• Головна
  • «Боженко — це український Чапаєв»: історія полтавського мікрорайону, що прозвали на честь терориста і більшовика
16:44, 8 квітня
Надійне джерело

«Боженко — це український Чапаєв»: історія полтавського мікрорайону, що прозвали на честь терориста і більшовика

Мікрорайон "Боженко". Фото: 0532

Мікрорайон "Боженко". Фото: 0532

У межах нашого щотижневого спецпроєкту «Як? Чому? Звідки?» цього разу ми розповімо про походження неофіційної назви мікрорайону «Боженка». Колись на місці цього житлового масиву було поле та сміттєзвалище. Але вже з 1962 року тут почали зводити підприємства, а разом із ними — і численні житлові будинки. На честь кого було названо масив, і чому варто повернути історичну назву — дізнавалися журналісти 0532.ua разом із полтавським краєзнавцем.

На околиці нашого міста розташувався цей житловий масив — сьогодні він є фактично межею міста та районом. Тут активно зводять новобудови та відкривають нові підприємства. Загалом цей куточок Полтави доволі розвинений, однак досі залишається без офіційної назви. У побуті його називають за старою назвою зупинки, яка розташована в самому центрі мікрорайону — «Боженка», або ж за новою назвою — зупинка імені Данила Апостола.

Межі мікрорайону. Скрін : Леоніда Булави

Межі мікрорайону. Скрін : Леоніда Булави

Межі цього житлового масиву: це — вулиця Європейська — колишня вулиця Кагамлика - Харківське шосе, а на півдні — це вулиця Комарова, яку нині перейменовано на Польську.

 «Тут були поля та сміттєзвалище»

У XIX столітті ця частина сучасної Полтави була чистим полем. Але вже наприкінці того століття та на початку XX століття тут сформувалося поселення — хутір Мала Рудка.

«Мала Рудка — це територія балки, яка впадає в систему Пушкарівської балки. Там була так звана “руда” вода — звідси й назва “рудка”. Насправді в Полтаві таких рудок кілька», — розповідає краєзнавець Леонід Булава.

Згодом хутір розростався, з’являлися промислові підприємства — зокрема такі, як «Берека». Ближче до Кабищенців працював цегельний завод, а з іншого боку — міське сміттєзвалище, яке проіснувало там до 30-х років минулого століття.

 «Перетворення назви Малої Рудки на Боженка»

Мала Рудка тоді розташовувалася з одного боку вулиці, яка нині має назву Європейська (раніше — Кобилянської, а ще раніше — Фрунзе). Праворуч, у напрямку Кобеляк, було сільське кладовище, яке після Другої світової війни стало міським — сьогодні відоме як Боженківське кладовище.

Кладивище. Фото: 0532

Кладивище. Фото: 0532

У 1929 році Мала Рудка увійшла до складу міста Полтави як передмістя.

Забудову цієї території розпочали за проєктом 1962 року. Саме тоді зупинку громадського транспорту назвали на честь більшовика Василя Боженка, а згодом і весь житловий масив почали так називати. Це типова радянська практика — називати зупинки і райони на честь «героїв» радянської ідеології, а не за історичними назвами місцевості.

«Сьогодні цей житловий масив не має офіційної назви. Неофіційно його називають “Боженка”, бо зупинка, що в центрі мікрорайону, колись мала таку назву. Хоча дев’ять років тому її перейменували на зупинку Данила Апостола, в розмовній мові мешканці й далі використовують стару назву», — пояснює краєзнавець.

 «Василь Боженко — це український Чапаєв»

За словами Леоніда Булави, Василь Боженко — це терорист і більшовик, який боровся проти Української Народної Республіки.

«Він воював проти Центральної Ради та проти гетьмана Скоропадського. Згодом став більшовицьким командиром — організував партизанський рух, а потім очолив так званий Таращанський полк, з яким воював разом із червоним командиром Миколою Щорсом», — розповідає краєзнавець.

Однак більшовики не довіряли Боженкові — боялися, що він використає свої сили проти них. Саме тому, за деякими версіями, Боженка, як і Щорса, отруїли.

«Я б назвав Боженка українським Чапаєвим», — додає Леонід Булава.

Після його смерті радянська влада активно прославляла Боженка: називала на його честь вулиці, зупинки, ставила пам’ятники. Саме так зупинка громадського транспорту в Полтаві отримала його ім’я.

«Треба повернути історичну назву»

Сьогодні більшість території масиву займають промислові підприємства, а менша частина — житлова забудова. Цей мікрорайон продовжує розростатися, і тут мешкає вже чимало полтавців. Саме тому, на думку краєзнавця Леоніда Булави, настав час знову підняти питання про повернення історичної назви — аби остаточно позбутися спадщини радянщини в топоніміці міста.

Нагадаємо, що з 2016 року рішенням Верховної Ради України Василя Боженка офіційно визнано терористом і більшовиком, винним у загибелі багатьох людей. У зв’язку з цим зупинку було перейменовано на честь Данила Апостола. Та попри це, місцеві жителі переважно продовжують користуватися старою, звичною назвою «Боженка».

Як же нині правильно називати цей мікрорайон?

На це питання Леонід Булава відповідає коротко: «Мала Рудка».

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Спецпроект "Як? Чому? Звідки?" #Полтава #мікрорайони #історія
Оголошення
live comments feed...