Пересопницьке євангеліє - символ державності, що має полтавські сторінки історії

Ця унікальна пам’ятка сакрального бібліографічного мистецтва щоразу постає у центрі уваги  під час інавгурації українських президентів. На головній трибуні країни новий народний обранець  кладе на неї правицю, що б вимовити слова:

« Я, обраний волею народу на посаду Президента України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народові, зобов’язуюся усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Відстоювати права і свободи громадян. Додержуватися Конституції України і законів України. Виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Підносити авторитет України у світі".

І напередодні, і опісля інавгурації, усі теле- та радіо- канали дають коротку довідку, хто, де і коли писав Пересопницьке євангеліє. Неодмінно згадають, що фоліант важить майже десять кілограмів, а його страхова цінність - 6, 5 мільйонів доларів США. І майже ніхто, окрім особливо допитливих чи прискіпливих редакторів, не згадують про те, що життєпис Євангелія тісно пов’язаний з Полтавою.

 Створення Євангелія на тогочасному істричному етапі було подією непересічною. Чому – розповідає доцент кафедри культурології та історії ПУЕТ Віта Сарапин:

- Пересопницьке євангеліє - перший переклад книг Святого Письма книжною староукраїнською мовою, незрівнянний зразок української рукописної книги. Це - Чотириєвангеліє, текст, пристосований для використання у Богослужбовій практиці, з поділом на глави і зачала (передмови), післямови до книги та Місяцеслова (покажчика читання за місяцями). Книга складається з 960 ти пергаментних сторінок, помережаних коричневими літерами виразним  почерком. Особлива художня ціннність видання – мініатюри із зображеннями св. Марка, Матвія, Луки і Іоанна, заставки, ініціали, які засвідчують неабиякий талант майстра, який працював над оформленням.

Робота над пам'яткою почалася 15 серпня 1556 року у монастирі Святої Трійці на Поділлі, у с. Дворець біля Ізяслава (нині Хмельницька область), завершилася 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі (нині це с. Пересопниця, Рівненської області). Звідси – назва книги. Як читаємо у післямові до книги :«Тиї книги чтири єуангелістове соут устроєни кротким і смиренним боголюбивим ієромонахом Григорієм, Архимандритом Пересопницьким»…

Писар Євангелія, Михайло Васильович, «Син протопопа Саноцкого», походив із Галицького містечка Сянок – відомого осередку української книжкової писемності. За свідченням самих авторів, вони зробили переклад із «мови болгарської на мову руську» для «лепшего виразумлєнія люду посполитого руського». Тобто - для церковної служби рідною мовою.  «Благовірною і христолюбивою» фундаторкою цього шедевру стала волинська княгиня Анастасія Юріївна Заславська - Гольшанська ( у чернецтві – Параскева, ігуменя Дворецького монастиря), а також замовниками були її зять і дочка - князь Іван Федорович та Євдокія Чарторийські.

Сучасний дослідник Василь Глинчак так описує вихід у світ Євангелія:

« Пускаючи в люди свою незвичну «прекладену» на просту мову Книгу, княгиня Заславська і її помічники подбали, щоб достойно прибрати ту так звану «простоту». Отож, в час масового (як на ті часи) розповсюдження  і поширення паперу, всупереч моді, для Книги було вибрано не дешевий папір, а пергамент — матеріал коштовний і ...анахронічний.

Зате як легко ковзало по його відшліфованій пемзою поверхні гусяче перо, виводячи під лінійку рядки монументального уставу! Як гладенько, рівномірно стелилася позолота в мініатюрах, заставках, ініціалах! Як урочисто на його цупкій щільній основі розквітали барви цинобри й блакиту в пишних орнаментальних обрамленнях мініатюр, у сценах із зображеннями самих євангелістів, де ощадні доторки білилом та теплий кремовий тон самого пергаменту в підписах під тими сценами, посилювали колористичну звучність всієї композиції! . Залиті золотистим сяйвом, виткані краї гінким ренесансним рослинним візерунком, аркуші із зображенням євангелистів своєю суцільно-декоративною площиною нагадують українські килими…»

До сьогодні фонетичні, стилістичні особливості Пересопницького Євангелія викликають постійний інтерес у лінгвістів. Воно стало джерелом для «Словника історичної української мови» Євгена Тимченка, що містить понад 10 тисяч слів. Віта Сарапин продовжує:

- Пересопницьке Євангеліє, самою своєю спробою перекласти мову Святого письма книжною українською мовою засвідчує певний рівень етнічної ідентичності, яка виявлялася у православній вірі, мові, вказувала на освіченість перекладачів і мистецьку досконалість майстрів, естетичну ментальну настанову на творення краси, на традиційне шанобливе ставлення до книжки. Але, поруч із тим, першість Пересопницького Євангелія, насамперед, полягає у тому, що це перший переклад із старослов'янської, болгарської мови староукраїнською мовою тексту Святого письма.

Близько століття Євангеліє перевозили з місця на місце. Як неспокійним був тогочасний історичний період, так і не спокійною була доля пам'ятки – каже Віта Сарапин:

- Після передачі князем Миколою Чарторийським Пересопницького монастиря 1630 року єзуїтам, православні монахи покинули його, забравши цю святиню. Пізніше книга опинилася у багатій книгозбірні Івана Мазепи, про яку згадував уже в еміграції Пилип Орлик. 1701 р. гетьман подарував її Переяславському Кафедральному собору, що засвідчує напис на початкових аркушах. Після заборони московською владою відправи богослужб українською мовою, ця книга була передана Переяславській Семінарії, де 1837 року з нею ознайомився Осип Бодянський, якому належить першість у науковому вивченні, пам'ятки, а згодом і Тарас Шевченко, котрий як співробітник Археоргафічної комісії звітував про вишукане і розкішне оздоблення Пересопницького Євангелія і про те, що воно було написано «малоросійським нарєчієм 1556 года».

Після переведення Переяславської семінарії до Полтави 1862 року, Євангеліє зберігалося тут. На початку 20 сторіччя рукопис було передано до Полтавського давньосховища. Під час війни книгу було евакуйовано до Уфи. З 24 грудня 1948 року Пересопницьке Євангеліє зберігається в інституті рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського.

- Тобто, був період, коли воно зберігалося у нас, у Полтаві.  Воно не було виставлено на широкий загал , як музейний експонат?

- Справа у тім, що під поняттям «Давньосховище» ми розуміємо і архів, і музей, і фондосховище. Могли люди, які цікавляться цією пам'яткою її і вивчати, і просто побачити свого часу.

- Зараз доступ по Пересопницького євангелія відкритий? Науковець чи студент можуть ним скористатися, щоб попрацювати?

- Звичайно. Через кілька дозвільних процедур ми звертаємося до бібліотеки імені Вернадського, і можемо отримати доступ і побачити цю пам'ятку. Кілька років тому її видали у репринтному вигляді. Таким чином, можемо її побачити на сучасному папері, у сучасному вигляді але без змін. Хоча думаю, що сучасна книга значно легша.

В Українській історії, окрім Пересопницького євангелія, маємо ще кілька подібних пам'яток. І всі вони, говорить Віта Сарапин, гідні уваги:

- Треба звернути увагу, насамперед, на переклади давніх книг ще починаючи із десятого , одинадцятого столітті. Реймське євангеліє.

Воно пов'язано із іменем Ярослава Мудрого і його доньки Анни Ярославни, яка потім стане однією із найбільш відомих королев Франції. До речі, Реймське євангеліє було перевезено нею як найдорожча реліквія, як посаг.

І саме Реймське Євангеліє прислужилося свого часу до порятунку Софії Київської. Дуже впливова пам’ятка сакрального мистецтва, пов’язана з українською культурою, це Острозька Біблія, що була видана за сприяння князя Костянтина Острозького і за активної діяльності першого ректора Острозької колегії Герасима Смотрицького, 1551 року. Це вже першодрукований текст, який до сьогодні зберігає свою художню вагу, своє значення, як першої друкованої пам’ятки сакрального письменства.

Раніше ми розповідали Мгарський монастир відзначив 400 років від дня заснування

історія свята традиції
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
21-го вересня працівників полтавських ЗМІ запрошують на пробний запуск фонтану на Майдані Незалежності, що перед стадіоном "Ворсклою". Нагадаємо, останні півроку фонтан перебував на реконструкції. На неї із міського бюджету виділили понад 26 мільйонів гривень. За що міських посадовців вже неодноразово піддавали критиці. Із хороших новин - фонтан дійсно працює і струмені води дійсно підсвічуються вогнями різних кольорів. У сутінках та темряві виглядає справ...
Суспільство
Завод, історія якого почалася у вересні 1889 року з одного чавунолитного цеху, а згодом найбільшого в союзі та Європі турбомеханічного підприємства, сьогодні святкує 130 років. Секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота завітав до будинку культури ПТМЗ, щоб особисто привітати 450 працівників та нагородити грамотами Полтавської міськради.  Головний соціал-демократ Полтави Олександр Шамота привітав всіх працівників заводу зі святом – з нагоди ювілею...
Суспільство
Днями під час прес – конференції заступник голови міської ради Олексій Чепурко пообіцяв показати полтавцям, яку техніку закупили цьогоріч для оснащення комунальних підприємств. Сьогодні анонсована презентація відбулася на Театральній площі. Автопідйомники, трактори, сміттєвози, екобус, якого так чекали полтавці – всього двадцять вісім машин відтепер працюють у комунальному господарстві. « - Все це ми придбали протягом року, завдяки консолідованій позиції д...
Суспільство
21-го вересня у полтавській танцювальній школі Gross-M center, що на вулиці Степового фронту, проводять танцювальний марафон «Полтава, танцюй разом із нами». В рамках марафону майстер-класи для полтавських дітей проводить відомий український танцюрист і суддя численних телевізійних шоу - «Танцують всі!», «Україна має талант», «Танці з зірками», «Модель XL», «Ліга Сміху» - Влад Яма. Вхід на майстер-класи безкоштовний, але – за запрошеннями. На перший майсте...
Спорт
22-го вересня о 17:00 у Полтаві на стадіоні імені Бутовського відбудеться матч між місцевою «Ворсклою» та київським «Динамо». Обидві команди підходять до гри у не найкращій форм. «Ворскла» програла останні два поєдинки у чемпіонаті – вдома «Олександрії» (0:1) та на виїзді «Карпатам» (2:1). А «Динамо» взагалі перебуває у гострій кризі та не може перемогти у чемпіонаті України вже чотири матчі поспіль – дві поразки та дві нічиї. Тим не менше, глядачі очікуют...
Пригоди
Пожежа сталася 20-го вересня близько 16:30 неподалік села Кам’яні Потоки Кременчуцького району. Загорівся легковий автомобіль BMW-320. За викликом на місце пригоди виїхали бійці 15-ї Державної пожежно-рятувальної частини. Вони загасили полум’я, але вогонь встиг знищити авто, документи на нього та посвідчення водія, які знаходилися всередині. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Полтавській області. Причину пожежі встановлюють. Загиблих та потерпілих вна...
Культура
Експозиція розгорнулася у двох залах. Тут більше сімдесяти картин у різних жанрах та виконаних у різні проміжки часу. Втім, кожне полотно – впізнаваний стиль Заслуженого художника України Миколи Підгорного – його особлива колористика та складна композиція. « Організувати виставку, тим більше ювілейну, було складно. Звісно, тут не все, що би я хотів презентувати, але погодився з цікавою концепцією, що її запропонувала директор галереї Ольга Курчакова. І теп...
Суспільство
20-го вересня у Полтавському театрі імені Гоголя провели церемонію вшанування добровольців під назвою «Лицарський хрест добровольця Полтавщини». У залі театру зібралися воїни-добровольці, волонтери, громадські активісти та представники духовенства. Почалася церемонія спільним виконанням маршу українських націоналістів «Зродились ми великої родини». Після цього присутнім розповіли про п’ятьох героїчних воїнів-добровольців із Полтавщини, які загинули під ча...
Культура
Православні християни святкують сьогодні Різдво Пресвятої Богородиці. Це велике двунадесяте свято. Свято також називають "Друга Пречиста" чи "осенини", адже в цей день, 21 вересня, за народним календарем настає справжня осінь. У Святому Письмі ви не знайдете розповіді про Різдво Діви Марії. Ця історія дійшла до нас із Церковного Передання – одного з джерел християнського віровчення. Марія народилася у невеличкому галілейському місті в сім’ї Іоакима та Анн...
Новини по темі
У Полтаві відкрилася ювілейна виставка Миколи Підгорного
Сьогодні - Різдво пресвятої Богородиці. Що не можна робити в цей день?
У Полтаві відбудеться дев’ятий всеукраїнський фестиваль документального кіно «Полтава-Док»
Полтавська письменниця Ксенія Кід запрошує на презентацію свого першого роману
Полтавщину на Форумі видавців у Львові представляють 9 видавництв
« Гоголівці» тріумфально гастролюють Україною
18 вересня : день народження футбольного клубу «Валенсія» та першого українського комбайна
У 2020-му році на підтримку книговидавничої справи виділять менше коштів, ніж цього року
Філателістична колекція краєзнавчого музею отримала нові експонати
15 вересня – День народження пеніциліну та "Greenpeace"