Після окупації від полтавського краєзнавчого музею лишилися тільки обгорілі стіни

Полтавський краєзнавчий музей ім. Кричевського - одна з найстаріших та найповажніших музейних установ не тільки у нашій області але і в Україні. Започаткували музей у 1891 році за ініціативою видатного вченого професора В. Докучаєва. На початку 20 сторіччя музей мав надзвичайно потужну колекцію. Найбільше ж її поповнювали у 20х - 30 х роках , напередодні Другої світової війни. І саме ця війна вписала найстрашнішу сторінку в історію закладу.

ВСЬОГО ДЕСЯТЬ ВІДСОТКІВ ЕКСПОНАТІВ ВИВЕЗЛИ У ЕВАКУАЦІЮ

Не зважаючи на чіткі ідеологічні настанови, до війни працівники Краєзнавчого музею намагалися зібрати і зберегти якомога більше експонатів. Особливо ж сакральних пам’яток, які тоді, переважно, підлягали знищенню через боротьбу з релігією. Станом на 1941 рік колекція музею нараховувала майже 118 тисяч експонатів. « На жаль, відомості про більшість з них втрачені назавжди» -розповідає старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Наталія Кузьменко:

« На кінець серпня1941 року стало зрозуміло, що область буде окупована, і через кілька днів директор музею, І. Г. Скробот отримав повідомлення, що музею для евакуації ніяких можливостей надано не буде. І він почав звертатися до підприємств із проханням, надати піввагона, чверть вагона, або можливість поставити хоча б один- два ящики і вивезти їх . Спочатку предмети з дорогоцінних металів було вивезено разом із цінностями державного банку. Разом, якщо підрахувати оці всі ящики і експонати, які там були, їх нараховувалося всього 13 тисяч. Із ста вісімнадцяти тисяч – всього 13 тисяч експонатів!»

Інші ж цінності лишилися у будівлі музею. Німці одразу зрозуміли, яка скарбниця потрапила їм до рук. А тому відкрили музей вже за два тижні після входу у Полтаву. Директором став Валентин Лапа. Він намагався хоч якось спілкуватися з новими « господарями», заради збереження свого музею. Втім, його скоро замінили На Костя Мощенка. Спочатку до музею дозволяли ходити тільки окупаційним військовим. Відділ пролетарської революції був знищений – понад 8 тисяч експонатів палили, розбивали молотом і вивозили рештки подалі від Полтави. Натомість, цей відділ замінили іншими - були відкриті відділи іконопису та української культури ( вона раніше розглядалася у контексті пролетарської). Згадали старих майстрів, поповнили етнографічний відділ і природничий . Через деякий час вхід до музею дозволили всім охочим .

З МУЗЕЙНИМИ ЦІННОСТЯМИ ОКУПАНТИ НЕ ЦЕРЕМОНИЛИСЯ – ОФІЦЕРИ ПРИКРАШАЛИ НИМИ СВОЇ ОСЕЛІ.

Полтава у період окупації була центром , у якому базувалися штаби армії «Південь». Відтак, тут проживало багато нацистських воєначальників, які прагнули жити з комфортом і в розкошах. А щоб оточити себе цими розкошами, офіцери спокійно брали музейні речі. Наталія Кузьменко продовжує:

« Більшість меблів, скла , фарфору, живопису забиралися по генеральським квартирам. Іноді по актам, частіше – просто так. А потім зникали разом із генералами. Після цього, цих речей вже не було. Відома служба Розенберга надсилала свої емісарів по всіх окупованих країнах, які вивчали музейні фонди і потім їх вивозили у Німеччину. Так, більшу частину музейних археологічних фондів було вивезено у якості арійських старожитностей. Німцям треба було підтвердити вищість за інші нації. І от для цього вони користувалися музейними колекціями, зокрема, і нашого. Таким чином, археологічна колекція виїхала спочатку до Києва, потім до Німеччини і її місцезнаходження нам не відоме. Коли ж стало зрозуміло, що німці не зможуть утримати цю територію, був даний дозвіл на вивезення матеріально культурних цінностей з території України до Дніпра і подальше знищення того, що залишилося».

Німці сформували цілий ешелон музейних раритетів. Переважно, живопис, зброя, килими, старовинні тканини тощо. На території Львівської області цей ешелон потрапив під обстріл. Згодом речі, що у ньому перебували, вдалося частково повернути у стіни Краєзнавчого музею. Частину ж експонатів сакрального спрямування вивіз у еміграцію Кость Мощенко. Нині ці речі знаходяться у культурному центрі Саун Баунт Бруку ( США), де була резиденція патріарха Мстислава.

Згодом його невістка, пані Софія Скрипник, розповідала, що Мощенко подарував патріархові медальон з колекції музею, з ним патріарха і поховали. Бо він дуже дорожив цих артефактом, який був для нього нагадуванням про батьківщину. Поки що нашим музейникам не вдається налагодити діалог з щодо повернення інших цінностей, яких там чимало.

Як би там не було, але понад сто тисяч експонатів таки лишалися у музеї. І тоді окупанти почали впроваджувати тактику «випаленої землі». Очевидці згодом пригадували з жахом ті події:

« Прийшла спеціальна команда, офіцер прочитав наказ, вони розбіглися по залах і почати бити вітрини. Працівників вигнали із приміщення, а сам музей підпалили. Музей горів інтенсивно, його було не можливо погасити декілька днів. Згоріло все, що тільки можна. Згоріли навіть експонати з металу і кераміка. Згідно підрахунків, горілий фонд нашого музею складав близько 19 тис експонатів. Тільки- но німці відійшли, працівники повернулися до будинку. Знайти те, що не було знищено. Директором музею став М. Гавриленко, відомий природник, зоолог, він був репресований і повернувся до Полтави» - розповідає Наталія Кузьменко

Звісно, у знищеній будівлі працювати було не можливо. Спалена, спаплюжена німцями, вона страхітливо світила пустими віконницями і руїнами. Але працівники на опустили рук. І почали роботу у пристосованих приміщеннях. Віднаходили вцілілі рештки, багато чого приносили діти, які гуляли по згарищах. Не бракувало у ті часи і майже детективних історій. Одна із найбільш вражаючих – про чудесне врятування Пересопницького євангелія. Наталія Кузьменко розповідає:

" - Пересопницьке Євангеліє, - найстаріша з відомих рукописних книг в Україні, відома ще у 16 столітті. І ця пам’ятка зберігалася у нас. Згодом, коли складали акт про втрати музею у 1943 році, То там було записано, що Пересопниця була втрачена. Бо її не було серед експонатів, які були евакуйовані. І раптом, через кілька років, Київ починає кричати про те, що віднайшли Переспницьке євангеліє. Як так вийшло? Коли згодом почали розкручувати цю історію, то виявилося, що завгосп нашого музею ( не науковий працівник, а завгосп!) , коли евакуювали предмети, а в тому списку вирішено було евакуювати, не було церковних книг, він узяв і сховав Пересопницьке євангеліє серед інших експонатів. Він його зберіг, але забув внести у список. Зараз у Пересипниці є цілий музей, який розповідає про Євангеліє, але про Кирила Степанова, рятівника видання там чомусь не згадують..»

Та все ж головною перлиною музею є його приміщення. Унікальна пам’ятка архітектури у стилі українського модерну , збудована у 1908 році, за проектом Василя Кричевського, знищена німцями а потім любовно відновлена – вона є окрасою Полтави, її своєрідною візитівкою. Перш ніж приступити до розробки проекту, Кричевський довго вивчав історію вітчизняної архітектури, прагнув, аби його дітище мало народний колорит і , водночас, відповідало вимогам часу. Під час будівництва були використані унікальні техніки та рідкісні матеріали. Зокрема, дах був критий різнокольоровою черепицею. Після війни , на жаль, відновити її не вдалося, бо вже не існувало таких технологій, тому довгий час дах був червоним, і тільки вже в наші дні він знову став різнобарвним.

Після війни першочергово відбудовували житловий фонд і промислові підприємства. А тому реконструйований музей відкрив двері для відвідувачів тільки у 1962 році.

Відтоді і донині він лишається осередком духовного і культурного життя нашого краю, а завдяки невтомній енергії колективу музею – і по всьому світу.

Читайте також: Полтавські храми, яких більше немає

Горбанівська ікона - хранителька полтавської землі

музей історія війна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
В Україні станом на ранок 22 жовтня 2020 року — 322 тисячі 879 людей інфіковані коронавірусом COVID-19. Плюс 7 053 нових випадків за добу — рекорд. Померли 6 043 людини (+116 летальний випадок підтверджено за добу).  Одужали – 134 898 (+2 679). Досі хворіють: 181 938. По областях (за кількістю інфікованих): 1. Місто Київ — 32 500 осіб інфіковані за весь час (+631 новий лабораторно підтверджений випадок за добу). 2. Харківська область — 30 899 (+627). 3. Ль...
Суспільство
22 жовтня вшановується пам’ять святого Якова, який належав до числа дванадцяти апостолів, особливо наближених до Ісуса Христа. Раніше він носив ім’я Матвій і не відрізнявся праведним способом життя, оскільки був митарем, збирачем податків. Однак, зустрівшись з Ісусом, захотів служити Богові. Надалі Яків вирушив з проповіддю в Едессі і Юдею. 22 жовтня: звичаї і традиції дня З Якова селяни починали заготовляти дрова на зиму. У народі говорили: «Осінні дрова...
Екологія
Завтра можна прогуляти роботу й навчання. Якщо можливо)) Бо дуже гарний буде день в Україні. Про це у своєму метеоблозі пише Наталка Діденко: " 22 жовтня повсюди очікується +12+18 градусів, на Півдні місцями до +20 градусів. Без дощів. З ранковими туманами"  Сайт Синоптик обіцяє у Полтаві мінливу хмарність без опадів, температура повітря сягне +16 градусів Читайте також: У Полтаві сьогодні почнеться опалювальний сезон
Партнерський матеріал
До виборів – кілька днів. І від кожного з нас буде залежати, як житиме країна найближчі п’ять років. Сьогодні лідери партії «Довіра» Народний депутат Олег Кулініч та голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький провели прес - конференцію для місцевих ЗМІ, під час якої розповіли про свої плани та бачення майбутнього розвитку Полтавщини та країни в цілому. « ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ - МИ ЗМОГЛИ ЗАЛУЧИТИ НАЙАВТОРИТЕТНІШИХ ЛЮДЕЙ У КОМАНДУ» Розпочав прес - ко...
Суспільство
Кабінет міністрів виділив 540 млн грн на дезінфектори та маски для шкіл на 2020 рік. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Кабміну 21 жовтня. Гроші виділили завдяки перерозподілу видатків. "Місцева влада мала всі необхідні ресурси, аби діти почали навчальний процес у безпечних умовах. Щоб діти і надалі навчались із дотриманням протиепідемічних заходів, сьогодні ми затвердили пропозицію МОН про виділення 540 млн. грн. на субвенції регіонам. Усі школи маю...
Партнерський матеріал
Чому в останнє десятиліття невелику частину полтавських доріг ремонтували часто, а 90% - ні разу? Тому, що в цій сфері не існувало жодної системи. Зараз проблему комплексно вирішує наша команда. Після хаосу 2008-2018 років настав час системної роботи. З ініціативи члена команди «Рідне місто», заступника міського голови з питань ЖКГ Олексія Чепурка визначено першочергові об'єкти, де рух особливо насичений, а стан дорожнього покриття - особливо поганий. Споч...
Суспільство
У Полтаві змінили правила прийому пацієнтів сімейними лікарями Центрів первинної медико-санітарної допомоги у зв’язку із пандемією COVID-19. Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я міськради. Обов’язкова умова для відвідування лікарні – температурний скринінг. Крім цього, проводиться збір анамнезу за останні дні (наявність лихоманки та інших симптомів ГРВІ, перебування за кордоном та містах із високим рівнем передачі COVID-19 та ін.). При наявнос...
Партнерський матеріал
На 37 сесії Полтавської міської ради депутати підтримали ініціативу т.в.о. міського голови Олександра Шамоти про звернення до Окружного адмінсуду Києва. Зокрема Полтава оскаржує законність постанови Уряду про зонування країни та відповідні карантинні обмеження. «Забороняти людям працювати і пересуватись – порушення Конституції. Тим паче, що Кабмін не має повноважень приймати такі рішення», - прокоментував депутатам проект рішення Шамота. Сесія проходить у...
Партнерський матеріал
Кандидат на посаду міського голови Полтави, лідер партії «Рідне місто» вважає масові порушення правил благоустрою під час агітації неприйнятними. Обласний центр перетворили на смітник. Олександр Удовіченко, зокрема, зазначив: - Ці вибори демонструють дуже низький рівень агітаційної культури. Про смислову складову я вже не раз говорив. Повторю ще раз – усі ці концерти, повітряні кулі, лялькові балагани, фаєр-шоу перетворюють відповідальний процес обрання мі...