Чому горять автобуси? Частина 5. Таємні аудіозаписи конкурсного комітету

У попередніх публікаціях ми показували незаконність рішень конкурсного комітету ОДА, який розподіляв перевізників на обласних маршрутах.

Ці публікації ґрунтувалися на інформації, яку ми отримали з протоколів засідань цих конкурсів 10 квітня і 8 липня 2014 року і позапланового засідання 24 квітня 2014 року.

З чого все почалося?

Деякі дані нас насторожили. Якщо один перевізник подавався на кілька маршрутів, то, згідно протоколів, питання конкурсного комітету і відповіді перевізників декілька разів були однаковими. Оскільки в реальності на засіданні такого бути не могло, то ми вирішили запросити у Департаменту інфраструктури та туризму Полтавської ОДА аудіозаписи цих конкурсів. Такі записи робляться в законному порядку. Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» ми мали на це право.

Запит було зареєстровано у Полтавській ОДА 20 серпня. Ми чекали.

Згодом з цього Департаменту подзвонили виконавчому директору «Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства» Діонісію Капліну (оскільки саме від нього йшов запит). Депутата Полтавської обласної ради запитали: навіщо Вам потрібний цей аудіозапис і які саме дані Ви збираєтеся з нього отримати? Також з ним намагалися домовитися про те, що даний підрозділ просто розповість необхідну інформацію без надання аудіо. Але нам були потрібні файли і на змову з ОДА ми не пішли.

Вже 1-ого вересня ми передзвонили у Департамент. Там нам сказали, що відправили відповідь ще 22-ого серпня. Але ж ми нічого не отримували.

Згодом Департамент таки визнав, що вони не відправляли відповідь і пообіцяв відправити її 2-ого вересня зранку. Те, що вони прострочили з цим уже кілька днів, ми вже не звертали уваги. Нам сказали, що завтра буде аудіозапис.

Довгоочікувана відповідь

2-ого вересня ми отримали відповідь на запит. Наводимо її тут:

«Що стосуєтьсянадання аудіозаписів засідань конкурсного комітету повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 47 Порядку рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів.

Відповідно до пункту 49 Порядку рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-дений строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

Відповідно до підпункту 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом».

Тобто нам відверто дали відписку. Ще за день до того нам гарантували, що дадуть файли, і раптом Департамент на чолі з директором Сергієм Марчишинцем відмовляються давати цю інформацію.

На наш дзвінок у цю структуру тепер же заявили, що (увага!) «аудіозапис – це не інформація, а процес створення інформації і Закон України «Про доступ до публічної інформації» не стосується таких аудіозаписів». На запитання: чи може простий смертний отримати ці файли, нам твердо відповіли: «Ні».

Сергій Мерчишинець

Сергій Марчишинець

Юрист про аудіозапис

Юрій Романов, приватний юрист, з приводу матеріалів цієї статті дає такий коментар:

–   Носій публічної інформації може бути будь-який, а інформація – не лише задокументованою, а й відображеною. Аудіозапис є формою відображення звукової інформації, що закріплюється на відповідному носії, цифровому чи аналоговому. Процесом створення інформації є людська вимова, що записується, а процесом її закріплення – процес фіксації (запису) звуку на носій. За законами фізики і логіки аудіозапис є не процесом створення інформації, а способом закріплення звукової інформації на певному носії.

Отже, звукова інформація, що створена суб'єктом владних повноважень є публічною інформацією, а аудіоносій – засобом закріплення. Документ закріплює письмову інформацію, відеофайл – візуальну, а аудіозапис – звукову. Наприклад, звукозапис судового засідання, який визнається офіційним джерелом інформації з перебігу судового процесу, надається учасникам та може використовуватися як доказ.

Юрій Романов

Юрій Романов

Що далі?

Такі дії Департаменту інфраструктури та туризму самі по собі говорять про те, що їм є що приховувати. Адже ненадання інформації, як і у випадку із зарплатами чиновників ОДА – це теж дуже цінна інформація. Тому «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» буде звертатися у відповідні інстанції з вимогою отримати ці файли. Вони відкриють нам реальні розмови, запитання та відповіді на цих трьох конкурсах.

У наступній публікації ми покажемо наскільки законним був склад самого цього конкурсного комітету, до якого накопичилося вже скільки зауважень.

«Аналітичний центр розвитку громадського суспільства»