У новому ракурсі: Іванова гора очима полтавських фотохудожників Назаркіних

Вміти бачити і відчувати... Фотохудожники Назаркіни - Сергій та його син Ілля розкривають нам очі на загальновідомі речі. Вони вміють не просто залюбити у деталь, а надихнути на любов і мрію.

Весь оточуючий світ, Полтава, чи навіть самі будівлі, на думку авторів виставки, що відкрилася нещодавно у Полтавському літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, "дихають поряд з нами тим життям, що і ми, люди" . У вологу погоду, чи туман, похмуру чи сонячну, вони сумують і радіють, на світанку сподіваються, увечері мріють, взимку спостерігають, а влітку яріють життям.

На світлинах - 4 архітектурні пам’ятки, які знаходяться на Івановій горі - Біла альтанка, садиба-музей ім. Івана Котляревського, Свято-Успенський кафедральний собор і дерев'яна Подольска башня. І звичайно ж, пам'ятник Галушці. Але це далеко не все... Іванову гору не випадково назвали у честь українського класика літератури Івана Котляревського, який жив тут і надихався на творчість. Адже саме тут він закладав основи нової мови та літератури для нащадків. Ще раніше це було місце, де розташовувалися скіфські поселення.

Нині на Іванову гору наче за допомогою чарівного магніту притягуються люди. Тут відбуваються перші побачення, зустрічають світанок випускники, у центрі підкови - ротонді отримують благословення молодята. На Івановій горі моляться, мріють, приймають важливі рішення, відпочивають і звичайно ж, знову і знову творять мистецтво.

Сергій Назаркін - фотохудожник, член НСФХУ:

- Мене завжди туди тягне, інтуїтивно і по сьогоднішній день у будь-яку погоду, якщо я не спішу, іду з Левади підіймаюся і потім спускаюся, коли можна спуститись, звичайно. Для художника будь-який стан природи привабливий, сіра картина, чи снігом запорошена, чи туман чи дощ, не важливо»

- Чи є на виставці заплановані вами роботи, над якими довелося "попотіти"?

- Є у мене панорамне фото, яке зробив у гуртожитку техуніверситету, знайшов потрібне місце, там побите скло, невеличкий балкон такий, вітер дме, пам'ятаю, як однією рукою тримаюся за двері, а правою знімаю.

- Ілля, що ви особисто цією виставкою хотіли сказати чи показати полтавцям?

Ілля Назаркін - фотохудожник, автор виставки.

- Цінувати, і любити, і підказати полтавцям. Вони ходять по цим місцям кожного року, місяця, звикають до всього. Хотілось трошечки більше сконцентрувати увагу на якісь речі, закликати людей частіше підіймати очі вгору,пильніше дивитись навколо себе, милуватись Полтавою, все ж таки історичний і духовний центр.

Фотографії, що увійшли до експозиції збиралися протягом 10 років. Подія відбулася за підтримки депутата Полтавської обласної ради Юрія Кривошеєва, а також фонду захисту та підтримки талановитих дітей Полтавщини

Юрій Кривошеєв - депутат Полтавської обласної ради:

- Важко такого полтавця не підтримати, і сьогодні в мене на виставці таке натхнення від його робіт! Зараз ми живемо тією прекрасною історією, створеною нашими предками, а зараз коли Полтавщина розвивається навіть без генерального плану на забудову, то є така загроза, що невдовзі вона перетвориться із тієї казки, яка була раніше на провінційне місто. Мабуть такі виставки змушують наших можновладців замислитись, а що вони залишать після себе у Полтаві?