Першотравень в Україні і за кордоном : від виникнення і до сьогодення

Першотравень: історія, що почалася  за океаном

Сьогодні в Україні  День праці. До 2017 року у нас це свято називали Міжнародний день солідарності трудящих, але потім перейменували і відтоді цей день носить нинішню назву. Свято  відзначають в 143 країнах.

1 травня було одним із головних свят у радянському календарі поряд з Днем перемоги та святом Жовтневої революції.  Історія першотравня сягає корінням у 19 сторіччя.

Події в Чикаго, Фото з відкритих джерел

Все почалося 1 травня 1886 року у місті Чикаго, США.  Того дня десятки тисяч робітників вимагали впровадження 8-годинного робочого дня.  Причиною страйків у  була мізерна заробітна плата та заборона створення робітничих організацій. Мітинги і страйки переросли в зіткнення з поліцією, жертвами яких стали і протестувальники, і стражі правопорядку.

14 липня 1889 року на II конгресі соціалістичного Інтернаціоналу вирішили проводити демонстрацію у різних країнах в один визначений день з вимогою скорочення робочого дня до 8 годин. Днем для проведення такої масштабної демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про події в Чикаґо).

У 1890 році день праці вперше відзначили у Львові, а у східній частині України  в 1900 році.

В СРСР демонстрації проходили в усих містах. Звісно, головні і багатолюдні – у Москві та столицях союзних республік.

Київ. Фото середини 80 х.

1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації.

Після отримання незалежності України святкові демонстрації у старому форматі поступово зійшли нанівець.

 Втім,  1 травня залишається  офіційним вихідним днем.

Слід зауважити, що на відміну від Дня перемоги чи святкувань 7 листопада, і 8 березня і 1 травня ще у радянський період почали втрачати політичний зміст.

Це можна простежити навіть за листівками. Спершу вони явно "політизовані", згодом цей акцент знвівельовується

НА ПОЛТАВЩИНІ

Особливо гучно першотравень почали святкувати після Другої світової війни. Цьому дню передували суботники: переважно працівники підприємств Полтави та області виходили впорядковувати території – вивозили сміття, білили дерева, фарбували паркани тощо. Обов’язково поновлювати політичні плакати з гаслами та агітацією.

У центрі Полтави теж проходили демонстрації. У них традиційно брали участь кращі колективи міста: у колонах ішли передовики з фабрик та заводів, підприємств – лідерів соціалістичних змагань. А також учбових закладів.

« - На демонстрацію вдягали найкраще вбрання, при собі треба було мати гілочки з білими квітами ( їх робили самостійно),  видавали транспаранти , портрети комуністичних лідерів. Діти та молодь тримали в руках повітряні кульки» - пригадує полтавка Ганна Бондаренко, колишня працівниця заводу « Знамено».

« - Особливо раділи діти, коли батьки їх брали на демонстрацію. Пам’ятаю, батько оголосив нам з сестрою , що підемо « на парад», і ми чекали на цю подію тиждень. Буквально, рахували дні. Пам’ятаю, ми йшли від Білої альтанки до центру, і там стояла трибуна. Особливо чекали, коли вигукували різні гасла і всі гуртом кричали «Ура!». Після демонстрації всі розходилися по домівках. У дворах Полтави ставили столи, зносили з квартир різні страви і до пізнього вечора сиділи, співали пісень тощо» - розповідає полтавець Ігорь Сотніченко.

Алла Руденко пригадує першотравень як період «польових робіт»:

« - Моє дитинство припало на 80 ті роки. Тато був «активіст», брав участь у самодіяльності. Тому, зазвичай, у перші половині дня Першого травня він десь виступав з колективом «Лтава», а потім ми їхали у село до бабусі, в Шишацький район. Там садили картоплю і всю городину. На демонстрації я теж бувала. Спершу вони починалися біля білої альтанки і йшли у центр. Пізніше, коли збудували обком ( нині ОДА) , йшли туди».

Фото з особистого архіву Юрія Бойка ( світлини зроблені на початку 60 - 70 років):

Напередодні Першого травня у місцевих ЗМІ розповідали про людей праці, відмінників навчання та переможців соцзмагань.

У райцентрах та невеликих містечках, де бракувало розваг та культурних заходів, до Першого травня теж готувалися дуже ретельно.

На фото - святкування першого травня у Лубнах. Фото 50 - 60 років. Джерело - фейсбук спільнота " Фото забутих предків"

Після отримання Незалежності Першотравень поступово змінив свої акценти, ритуали та атрибутику.

В Києві та по всій Україні проходять марші, пов'язані зі святом 1 травня. Для багатьох людей це також чудова нагода звернути увагу на проблеми безробіття, низької заробітної плати й нерівності на ринку праці.

Цьогоріч свято співпало з карантином, тому, звісно, ніяких масових  заходів проводити не будуть.

Довідка:

• 1 травня не в усіх країнах є вихідним. До того ж, деякі країни святкують День праці не першого числа та навіть не в травні. Наприклад, у США і Канаді це свято відзначається в перший понеділок вересня. В Індії 1 травня встановлено вихідним у штатах, де при владі знаходяться ліві політичні сили.
• У Німеччині цей день — офіційний вихідний, місцеві профспілки на першотравень влаштовують великі акції та святкування.
• Перше травня є державним святом і у Франції: цей день офіційно відомий як La fête des Travail або Національний День праці. Але є й інша назва: La fête des muguets або День конвалій. Французи дарують у цей день гілочки білих лісових квітів.
• Вихідним цей день є в Італії, цього дня там проходить багато заходів.
• 1 травня минулого року японцям запам'яталося не лише як День праці, а й як початок епохи правління нового імператора країни — принца Нарухіто, який став 126-м імператором Японії. На цій посаді він змінив свого батька Акіхіто.
• Сусідня Польща святкує не лише єдність трудящих, а й 16 ту річницю вступу до Європейського Союзу.

Читайте також: У Полтаві відбулися наукові читання