Полтавський депутат: «Є люди, які достойні бути мерами і депутатами, а є здатні лише плигати на автівки»

Депутат Київської районної в м. Полтава ради Тарас Бойко переконаний, що незважаючи на  численні політтехнології, які запускаються у передвиборчий період, щоб діяти на підсвідомість, людям все ж варто чинити супротив цьому та хоча б трішки аналізувати.

Тарас Бойко – один з небагатьох депутатів, яких виборці знають за реальними справами.

Тарасе, ви вже чотири роки є депутатом у Київському районі м. Полтави. Що найголовніше повинен мати депутат, щоб допомогти людині? Це гроші, чи не обов’язково?

Ні. Гроші  - це не те. Не обов’язково гроші потрібні. Повинна бути взаємодія з колегами, які підтримають у вирішенні того чи того питання, спільні зусилля - команда. Гроші в цій сфері, як на мене, велику роль не грають. Питання можна вирішити і без них, якщо ти здатен на це

Ну, наприклад, я, інвалід, в мене валиться хата, що мені робити  - не знаю… Йду до депутата. Як тут зарадите?

Все залежить від того, в чиїй власності будинок. З’ясовуємо. Якщо у вашій – це складніше, якщо ОСББ чи  комунальній – простіше. Я готую звернення відповідні, організовую команду на цю роботу, закручую механізм.

Назвіть, що, зокрема, вдалося таким чином вирішити?

Це і низка комунальних проблем, і будівництво дитячих майданчиків, і ямковий ремонт у дворах, інше.

Якщо характеризувати вашу роботу у відсотках. Наскільки вдавалося допомогти людям?

У моїй практиці було лише 10% відмов. Якщо є бажання допомогти – то це можна зробити. Ми між собою дуже дружні – немає різниці київський, ленінський чи октябрський депутати. Ну, звичайно, з депутатами Полтавської міськради працювати складніше – вони себе вважають на щабель вищими, бо мають повноважень більше, то інколи не підступишся.

А які тоді справи пригадаєте «провальні» в власної практики?

Пригадую, буле одне питання від 70-річної жіночки. Вона  - дитина війни. У неї був розподіл часток будинку і на тій, що продали  залишилось водопідведення і каналізація. І це було якраз тоді, коли були перетурбації з керівництвом водоканалу були. І от люди, які купили пів будинку, відрізали від води цю жінку.  Цю ситуацію на своєму рівні мені вирішити не вдалося. Було дуже прикро, що так, бо людина до мене прийшла, в сльозах, плаче і ти розумієш, що  безпорадний.

Вибори у місцеві ради все ближче. На вашу думку,  люди, з якими якостями повинні йти в депутати? Яка повинна бути їхня мета, аби потім побачити ефективну роботу?

Все дуже просто – потрібно, щоб депутат розумів і усвідомлював, що він іде служити народу. Він повинен іти в першу чергу з однією місією – допомагати людям, які цього потребують.

У нас так на практиці?

Не завжди. Багато йдуть, щоб захистити свій бізнес чи повирішувати особисті питання. Але є й такі, що за справжнім покликом.

А як же їх вирізнити простому виборцеві, який скоро повинен буде іти на місцеві вибори? Мені здається дуже важко?

Це правда. Люди масово потрапляють під загальні «хвилі» і часто відмовляються аналізувати. Так, їм сказали, що оце «погано», а оце  - «добре». І часто ніхто й не намагається пояснити - чому? От, наприклад, звучить, що «ми всі ідемо в Європу»… Але багато хто просто  розуміє просту річ – нам туди ще рано.  Щоб це зрозуміти треба змусити себе трохи аналізувати.

А так звані «гречані кампанії», які власне, чи не завжди мають місце на виборах – що про них скажете?

Продаємося, а потім жалкуємо, що взяли ці гроші, бо бачимо, що отримуємо владу, яка не виправдовує очікувань. Не ту, яку  хотіли, а ту, яка нас купила. Ми повинні для себе найперше визначитись – що нам потрібно? Нам потрібно або нині отримати цукру, а далі будь що буде, або,  можливо, не взяти його, але в подальшому отримати кращу пенсію, якісь субсидії, отримати нові лікарні, нові робочі місця, щоб запрацювали підприємства. Адже без розвитку економіки ми не зможемо гідно жити. Нині ж на пенсію у 50 доларів хіба можливо прожити? Ліки, комунальні послуги…

Так, а як все ж зрозуміти? Ну, споглядаємо ми на портрети кандидатів, читаємо їхні красиві програми….

Насамперед, варто дивитися, що за плечами у людини. Чи лише палкі гасла та критика інших, чи якась робота та конкретні справи. Далі аналізувати - що для людей фактично зроблено. Не просто там, що він написав книжку, часто виступає. Важливо те, що протягом певного періоду зроблено людиною Просто прийти і сказати, що я гарний, а при цьому сидів за кордоном 4-5 років, а тепер буду дбати про вас – це …

А якщо конкретніше?

Людина повинна бути порядною, яка прожила тут, є частиною саме нашої громади, яка знає проблеми області чи міста. Знає, як їх заліковувати, де брати гроші в бюджет. Треба дивитися уважно – бо є кандидати, які достойні бути депутатами та мерами, а є такі, що вміють лише плигати на автівки бігати з топорами, вигукувати гасла, а дій на благо громади немає ніяких. Далеко ходити не треба… Ось представники влади, наприклад, нинішньої – Мамай і  Каплін. Яке має право депутат ВР йти з сокирою і бити майно?… Якщо так хочеться, хай би йшов додому до мера та там рубав?  А то тільки невихованість демонструється. Краще покажи дії – зроби, щоб бюджет для Полтави збільшили, добийся, щоб тубдиспансер добудували… А одні слова і емоції нічого не вирішать… Ми можемо це добре зараз спостерігати, споглядаючи, що робиться в країні.

А як, на ваш погляд, щодо політичного окрасу, скажімо так. Чи є якась різниця з-поміж них?

Треба дивитися насамперед на особистості, а не на політичний окрас. Якщо кандидат зарекомендував себе як успішний управлінець і господар, то люди й сприйматимуть його належно. А якщо він ще й об’єднав навколо себе професіоналів – тим більше. Яскравий приклад – Олександр Удовіченко та його команда «Рідне місто».

Як ваша родина ставиться до депутатства?

У мене двоє маленьких дітей - син 9 років і в зовсім маленька донька. Сину намагаюся змалечку пояснити, що життя повинно бути без алкоголю, куріння, пробую переломити підсвідомість, поки його в мул не затягло. Він ходить на бокс, плавання, англійську вивчає. Треба, щоб у нього жодних думок не було не про те, що треба.