Полтавцям розповіли про сучасні методи діагностики та лікування гострого інфаркту міокарду

Стартом у вивченні інфаркту міокарда став перший запис серцевого ритму в далекому 1870 р. Наступним кроком був прижиттєвий діагноз коронаротромбозу в 1878-му та опис його розвитку у вигляді тромбозу або емболізації в 1892 роках.

Як розповів завідувач відділення інтервенційної радіології, лікар-кардіолог КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» Дмитро Баклицький, минуле століття розпочалось із клінічного вивчення хвороби. Було запропоновано першу клінічну класифікацію інфаркту та його електрокардіографічні критерії. Майже відразу з’явились перші рекомендації щодо застосування морфію для знеболення. Підхід спеціалізованого інтенсивного спостереження, застосований в 1962 р., призвів до зниження летальності, що впродовж десятиліть перевищувала 30 відсотків. На початку 70-х вперше було використано фібринолізин. До появи стентування цей метод вважався еталоном патогенетичного лікування інфаркту. Одночасно у 1958 р. було запропоновано техніку селективної коронарної ангіографії. Перша спроба транслюмінальної пластики була проведена в 1964 р., а перший стент у вінцевій артерії був успішно застосований в 1986 р. Наразі стентування є найефективнішим способом лікування гострого інфаркту міокарду.

В наш час слово «стентування» знайоме кожному. Що означає цей термін? Уявімо що інфаркт – це пожежа, яка знищує серцевий м’яз. До речі, одним із провідних симптомів інфаркту є пекучий біль за грудиною. Він може також віддавати в плече, шию чи лікоть. Біль, що триває понад 15-20 хвилин та не зникає після прийому нітрогліцерину, має змусити хворого терміново звернутися за медичною допомогою. Як і пожежа, інфаркт швидко розповсюджується, викликаючи некроз – незворотну загибель серцевого м’язу. Некроз міокарду швидко прогресує й може стати повним і незворотним у межах 3- 4 годин або й скоріше, крім тих випадків, коли вдається відновити кровоплин коронарної артерії. Яким же чином можна відновити кровоплин та зупинити розвиток інфаркту? Так само як у пожежників є спеціалізовані машини з набором засобів для пожежогасіння, у лікарів є спеціалізоване обладнання з набором інструментів, що дозволяє вплинути на вогнище хвороби. Це спеціальні рентгенапарати, що називаються ангіографами й знаходяться в рентгенопераційних разом з іншою допоміжною апаратурою. На цьому обладнанні інтервенційні кардіологи виконують складні ендоваскулярні операції.

Що ж відбувається за стінами операційної та що ж таке ендоваскулярна операція? Це так зване черезшкірне втручання, що відбувається без розрізу тканин через прокол судини на стегні чи руці. Спеціальні катетери проводять до судин серця та впорскують рентгеноконтрастну речовину, одночасно знімаючи цей процес на відео під різними кутами. Якщо у хворого на інфаркт міокарду виявляється тромботична оклюзія судини, лікар це бачить і відразу ж намагається відновити її кровоплин. Для цього є ціла низка високотехнологічного одноразового обладнання. Зазвичай фіналом черезшкірного втручання є відновлення просвіту ураженої судини та імплантація стенту – стентування. Стент – це маленький металевий внутрішньосудинний каркас, що має різні діаметри та довжини. Чим раніше буде відновлено кровоплин, тим вищі шанси мінімізації ураження серцевого м′язу. Тому хворого треба якнайшвидше доставити саме у спеціалізований заклад із відповідним обладнанням. У Полтавській області один такий заклад є в Кременчуці та два – в Полтаві. Вчасно звернувшись на номер 103, пацієнт може отримати ургентну допомогу та зупинити розвиток інфаркту.

Як у випадку з пожежею, так і у випадку з хворобою відбувається боротьба людини з природою. Ніколи не можна гарантувати перемогу, проте за останні пів століття вдалося зменшити летальність від інфаркту міокарду майже втричі. І це – не межа: вивчення хвороби триває, методи лікування удосконалюються.

Читайте також: Полтавський лікар розповів, як розпізнати та лікувати сколіоз