12 вересня вийшла друга частина фестивалю 10-го сезону гумористичного шоу «Ліга Сміху». Тренери обрали собі по дві команди для гри в сезоні.
Раніше ми писали про виступ полтавської команди «Світло» на першій частині фестивалю. Тоді їх ніхто не обрав, але за результатами наступної частини все ж увійшли в новий сезон шоу. Тренеркою «Світла» стала відома українська акторка й телеведуча Маша Єфросиніна. Вона запросила колектив до себе в команду наприкінці фестивалю.
У складі «Світла» п’ятеро учасників:
У межах проєкту «АртПолтава» журналіст 0532.ua Михайло Михайлюк поспілкувався з учасниками команди та дізнався, як розпочинався їх шлях в «Лізі Сміху» і хто вони поза грою.
Гумор у русі: від університетського кубка до телевізійної сцени
Команда «Світло» розпочала свою історію у 2023 році, дебютувавши на Кубку ректора з «Ліги Сміху» в Полтавському державному аграрному університеті.
«Це така університетська “Ліга Сміху”. І ми виграли цей кубок, а потім вирішили спробувати себе далі. Подумали: а що з цього вийде?» – говорить капітан команди Даня Брашован.
Він також пояснює, що гумор у регіональній та телевізійній «Лізі сміху» майже не відрізняється.
«Люди сміються з тих самих тем. Різниця хіба що у часі. У 2023-му були актуальні одні жарти, у 2025-му – вже інші. Актуальність у гуморі живе тиждень-два: до події й після. Це як TikTok – потрібно завжди бути в русі, жартувати про щось нове, свіже. Старі теми вже не чіпляють».
За його словами, регіональні етапи «Ліги сміху» сприймаються як школа, де учасники роблять перші кроки, а телевізійний рівень – це вже серйозна демонстрація майстерності.
«Регіональні виступи – це розігрів, навчання, перші спроби. А телевізійні – це вже можливість показати, чого навчився. Там жарти повинні мати глибший сенс і змушувати глядача задуматися».
Полтавський суржик як основна родзинка
Також, як говорить Даня, особливою рисою команди є використання полтавського суржику.
«Так склалося, що в нашому регіоні поколіннями формувався свій діалект. Ми його використовуємо, але не перебільшуємо, не робимо з цього головну “фішку”».
Вікторія П'ятак додає:
«Ми й сценарії пишемо, використовуючи частково суржик. Без полтавського діалекту наша команда не була б настільки особливою. Це наша родзинка. Сам гумор на ньому не побудований, але він проходить крізь усі виступи».
Про жарти і різні стилі гумору
З приводу жартів. Даня говорить, що жартувати можна на будь-які теми.
«Якщо, наприклад, хтось зробив щось погане, ти можеш “покарати” жартом цю людину. Також через жарти люди бачать твою громадянську позицію, теми, які тобі близькі. Але важливо не лише обрати тему, а й правильно сформувати жарт. У цьому допомагають редактори – люди, яких глядачі на сцені «Ліги Сміху» ніколи не побачать, але без них проєкт не існував би».
Продовжуючи тему жартів, капітан команди зазначає, що в кожного учасника є свій стиль, і саме це робить їхній гумор дуже різноманітним.
«Настя дуже любить жартувати такими цікавими "добивками". Ти їй щось кажеш, а вона одразу підхоплює й добиває жарт, роблячи другу репліку основним акцентом. Це не класична реприза, а саме одна дотепна фраза, яка обігрує попередню історію. І найкращим маркером наших жартів - це пані Вікторія. Якби не вона, ми б взагалі в себе не повірили. Бо в неї надзвичайний сміх, який мотивує писати ці жарти».
- Вона ваша муза?
- Вона наше підтвердження, що ми смішні, - продовжує Даня.
- Якщо жарт звичайний, то Віка просто сміється, і ми ще думаємо, чи варто його записувати. Але коли Віка вже задихається від сміху – тоді ми жарт точно вже записуємо, – додає з усмішкою Микола.
Чому «Світло»?
На питання журналіста, чому команда назвалася «Світло», відповідь виявилася несподіваною.
«Назва команди походить від трохи зміненого прізвища колишньої директорки ННІ ЕУПІТ Полтавського державного аграрного університету Алли Василівни Світличної. Саме тому ми символічно назвалися «Світло». Коли почали виступати далі, виникало питання – змінювати назву чи ні. Та зрештою ми вирішили її залишити і наповнити новим змістом».
- Яким саме?
- Ми постійно говоримо, що в темні часи даруємо людям світлі емоції.
Життя поза грою
Команда «Світло» поділилася, якою вона є у житті, коли немає сцени й глядачів.
Капітан команди Даня Брашован зізнається, що він справжня «сова»:
«Я працюю за схемою 20% енергії – 80% результату. Займаюсь проведенням заходів та всіх можливих корпоративів. Багато чого не роблю, бо вважаю, що це не обов’язково. Через це деякі люди іноді ображаються, що я можу відмовитися від певних справ. А взагалі в житті я – Пітер Паркер».
Вікторія П’ятак жартує, що вона «двійник Альони-Альони або просто Віка-Віка», але потім додає:
«У житті я майже така сама, як і на сцені – проста, весела, щира. Люблю грати саму себе, хоча іноді це й буває непросто».
Микола Тонконог вважає, що всіх учасників команди об’єднує легке й жартівливе ставлення до життя:
«Ми всі приколісти. Нам подобається ловити момент і кайфувати від життя, знаходити будь-яку ситуацію, з якої можна пожартувати або привернути увагу».
Є також учасники команди, які не з’являються на сцені, але виконують надзвичайно важливу місію поза нею. Йдеться про Олену Корнієнко. У «Лізі Сміху» вона звукооператор «Світла», але в звичайному житті веде активне студентське життя.
«Я створюю атмосферу кожного виступу, підбираючи музичний супровід відповідно до сюжету номерів. Веду активне студентське життя та ще й працюю, тому не завжди маю можливість долучатися до команди настільки часто, як хотілося б. Але робота зі звуком в команді мені дуже подобається. Тому я хочу й надалі цим займатися і розвиватися разом із «Світлом».
Інша учасниця команди – Анастасія Семенкова – говорить, що поза «Лігою Сміху» найбільше приділяла час студентській раді.
«Коли я навчалася на бакалавраті, студентська рада займала дуже важливе місце у моєму житті. Я активно допомагала кафедрі, брала участь в організації різних заходів, бо була два роки тому головою студентської ради. Тож якщо говорити про мою діяльність поза «Лігою Сміху», то це, перш за все, робота у студентському колі нашого університету».
Микола додає, що вся їхня команда завжди була дуже активною:
«Під час каденції Анастасії я був головою комісії культури. Ми організовували різні заходи, але перед цим завжди зі своїми ідеями приходили до Насті. Вона їх погоджувала, і вже всією студентською радою реалізовували задумане».
Даня, своєю чергою, поділився, що представляв навчальний заклад в ролі голови студентського самоврядування.
- І ви там також виконували обов'язки Пітера Паркера?
- Ні, там я вже був Спайдерменом)
«Молодь Полтави максимально активна й свідома»
На завершення нашої розмови ми вирішили вийти за межі теми гумору та запитати команду про рідне місто. Тож торкнулися іншої важливої теми – полтавської молоді. Часто можна почути, що вона «загублена». Та чи справді це так і чи відчувають хлопці й дівчата з команди підтримку своєї громади?
За словами Дані, місцева молодь надзвичайно активна й свідома - це помітно як на культурних подіях, так і у складних життєвих обставинах.
«Коли кажуть, що полтавська молодь «загублена», то це часто говорять ті люди, які не бачать реальності. Бо насправді майже щотижня в Полтаві відбуваються різні події, організовані саме молоддю. Це концерти, акції, заходи – і все це ініціатива молодих людей».
Окремо хлопець наголосив на важливій ролі Відділу реалізації молодіжної політики Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міськради стосовно розвитку полтавської молоді:
«Раніше його очолювала Олена Стрілець, нині – пані Яна Ляхівненко. І ці люди не тільки підтримують молодь, а й створюють всі необхідні умови, щоб вона знайшла себе і рухалася лише в правильному напрямку».
Редакція 0532.ua бажає «Світлу» успіхів та нових перемог на гумористичному Олімпі.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.