Сьогодні православні вшановують Преподобну Євдокію

Історія свята

Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з  пробудженням життєвої сили землі.

У молоді роки Євдокія вела порочне життя, але згодом відмовилася від хибного шляху, прийняла християнство. Надалі відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення. Під час гонінь на християнство вона тяжко постраждала. Першого березня 152 р. святій відтяли голову.

У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня («Явдохи» за ст. стилем). Відтак аж до XV століття на Явдохи відзначали Новий рік.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю. Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення.

Прислів'я про "Явдоху":

Явдоха красна — вся весна ясна.

Євдокія красна, то і весна красна.

На Явдоки — голі боки.

На Явдоки води по боки.

Прийшла Євдокія — селянинові надія.

Прийшли Євдокії—дядькові затії: плуга чинити, борону точити.

У Явдохи сила — весь поділ замочила.

Явдоха хвостом крутить — зима ще довго полем блудить.

За матеріалами відкритих джерел

Читайте також: Полтавські церкви проводитимуть богослужіння у звичному режимі