310 років тому, у квітні Пилипа Орлика було обрано гетьманом, а також прийнято «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» - документ, що став першою українською конституцію.Детальніше про історичний контекст і зміст видатного документа тут.
Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної памяті ця подія відзначається на державному рівні, оскільки зазначена у Постанові Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».
Вершина української політичної думки XVIIІ століття
Пилип Орлик, який був одним із найближчих сподвижників Івана Мазепи, після поразки шведсько-українського війська під Полтавою у 1709 році, змушений був емігрувати до молдавських Бендер, яке на ту пору належало Османській імперії.
Разом із Орликом в Бендерах знайшли політичний прихисток частина козацької старшини, козаки Гетьманщини і запорожці, які відмовилися служити Москві.Разом із королем Карлом ХІІ та гетьманом Іваном Мазепою в місті Бендери опинилися: племінник Мазепи Андрій Войнаровський, військовий обозний Іван Ломиковський, 500 козаків з Гетьманщини й понад 4 тисячі запорожців на чолі з кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком. Він до 1728 року обирався кошовим отаманом Олешківської Січі, послідовно відстоював незалежність України.
До першої хвилі політичної еміграції потрапили 50 старшин, серед них і представники козацьких старшинських родів Полтавщини. Це родини Мировичів (зокрема й генеральний бунчужний Федір Мирович) та Горленків. Постійно з дипломатичною місією в Європі перебували Дмитро Горленко та брати Мировичі – Федір та Іван. Це Генеральний осавул Григорій Герцик, Атанас, Іван і Ганна – діти полтавського полковника Павла Герцика. Ганна стала дружиною Пилипа Орлика, розділила з ним всі складнощі життя в еміграції, була надійним помічником у політичних справах. Її брати належали до уряду Пилипа Орлика, виконували дипломатичні доручення гетьмана. За свідченням Пилипа Орлика, всі вони допомагали у розробленні Конституції 1710 року.
На козацькій раді під час обрання Орлика між гетьманом, старшиною і запорожцями було укладено угоду – «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького Війська». Цей документ пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика. Конституція фактично проголошувала в Україні незалежну республіку, зберігаючи тільки протекторат шведського короля замість колишнього підданства московському царю. Документ складався з 16 статей, у ньому обґрунтовувались права України на суверенітет від Москви і Польщі, основною релігією затверджувалось православне віросповідання, підпорядкованість константинопольському, а не московському патріарху.
Конституція відроджувала державні кордони часів розквіту Гетьманщини і регламентувала зовнішні та внутрішні соціально-політичні та економічні відносини гетьмана зі старшиною та рядовим козацтвом, встановлюючи інституцію на кшталт козацького парламенту, до якого залучалися не лише генеральна та полкова старшина, але і січовики. Документ існував у двох мовних варіантах: староукраїнському та латинському.
Конституція Пилипа Орлика євершиною української політичної думки XVIIІ століття.