу небезпеку для здоров'я людства. Вони спричиняють 96% смертності від усіх видів вірусних гепатитів. У людини протягом тривалого часу може не бути жодних ознак захворювання на гепатити В і С, іноді це продовжується десятиліттями, підвищуючи ризики розвитку хронічної форми хвороби.

Питома вага хронічних форм захворювання вірусних гепатити В і С в структурі захворювання досить велика. Так, в Україні з 12624 випадків вірусних гепатитів, зареєстрованих в 2019 році 5906 випадків (45,8%) складає хронічний вірусний гепати В, а в 2020 році з 6603 випадків вірусних гепатитів хронічний вірусний гепати В складає 3492 випадки (52,9%). Частково це можна поясніти пізнім зверненням інфікованого за медичною допомогою, а також особливостями збудника. Вірус гепатиту В має значну стійкість у навколишньому середовищі. За межами людського організму він не гине щонайменше сім діб, зберігаючи здатність викликати інфекцію. При кімнатній температурі вірус зберігається протягом тижня, а при температурі від 0 до 40°С – декілька місяців. Крім того вірус гепатиту В характеризується високою контагіозністю. Рівень контагіозності (заразності) вірусу гепатиту В у 50-100 разів вищий, ніж у вірусу імунодефіциту людини. У дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В, протягом першого року життя захворювання переходить у хронічну форму в 80 – 90% випадків. У дорослих хронічний вірусний гепатит В у 350 разів підвищує ризик розвитку цирозу і раку печінки через 10 – 15 років після інфікування.

Серйозність проблеми поширення гепатиту В значною мірою зумовлена інфектогенністю вірусу і численними шляхами розповсюдження хвороби. У високоендемічних районах можливе поширення гепатиту В від матері до дитини під час пологів (перинатальна передача). Другий розповсюджений шлях передачі вірусу гепатиту В – вплив інфікованої крові (горизонтальна передача). Вірус передається через шкіру та слизові оболонки, якщо в здоровий організм потрапляє інфікована кров або рідини організму: слина, менструальні, вагінальні виділення, сім’яна рідина. Тобто передача вірусу гепатиту В можлива під час статевого акту, нанесення татуювань, використання лез для гоління та інших подібних предметів, заражених кров'ю, а також під час стоматологічних, хірургічних, косметологічних процедур.

Поява модних тенденцій на татуювання – це реальна небезпека щодо інфікування вірусом гепатиту В. Тім більше, робота салонів або кабінетів, де проводяться татуажі, пірсінги та інші інвазивні процедури, не перевіряється контролюючими службами. Часто зазначені заклади працюють без дозволу, неофіційно з недотриманням режиму знезараження інструментарію, голок, інших приладів. Це небезпечно! Статистика свідчить також про те, що на вірусні гепатити В і С часто хворіють наркозалежні, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно. Україна належить до країн із середнім рівнем розповсюдження гепатитів, в тому числі і вірусного гепатиту В.

Захворюваність на вірусний гепатит В можна попередити і починається профілактика цього захворювання з перших днів життя людини. Однією з ключових складових стратегії профілактики гепатиту В є вакцинації всіх новонароджених трьома дозами вакцини протягом першого року життя (згідно з Календарем профілактичних щеплень, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України), а саме у першу добу життя, у два місяці і в шість місяців. Це головний і найефективніший спосіб попередження інфікування гепатитом В, ефективність якого становить 95%. Вакцина проти гепатиту В використовується з 1982 року. Станом на 2014 рік 184 держави вакцинували дітей грудного віку проти гепатиту В, таким чином вакцинацією охоплено 82% дітей в світі.

Згідно з оцінками експертів ВООЗ, за показниками 2016 року Україна увійшла в ТОП-8 країн із найменшим охопленням вакцинацією дітей разом з Нігерією, Сомалі, Південним Суданом, Екваторіальною Гвінеєю, Центральноафриканською Республікою і Сирією^.. Робота по підвищенню рівня охоплення щепленнями населення України є пріоритетним напрямком роботи в діяльності закладів охорони здоров'я.

Щодо захворювання на вірусний гепатит С шляхи і фактори розповсюдження хвороби аналогічні вірусному гепатиту В. Статистичні дані свідчать про нестабільну епідемічну ситуацію щодо захворюваності на вірусний гепатит С в країні, особливо хронічних її форм.

Щеплень проти вірусного гепатиту С не існує. Тому першим профілактичним заходом є здоровий спосіб життя.

Діагностувати будь який вірусний гепатит та призначити адекватне лікування може тільки лікар! Тому, при появі будь-яких скарг або ознак захворювання негайно звертайтеся до лікаря. Тільки він може направити на необхідні тестування та встановити діагноз. І не нехтуйте щепленнями проти вірусного гепатиту В, це збереже життя та здоров’я.

Читайте також: Як полтавців тестували на гепатит