310-та річниця Конституції Пилипа Орлика: про унікальність документу та підбірка документалістики

310 років тому, у квітні Пилипа Орлика було обрано гетьманом, а також прийнято «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» - документ, що став першою українською конституцію.Детальніше про історичний контекст і зміст видатного документа тут.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної памяті ця подія відзначається на державному рівні, оскільки зазначена у Постанові Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Вершина української політичної думки XVIIІ століття

Пилип Орлик, який був одним із найближчих сподвижників Івана Мазепи, після поразки шведсько-українського війська під Полтавою у 1709 році, змушений був емігрувати до молдавських Бендер, яке на ту пору належало Османській імперії.

Разом із Орликом в Бендерах знайшли політичний прихисток частина козацької старшини, козаки Гетьманщини і запорожці, які відмовилися служити Москві.Разом із королем Карлом ХІІ та гетьманом Іваном Мазепою в місті Бендери опинилися: племінник Мазепи Андрій Войнаровський, військовий обозний Іван Ломиковський, 500 козаків з Гетьманщини й понад 4 тисячі запорожців на чолі з кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком. Він до 1728 року обирався кошовим отаманом Олешківської Січі, послідовно відстоював незалежність України.

До першої хвилі політичної еміграції потрапили 50 старшин, серед них і представники козацьких старшинських родів Полтавщини. Це родини Мировичів (зокрема й генеральний бунчужний Федір Мирович) та Горленків. Постійно з дипломатичною місією в Європі перебували Дмитро Горленко та брати Мировичі – Федір та Іван. Це Генеральний осавул Григорій Герцик, Атанас, Іван і Ганна – діти полтавського полковника Павла Герцика. Ганна стала дружиною Пилипа Орлика, розділила з ним всі складнощі життя в еміграції, була надійним помічником у політичних справах. Її брати належали до уряду Пилипа Орлика, виконували дипломатичні доручення гетьмана. За свідченням Пилипа Орлика, всі вони допомагали у розробленні Конституції 1710 року.

На козацькій раді під час обрання Орлика між гетьманом, старшиною і запорожцями було укладено угоду – «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького Війська». Цей документ пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика. Конституція фактично проголошувала в Україні незалежну республіку, зберігаючи тільки протекторат шведського короля замість колишнього підданства московському царю. Документ складався з 16 статей, у ньому обґрунтовувались права України на суверенітет від Москви і Польщі, основною релігією затверджувалось православне віросповідання, підпорядкованість константинопольському, а не московському патріарху.

Конституція відроджувала державні кордони часів розквіту Гетьманщини і регламентувала зовнішні та внутрішні соціально-політичні та економічні відносини гетьмана зі старшиною та рядовим козацтвом, встановлюючи інституцію на кшталт козацького парламенту, до якого залучалися не лише генеральна та полкова старшина, але і січовики. Документ існував у двох мовних варіантах: староукраїнському та латинському.

Конституція Пилипа Орлика євершиною української політичної думки XVIIІ століття.

Пилип Орлик і його конституція у вітчизняній документалістиці

У 1993 році студія «Київнаукфільм» (1993 рік, сценарист і режисер Л.Анічкін, закадровий голос, озвучення - Богдан Ступка) створила документальний фільм «Пилип Орлик. Пакти і Конституції» з циклу «Невідома Україна». 

У 2006 році державний канал іншомовлення «УТР» спільно з Київською обласноюдержавною телерадіокомпанією створив докфільм «Пилип Орлик. Гетьман-емігрант» з циклу «Історичні етюди». 

5 хвилинний просвітницький ролик виробництва Першого національного телеканалу. 

У 2017 році музейники спільно з фахівцями Інституту історії України НАН створили 5 хвилинний просвітницький ролик з циклу «Козацька звитяга». 

У 2018 році державна мультимедійна платформа «UATV» створила короткометражний документальний фільм «Пилип Орлик» з циклу «Пишемо історію». 

Пошанування в Україні і за кордоном

З нагодитрьохсотріччяприйняттяпершої Конституції Україниу2010 роцімузейісторіїПолтавськоїбитвипрезентував портрет Пилипа Орлика роботи полтавця, заслуженого художника України Миколи Підгорного.

У рамках декомунізації у 2016 році з ініціативи членів Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної комісії – депутата міськради Юліана Матвійчука, просвітянина Олега Пустовгара, професора Юрія Волошина та архівіста Тараса Пустовіта вулицю Паризької Комуни у центрі міста перейменували на честь Пилипа Орлика.

Столичний пам’ятник на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської є композицією, що складається з двох елементів: пам’ятника і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена ​​бандура, на постаменті – козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі. Пилип Орлик зображений у багатому вбранні XVIII століття, ліва рука спирається на тумбу з паперами і булавою, а в правій руці – перо, одяг і атрибути історично ідентичні, на постаменті встановлено родовий герб гетьмана.

Пам’ятники Конституції Пилипа Орлика відкрили на честь її 300-річчя за кордоном. 9 квітня 2010 року в Бендерах (Молдова) пам’ятку спорудили у вигляді книги, де викарбували інформацію про історію написання знакового документа та його повну назву українською і латинською мовами. За ініціативою Посольства України в Швеції 29 червня 2011 року пам’ятний знак встановили в шведському місті Крістіанстад поруч з помешканням, де Орлик проживав у 1716-1719 рр.

Північно-Східний міжрегіональний відділ Український інститут національної пам’яті.

Раніше ми писали Сьогодні - Чистий Четвер. Що бажано, а що ні робити у цей день?

Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram