• Головна
  • Подорож вихідного дня: на прощу до Святогірської лаври (ФОТО)
15:00, 2 лютого 2020 р.
Надійне джерело

Подорож вихідного дня: на прощу до Святогірської лаври (ФОТО)

Подорож вихідного дня: на прощу до Святогірської лаври (ФОТО)

На території України розташовані три православні лаври: це Києво – Печерська, Почаївська у Тернопільській області та Святогірська – у Донецькій. Остання, як жодна інша вражає не тільки архітектурою, а і красою природи. Адже розташована вона на мальовничих схилах річки Сіверський Донець. Це – наймолодша Лавра. Свій статус вона отримала тільки у 2004 році. Вона має багату історію і вже кілька років є улюбленим місцем для тисяч вірян та туристів. З Полтави до Лаври можна з’їздити всього за добу.

ІСТОРІЯ ЛАВРИ

Історичні джерела стверджують, що перші християнські поселення з'явилися на цих горах ще до Хрещення Русі, коли шанувальники святих ікон були змушені залишати охоплену єрессю іконоборства Візантію та шукати притулку поза межами імперії. Частина з них переховувалася у Південній Італії, частина на Кавказі, а частина через Крим піднялася по Дону та Сіверському Дінцю.

Про це свідчать древні печерні обителі на берегах цих річок та знахідки сучасних археологів. Саме в цих краях в середині IX століття проповідували хозарам православну віру святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій. Протягом майже всієї історії монастиря ці печери були притулком для благочестивих іноків під час гонінь.

Саме сюди у ті часи переселялася братія із захопленої унією Почаївської Лаври.

Пізніше князівство Московське, яке в 1547 р. стало царством, використовувало «Святі гори» для розташування в монастирі своєї сторожі.

Перед Першою світовою війною у монастирі проживало понад 600 ченців. Жовтневий переворот 1917 та прихід нової богоборчої влади перервали спокійний перебіг життя монастиря. Після проголошення у 1918 році Донецько-Криворізької радянської республіки почалися систематичні утиски монастиря, що супроводжувалися святотатством, дискредитацією, знущаннями та вбивством братії. У 1918 кількість ченців скоротилася з 700 до 200 осіб. Щоб припинити «використовування краси природи з метою затемнення народу» голова Донецького губернського комітету Російської комуністичної партії (більшовиків) Є. І. Квірінг постановив у жовтні 1922 перетворити всі будівлі та майно монастиря на будинок відпочинку. Успенський собор став кінотеатром

Більшовики розорили Арсеньївський, Охтирський та Спасів монастирські скити, Зруйнували Преображенський, Всіхсвятський та Петро-Павлівський храми, а на верхівці гори поруч з монастирем встановили пам'ятник революціонеру Артему. Святі Гори було названо Червоними, Святогірськ — Слов'яногорськом, а монастир — Будинком відпочинку імені Артема. Відновлювальні роботи тривали у 1992-1995. В цей період збільшилась кількість братії, розпочалася реставрація та відбудова храмів та корпусів обителі. Сьогодні усі храми, печери та вцілілі будівлі повернули монастирю. Послух в обителі несуть понад сотню ченців, а тисячі прочан і туристів щодня відвідують віддалені від суєтного життя Святі Гори.

Як доїхати?

Поїхати до Лаври можна або самотужки , або у складі групи. Вони бувають різні: пропозицій від турагенцій та церковних громад дуже багато. Важливо, яку ви ставите мету : їдете як звичайний мандрівник чи як паломник? Якщо з туристичною групою все більш – менш зрозуміло, то у розпорядку групи паломницької є своє особливості:

- Паломницький тур не є розважальним чи пізнавальним. Переважна кількість людей – це віряни, які їдуть вклонитися святим місцям, взяти участь у богослужіннях, церковних таїнствах тощо. Отож, програма такої поїздки – не стільки екскурсія і споглядання краєвидів ( хоча це і може мати місце), а богослужіння.

- Протягом поїздки учасники можуть вголос читати молитви, житія святих, тощо. Врахуйте це, якщо ви далекі від церковного життя.

- Паломники, зазвичай, не претендують на комфортні умови проживання. Адже мета такої поїздки – гартування духу. Отже, часто вони задовольняються ночівлею у храмі або у дуже скромних келіях з мінімумом зручностей.

- Під час перебування у монастирі насельники можуть попрохати про допомогу. ( Зазвичай, у обителях брак робочих рук, тому будь – яка посильна допомога там цінується. Знайте, що подібне прохання – велика честь для вас. ( Це не складні завдання: підмести подвір’я, наносити води, миття посуду на кухні).

- У всих монастирях ( У Святогір’ї також) є трапезна, де можна поїсти. Але врахуйте, що їжа там найпростіша, майже завжди – пісна. Тобто, голодним ви не залишитеся, але на вишукану кухню не розраховуйте. Дуже часто у монастирях подають мед, випічку, трав’яні чаї власного виробництва. У Лаврі велика кількість магазинів з богослівською літературою, сувенірами.

- Одяг. Важливо пам’ятати, що у православних монастирях України неодмінна умова – на територію жінки повинні заходити у хустках і спідницях. Спідниця повинна бути нижчою коліна. Плечі не мають бути оголені. Чоловікам заборонено заходити у майках та шортах. Декого ці обмеження дратують, але давайте згадаємо фразу «У чужий монастир зі своїм уставом не лізь». До речі, на вході у Лавру чергують ченці, які перевіряють зовнішній вигляд туристів. Якщо він не відповідає місцевому «дрес-коду», вам запропонують напрокат спідницю і хустку.

ЕКСКУРСІЯ

Святогірська Лавра величезна за площею, до її складу входить окрім основної, храмової частини печерний комплекс і скит. Скит – унікальна дерев’яна споруда. Але помилуватися нею можна тільки через паркан.

У скиту суворий уклад життя, туди сторонніх пускають лише раз на рік – у храмове свято. До печер теж можна потрапити тільки з екскурсоводом. Тому раджу їхати у Лавру все ж таки у складі якоїсь організованої групи.

Читайте також: Мгарський монастир відзначив 400 річчя від часу заснування

Козельщинська богородиця - прадавній оберіг Полтавського краю

Пересопницьке Євангеліє - символ державності з полтавськими сторінками

Полтавські храми, котрих більше немає

#історія #подорож #храми
Оголошення
live comments feed...