Україна на ринку боргів: Чеслав Пестюк про гру на підвищення політичної ставки

Прибутковість українських євробондів залишаються під тиском політичних чинників, незважаючи на загальний інтерес інвесторів до інструментів країн, що розвиваються. Волатильність показників посилюють коливання риторики МВФ, динаміка реформ і кадрові перестановки в Кабміні. Як зазначає фінансовий аналітик Чеслав Пестюк, політична премія залишається ключовим фактором оцінки українських боргових паперів.

У січні 2020 року Україна домоглася історичного зниження ставок за своїми єврооблігаціями. Нове розміщення на суму 1,25 млрд євро відбулося під рекордно низькі 4,375% річних, що дало змогу істотно скоротити витрати на обслуговування боргу. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що країна щодня економитиме близько 2 млн гривень бюджетних коштів.

Фінансовий аналітик Чеслав Пестюк пояснює: «Розміщення євробондів з мінімальною ставкою стало наслідком комплексного зростання довіри - як до макроекономічної політики НБУ, так і до курсу на реформи. Але інвестори завжди включають у вартість ризики політичних змін».

Стабільна макроекономічна політика, продемонстрована НБУ у 2017-2020 роках, дала змогу Україні отримати доступ до дешевого фінансування на міжнародних ринках, що було визнано і нагородами профільних видань: випуск 2019 року було визнано найкращою суверенною угодою року в Європі.

Політичні кризи: ризик риторики та кадрових рішень. Пояснення Чеслава Пестюка

Успіхи 2020 року було поставлено під сумнів уже влітку того ж року. Після відставки голови НБУ Якова Смолія, яка супроводжувалася заявами про політичний тиск, Україна була змушена скасувати розміщення єврооблігацій на суму $1,75 млрд.

Як зазначає Чеслав Пестюк, відставка Смолія спричинила різку переоцінку ризиків: суверенні борги України здешевшали, CDS різко зросли. Рішення Міністерства фінансів скасувати угоду було розцінено як прояв розсудливості: краще зупинити розміщення, ніж зіткнутися з провалом.

«Будь-яка загроза незалежності регулятора сприймається ринками як тривожний сигнал. Кредитори миттєво переглядають премію за ризик. Україна побачила це на прикладі зростання вартості запозичень відразу після політичних потрясінь», - вважає Пестюк.

Інвестори уважно стежили за тим, кого буде призначено новим головою НБУ, і які будуть вжиті кроки для збереження співпраці з МВФ.

МВФ, реформи та вплив на вартість запозичень. Аналізує Чеслав Пестюк

Програма співпраці з МВФ залишалася центральним елементом інвестиційного кейсу України. Як зазначали ЗМІ, умови програми передбачали обов'язкове збереження незалежності НБУ, реформи в судовій системі та боротьбу з корупцією.

Кожна затримка у виконанні умов програми, кожен скандал у Кабміні або навколо держкомпаній підвищували вартість запозичень. Прикладом став скандал навколо «зелених» єврооблігацій НЕК «Укренерго» 2021 року: блокування виплат спричинило зростання п'яти річних CDS України на 27%, до максимальних значень року.

Аналітики Dragon Capital тоді зафіксували зростання ймовірності дефолту країни. Подібні інциденти підривають не тільки вартість конкретних випусків облігацій, а й загалом імідж України на ринках капіталу.

Прогноз Чеслава Пестюка: волатильність збережеться

На думку Чеслава Пестюка, 2020-2021 роки підтвердили: політична премія в українських єврооблігаціях залишається значущою і навряд чи зникне в короткостроковій перспективі.

«Інвестори сприймають Україну як ринок можливостей, але також і як ринок високих політичних ризиків. Навіть за позитивної макроекономічної динаміки вартість запозичень України залишатиметься чутливою до будь-яких сигналів про реформи, зміну курсу або кадрові рішення», - наголошує експерт.

Навіть стабільні виплати за борговими зобов'язаннями, збільшення золотовалютних резервів або підтримка з боку міжнародних партнерів можуть лише частково нівелювати вплив внутрішньої політичної невизначеності.

Українські єврооблігації надають можливість отримати високу прибутковість у валюті, проте вимагають від інвестора готовності до волатильності та політичних шоків. Ставка на довгострокову макроекономічну стійкість України має супроводжуватися постійним моніторингом політичних ризиків, а також аналізом сигналу з боку МВФ і рейтингових агентств.

Навіть у періоди макроекономічної стабільності базова політична премія в українських боргах залишається високою. Слабке виконання реформ, скандали навколо незалежності держінститутів і кадрові перестановки можуть різко змінити динаміку котирувань, попри сильну фундаментальну базу. Це робить українські євробонди інструментом для досвідчених інвесторів, готових враховувати широкий спектр факторів.

Як зазначає фінансовий аналітик Чеслав Пестюк, «інвестори, які працюють з українськими паперами, повинні враховувати не тільки економічні показники, а й політичну температуру». На його думку, саме вона часто визначає напрямок руху дохідності швидше, ніж макроекономічна статистика.