Викинуті на смітник чи залишені з шансом на краще життя. Чому полтавки позбуваються своїх дітей, а з ними й материнських прав - у нашому матеріалі

Покинуті, залишені, знехтувані рідними батьками та родичами діти. Страшно про це чути, а ще страшніше усвідомлювати, що чи не кожного місяця полтавки відмовляються від своїх дітей. Головний лікар Дитячої міської клінічної лікарні Лариса Савченко говорить, що від початку року вже вдалося зафіксувати близько десяти випадків, коли рідні відмовлялися від своїх дітей. Або втрачали їх за рішенням соціальних служб. Які чинники їх до цього спонукають, чому жінки не хочуть виховувати свої «кровинки» та як це можна змінити ми вирішили дослідити у своєму матеріалі.

«Вікна життя» як шанс на спасіння

Більш ніж у пʼятнадцяти містах України діє соціальний проект «Вікно життя». Десятки наших співвітчизниць вже ним скористалися і відмовилися від немовлят, залишивши їх у таких віконцях пологових будинків та лікарень. Біля них немає камер спостереження, тож жінки не наражаються на осуд суспільства, рідних чи знайомих. Їм не «світить» за свій злочин кримінальна відповідальність. Єдине, з чим все життя доведеться боротися - власна совість. Втім, світова практика цивілізованої відмови від дітей, яка поки-що не реалізована на полтавських теренах. Полтавки продовжують залишати дітей у пологових будинках.За словами начальника відділу реалізації соціальних програм Полтавського міського ЦССДМу Наталії Лучко, тільки надходить інформація що жінка у пологовому будинку відмовилася від свого новонародженого маляти, як туди відразу виїжджає уповноважена комісія. На місці складається акт про покинуту дитину і соціальний супровід.

Після виявлення немовляти у пологовому закладі його направляють на обстеження та лікування до міської клінічної лікарні, а після цього, якщо мати не одумається і не захоче забрати крихітку до себе додому - у будинок-інтернат. Як доповнила Лариса Петрівна, найчастіше матері відмовляються від недоношених дітей, а також тих, які мають вроджені патології. Деяких дітей доводиться вилучати з родин буквально силоміць, якщо матері ведуть аморальний спосіб житті, не стежать на дітьми та не можуть забезпечити їм необхідні умови для виховання.До речі, термінів, скільки діти можуть перебувати у лікарні після відмови матерів по-що не встановлено. Проте, чиновники вже найближчим часом хочуть скоротити його до одного тижня. Бо довший термін перебування спричиняє затримку розвитку дитини, підвищує її ризик повторно захворіти.

Складне життя чи ганж у вихованні майбутніх берегинь сімейного вогнища?

За словами психологів, головні причини відмови жінок від своїх дітей– важке матеріальне становище, відсутність житла, страх виростити дитину без батька та осуд рідних і близьких. Важко уявити, але для Полтави не рідкістю є випадки, коли від вагітної дівчини відмовляються близькі та рідні, виганяють її на вулицю без засобів для існування. У пориві відчаю такі «Катерини» вирішують залишити свою дитину державі. Лариса Петрівна говорить, що не можна розцінювати новонароджених дітей як істот, які поки що не вміють думати як дорослі люди. Навіть у таких малят є вроджена інтуїція, вони відчувають жінку як матір і їм також потрібен певний період адаптації у новому для них соціумі. Ми надагаємося оточити їх любовʼю, обстежуємо, а лише коли готові документи соціальних працівників передаємо або в будинок дитини, або опікунам.

На щастя, багато жінок одумуються від такого страшного кроку та забирають дітей назад. Спонукає їх материнське почуття, а й міська міська програма по роботі з породіллями, які зібралися стати «зозулями».

Нагадаю, що приблизно місяць тому ми публікували матеріал про покинуту матірʼю дівчинку Аню. Також обіцяли розповісти, як склалася подальша доля цієї крихітки. Як повідомили у Подільському районному центрі соціальних служб, інформація про дівчинку до них не надходила. Тож, є шанси сподіватися, що їй пощастило і мама або хтось з рідних одумався і забрав дитину до себе. Також не було випадків відмов від дітей саме у цьому районі міста. Ми направили інформаційний запит у Полтавський міський центр соціальних служб для сімʼї, дітей та молоді стосовно отримання детальнішої інформації стосовно неї та інших залишених дітей. Відповідь на нього опублікуємо в день отримання.

Залишається лише додати, що до жінок, які відмовляються від своїх дітей, діють як жорсткі норми української моралі, так і закон. У випадку якщо мати-зозуля одумується і хоче повернути назад своє немовля, то це буває неможливо. Таємниця подальшої долі сироти та всі нюанси, повʼязані з подальшим усиновленням, залишаються таємницею за «сімома замками».

Юлія Самозвон.

Читайте також про дівчинку, від якої відмовилася полтавка