Кращої країни у світі не знайти

Багато років нам доводили, що незалежної України не існує, український народ ні на що не здатний і нам завжди все байдуже.

Тільки зараз стає зрозумілим, що у цьому немає правди. Нас важко зламати і неможливо знищити. Ми повстаємо знов і знов, бо хочемо для себе кращої долі, бо не збираємося миритися з системою, бо гідні кращого і готові за нього боротися.

Доки у нас є час і сили,  ми повинні об’єднатися, бо у єдності наша сила і тоді ніхто не зможе вказувати нам, що потрібно робити і як правильно.

Недавно на цвинтарі бачила дідуся, що підійшов до могили, став на коліна, плакав і молився. Коли він відійшов, я прийшла, щоб глянути на ім’я того, хто там похований. Ця людина – Герой України генерал-майор Сергій Кульчицький, що загинув під час виконання військового обов’язку. Дідусь ледве ходить, але, попри це, навідується на цвинтар, щоб подякувати і попросити вибачення. Цей, на перший погляд, простий вчинок вже є показником розвиненої країни, де пам’ятають своїх Героїв і пишаються ними. Ми не маємо права здаватися, тим більше зараз, бо аж надто великою ціною ми платимо за свою незалежність, волю та мир.

Україна – це країна, де хочеться жити і насолоджуватися життям, але їй потрібний захист від постійних нападів з боку агресора. Не можеш допомогти на війні, то хоча б підтримуй на мирній території. Там, на Сході, хлопці це відчувають і для них це вкрай важливо.

Ми сильні, що неодноразово доводили, а тому у нас все вийде.
І пам’ятайте: молимося за загиблих, боремося за живих і перемагаємо для ненароджених.

Вікторія Бондаренко