«Щодня витрачаємо понад 100 кг борошна, щотри дні – 35 літрів олії»: «пиріжкові» історії полтавок з «Пиріжкового батальйону», який відправляє на передову понад 30 тисяч свіжої випічки

Їхній робочий день розпочинається о 5-й ранку. Щомісяця ці чарівні жінки готують майже 30 тисяч пиріжків з начинками капусти, повидла, яблук, сиру, картоплі, а також випікають сосиски в тісті, пряники, печиво, рогалики. Попри активну благодійну діяльність, вони мають й особисте життя, проте всі віддані волонтерству в «Пиріжковому батальйоні».

Журналіст 0532.ua Михайло Михайлюк відвідав головний штаб «Пиріжкового батальйону», який знаходиться на території Полтавського університету економіки і торгівлі. Його волонтерки поділилися своїми історіями та розповіли про пиріжки, які готують для військових.

Уже при вході до приміщення впадають в око прапори з підписами вдячних військових та сувеніри з фронту. На підвіконні стоїть ікона Божої Матері, а неподалік – велика піч, у якій одноразово печуть 96 пиріжків на чотирьох листах. У штабі панує натхненна, творчо-кулінарна атмосфера.

Смак перемоги та допомога від небайдужих: про «Пиріжковий батальйон»

«На початку діяльності людей постійно бракувало, бо запитів було дуже багато», – діляться волонтери. Однак сьогодні ситуація кардинально інша, оскільки є сформована команда з 12-ти постійних учасників. Серед них - Сокол Ольга, Місяйло Людмила, Кобзар Олена, Странжа Людмила, Вівдич Людмила, Тарасенко Катерина, Ротань Русана, Коновалова Анна, Кожушко Вікторія, Новицька Валентина, Принципал Зінаїда, Атаманюк Павло і Оксана, Кононенко Кирило і Зінаїда. Час від часу їм допомагають студенти, школярі, переселенці та просто небайдужі полтавці. Отже, тепер «Пиріжковий батальйон» не шукає людей – вони самі його знаходять.

Засновники осередку – Костишина Тетяна Адамівна – завідувачка кафедри управління персоналом, економіки праці та економічної теорії в ПУЕТі – та Костишина Анна Ігорівна. Ідея створити щось незвичайне в закладі освіти виникла в Тетяни завдяки її дочці ще до повномасштабного вторгнення. Згодом цей проєкт переріс у «Пиріжковий батальйон», що провадить не бізнесову, як іноді здається, а волонтерську діяльність. 

«Я часто виступаю на різних зібраннях, де всі діляться результатами свого бізнесу, і кажу, що в нас не бізнес. У нас волонтерська діяльність для підтримки тих, кому це сьогодні потрібно», – повідомляє пані Тетяна.

Члени батальйону орендують приміщення в університеті. Раніше продукти закуповували за власні кошти. Навіть з дому приносили всього потроху, але зараз з’явилася велика кількість небайдужих людей, які допомагають різнопланово.

«Блогерка Таня Вірінкіотова уже другий рік надає нам матеріальну підтримку, Артур Пащенко відкрив банківський рахунок для збору коштів, також отримуємо підтримку від полтавського чиновника Ігоря Еренбурга», – зазначає Тетяна Адамівна. Оренду за приміщення зараз їм допомагає сплачувати депутат Сергій Іващенко, пані Юлія Жиденко (дружина Андрія Жиденка, власника мережі магазинів «Аврора») та колишній студент ПУЕТу, а зараз бізнесмен – Андрій Лапа.

Також щомісяця Диканька-Млин постачає їм 500 кілограмів борошна, а Васильків-Хутір – понад 200 літрів олії. Що стосується цукру, то його нещодавно привіз волонтер Віктор Гречко. «Пиріжковий батальйон» так само активно підтримує компанія «Юліс, яка постачає папір, мило, підбілювачі та інші необхідні речі. Це лише кілька прикладів того, як підприємства і люди підтримують волонтерську діяльність.

«Ми швидше одужуємо, коли їмо ваші пиріжки»

Щодня волонтери «Пиріжкового батальйону» випікають понад тисячу пиріжків. За місяць це складає 30 – 40 тисяч випічок, які відправляють військовим на різні напрямки. Крім того, «Пиріжковий батальйон» постачає свою продукцію до госпіталів. Хлопці там часто жартують: «Ми швидше одужуємо, коли їмо ваші пиріжки».

Батальйон допомагає і переселенцям, багато з яких приєднуються до ініціативи й працюють разом із волонтерами. 

«Коли почалася війна, чимало переселенців з Харкова та Сум приїхали до нас і залишилися на півтора року. Вони приходили допомагати, виконуючи різну роботу: хтось ліпив, жарив, різав. Усі трудилися, як могли, але працювали на спільну мету», – додає Тетяна Адамівна.

На запитання нашого журналіста про плани «Пиріжкового батальйону» після завершення війни, пані Тетяна відповіла, що мають намір продовжити діяльність, але в новому форматі – перетворивши ініціативу на бізнес. 

«Ми віримо в перемогу. І вже думаємо, які смачні тортики та іншу продукцію будемо готувати для студентів. Безумовно, ми розвиватимемо цей напрямок, бо він згуртовує людей», – планує вона.

«Щодня витрачаємо понад 100 кг борошна, а щотри дні – 35 літрів олії»

Зінаїда Андріївна Кононенко працює діловодом на «Новій пошті», але її справжня пристрасть – кулінарія. Незважаючи на основну роботу, вона вирішила скоротити свою зайнятість до чверті ставки, щоб мати більше часу для волонтерської діяльності в «Пиріжковому батальйоні».

«Випікання – моя справжня професія», – говорить Зінаїда. До 2019 року працювала технологом, а зараз безоплатно випікає для волонтерського проєкту.

Щодня, навіть у вихідні, Зінаїда прокидається о четвертій ранку, щоб бути в «Пиріжковому батальйоні» якомога раніше. «Робочий день починається дуже рано», – каже вона. Зазвичай Зінаїда о п’ятій ранку на місці, а іноді й о пів на п’яту приходить, якщо потрібно встигнути здати продукцію до дев’ятої.

Незважаючи на важку працю, Зінаїда знаходить у цьому сенс. Вона часто замислюється над тим, як важко українським захисникам на фронті. «Я встаю щодня о 4 ранку, і це справді важко. Але потім я думаю: як же хлопці на передовій? Від цих думок у мене аж мурашки іноді по тілу. І от такими переживаннями я себе мотивую до роботи», – розповідає вона.

Для Зінаїди робота в «Пиріжковому батальйоні» – не лише випікання, але й спосіб душевного відпочинку. Іноді волонтерки дивуються тому, що вона робить усе досить швидко, але Зінаїда знає: для того, щоб заповнити піч і вчасно видати продукцію, треба діяти швидко та злагоджено.

«Я вже мрію про той день, коли прийде перемога. Хочу спекти великий святковий торт і подякувати всім, хто нам допомагав».

Разом з іншими волонтерами жінка випікає щодня понад тисячу пиріжків, щоб забезпечити свіжою випічкою Полтавський військовий госпіталь, а також військових на різних лініях фронту. 

«Найскладніше, коли тобі дають запит, а продуктів для приготування немає, оскільки вони швидко закінчуються. Наприклад, щодня ми витрачаємо понад 100 кг борошна, а за три дні використовуємо 35 літрів олії. Тому якщо й виникають ситуації з браком продуктів, ми докладаємо свої кошти, аби тільки виконати замовлення».

Волонтерська пристрасть: держслужбовець, яка захоплюється кондидерством

Оксана Анатоліївна Атаманюк працює керівником відділення Національної служби посередництва і примирення в Полтавській області, займаючись юридичними питаннями. Однак вона починає свій ранок з іншої, менш звичної для держслужбовця діяльності – випікання пиріжків у «Пиріжковому батальйоні». Її робочий день розпочинається о 6:00 на кухні волонтерського штабу, де вона місить тісто та ліпить пиріжки. О 8:30 пані Оксана залишає волонтерську роботу і прямує на свою основну зайнятість.

Її «пиріжкова» історія розпочалася ще до нинішньої роботи. За освітою пані Оксана – кондитер, проте обставини змусили змінити професію та перейти на державну службу. «За фахом я кондитер, але потім у житті так склалося, що працювати в гарячому цеху мені заборонили. Тому я пішла навчатися на юриста і нині працюю в юридичному напрямку на державній службі. Я ніколи не думала, що повернуся до своєї професії, хоча вона мені завжди подобалася».

Волонтерська діяльність стала для неї не лише поверненням до улюбленої справи, але й можливістю бути корисною в час війни. Щодня разом з іншими волонтерками вона працює над тим, щоб на передову були доставлені свіжі смачні пиріжки. 

«Найприємніший момент у моїй роботі – це коли приїжджають хлопці з передової й особисто забирають продукцію, або коли передають нам відео-повідомлення, дякують і кажуть, що задоволені нашими пиріжками».

Жінка бачить волонтерство як новий рух у суспільстві, що об’єднує людей навколо спільної мети. 

«Волонтери – новий напрямок соціального діалогу. Вони консолідують суспільство і знають, до кого та за чим звернутися», – зазначає вона.

Пані Оксана так само переконана, що волонтерський рух в Україні – один із найбільших і найрозвиненіших у світі. За її словами, їхній «Пиріжковий батальйон» як частина цього руху може впевнено ділитися своїм досвідом і на регіональному, і на міжнародному рівнях.

***

Наразі «Пиріжковий батальйон» збирає кошти на потреби свого волонтерства. Кожен охочий може зробити благодійний внесок, щоб підтримати ініціативу.

Реквізити для допомоги:

Телефон: 050 531 00 86 (Тетяна Костишина), 099 35 47 033 (Зінаїда Кононенко)

Номер картки: 5167 8032 2684 3261 

Нагадаємо, що очільниця полтавської «Швейної Роти» розповіла, як у декреті виготовляла речі для реабілітації військових.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.