Микола Гоголь
Сценічна версія — Сергія Павлюка
Прем'єра — 1 травня 2026 року
Режисерсько-постановочна група:
Режисер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк
Художник-постановник — Ірина Кліменченко
Балетмейстер-постановник — Юрій Бусс
Хормейстер — Наталія Зайко
Хормейстер, музичне оформлення, автор пісенних текстів — Аліна Зінченко
Художник по світлу — Сергій Юхименко
Звукорежисери — Ігор Саблін, Владислав Білоглазов
Помічник режисера — Світлана Закірова
Дійові особи та виконавці:
Гоголь М.В. — артист Антон Рокита
Солопій Черевик — заслужений артист України Тимофій Зінченко, артист Сергій Жмурко
Хівря — артистка Аліна Жмурко
Хотина — артистка Марія Тіхонова, артистка Наталія Бухарова
Цибуля — артист Віталій Крапіва
Кума Мокрина — артистка Аліна Зінченко
Панько — артист Євген Захарчук, артист Артем Батрак
Стась — артист Артем Лєбєдєв
Дівчина Стася — артистка Марія Озерянко
Циган — артист Максим Дашевський
Циганка — заслужена артистка України Вікторія Ягідка
Груня — артистка Мар’яна Мощар, артистка Катерина Єгоричева
Афанасій Іванович — артист Володимир Архангельський
Шинкарка Хайка — артистка Юлія Орлова
Крамариха — артистка Лідія Кретова
Монахиня — артистка Юліана Романова
Цигани: артист Сергій Козубенко, артист Роман Шаповал, Тимофій Зінченко (молодший)
Хлопці і дівчата: артист Артем Білокінь, артист Семен Білокінь; артисти балету: Олександр Волошин, Владислав Бриль, Святослав Лимарь, Дмитро Денисенко, Євген Субін, Ірина Продайко , Євгенія Цекот, Анастасія Колбасіна, Наталія Лимарь, Марія Аніщенко.
«Сорочинський ярмарок» 2026-го року — це ювілейний привіт однойменній постановці 1936-го, з якої й почався відлік сезонів Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя.
Це музична комедія за мотивами відомої повісті нашого славного земляка. Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк дещо осучаснив твір Миколи Гоголя, персоналізував багатьох персонажів, а самого письменника увів у виставу як головного героя — сина Василя Гоголя-Яновського, який приїхав на ярмарок за враженнями.
Щодо атмосфери ярмарку, то гоголівці відтворили її наповну: тут і ятки з різноманітним крамом, і вози з мішками, полотном, макітрами і всякою всячиною, і шинок, і те, з чого починається базар — ворота! Точно, як у Гоголя: «Галас, сварка, мукання, мекання, ревіння — все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки — все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима».
Але головне — неймовірні історії, що трапляються в ярмарковому натотовпі або живуть у переказах від ярмарку до ярмарку: про кохання Хотини і Панька, про ласого до оковитої Цибулю, про злу мачуху Хіврю, про небайдужого до Хіврі (при живому чоловіку Черевикові!) поповича Афанасія Івановича і… про червону свитку!