Концерти просто неба, ярмарки, народні ремесла, фотозони, традиційні страви та аромат бузку, який огортав усю місцевість — саме таким багато полтавців пам’ятають травень у Диканьці. Журналісти 0532.ua згадали, як колись проходило одне з найвідоміших весняних свят Полтавщини.
Коли бузок ставав головною подією травня
Ще кілька років тому розквіт бузку в Диканьці був справжнім сигналом для тисяч жителів Полтавщини: настав час фестивалю «Пісні бузкового гаю».
Щовесни до Диканьки приїжджали гості з різних куточків області та інших регіонів України. Люди прогулювалися квітучими алеями, фотографувалися серед бузкових кущів та проводили там цілий день.
Особливою атмосферу робило поєднання природи, історії та народних традицій.
Ярмарки, вареники та народні майстри
Фестиваль давно вийшов за межі звичайної концертної програми.
На святі працювали десятки локацій із виробами народних майстрів. Гості купували прикраси ручної роботи, вишивку, ляльки-мотанки, керамічний посуд, сувеніри та декоративні вироби.
Окремою популярністю користувалася гастрономічна зона.
Тут пригощали варениками, галушками, пампушками, шашликами, медовухою, домашніми сирами та солодощами.
Для багатьох гостей це була можливість не лише відпочити, а й відчути справжній полтавський колорит.
Концерти, танці та виступи артистів
На сцені виступали творчі колективи з різних районів Полтавщини.
Свої програми представляли народні ансамблі, хори, танцювальні колективи та місцеві артисти.
У різні роки на фестиваль приїжджали й відомі виконавці та фіналісти телевізійних талант-шоу.
Для дітей працювали окремі зони розваг із батутами, атракціонами та солодощами.
Легенда, яка зробила бузковий гай відомим на всю Україну
Сам Бузковий гай має власну легенду.
За переказами, його заклав представник роду Кочубеїв для своєї хворої доньки Ганни. Лікарі радили дівчині більше часу проводити серед природи, тому до Диканьки звезли понад сотню видів бузку з різних куточків Європи.
Гай облаштували на території колишнього глиняного кар’єру.
Кажуть, під час цвітіння Ганна почувалася краще, однак після того, як бузок відцвів, її життя обірвалося. Відтоді ця історія стала частиною місцевих легенд.
Місце, яке пам’ятають багато полтавців
Окрім Бузкового гаю, туристи часто відвідували Тріумфальну арку, Миколаївську церкву, Кочубеївські дуби та Співоче поле.
Для багатьох полтавців поїздка до Диканьки в травні була справжньою традицією.
Сьогодні масштабні святкування вже не проводять так, як раніше.
Поруч із Бузковим гаєм розташовані й легендарні Кочубеївські дуби — кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка колись оточувала родинний маєток Кочубеїв у Диканьці. Сьогодні вони є пам’яткою природи та входять до переліку об’єктів Регіонального ландшафтного парку «Диканський», як і сам Бузковий гай, який щовесни знову нагадує про одну з найкрасивіших традицій Полтавщини.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.