Як святкують Новий рік у різних країнах світу

Новий рік – одне з найочікуваніших свят року. Це свято є інтернаціональним. У нашій країні прийнято наряджати вічнозелене дерево, накривати святковий стіл і ходити один до одного в гості. А як святкують початок Нового року в інших країнах?

Для французів невід'ємним атрибутом свята є велике поліно, яке запалюється в каміні - символ благополуччя і сімейного вогнища. Новорічний стіл зазвичай прикрашають індичкою та морквою з медом. А ще печуть пиріг, у якому ховають біб. Той, кому дістанеться шматок із сюрпризом, стає "бобовим королем" і всі зобов'язані виконувати його побажання впродовж новорічної ночі. Маленькі затишні кафе влаштовують змагання, в яких учасники можуть виграти тваринку, на кшталт ягняти, поросят, індичок чи курей. А на півдні Франції у сільських місцевостях господині обмінюються хлібом, спеченим власними руками: та, котра першою набрала води з джерела, залишає там булочку, друга бере її, а натомість залишає свою. Пер Ноель, французький Дід Мороз, наповнює дитяче взуття подарунками. А найкращий новорічний подарунок односельця — колесо.

В Австралії через відсутність снігу, ялинок, оленів та інших атрибутів свята Дід Мороз з’являється в плавальному костюмі, на спеціальному яскраво прикрашеному серфі на пляжах Сіднея. У новорічний вечір всі збираються у великі компанії і відвідують публічні місця під відкритим небом, де зазвичай відбувається салют. Новорічні торжества припиняються тут відразу після півночі. Австралійці прокидаються в 5-6 ранку, незважаючи на вихідні або свята, і йдуть спати не пізніше десятої вечора.

В Італії торжества починаються з дня святої Люції (13-го грудня): у цей день відзначають свято світла. 24 грудня приходить Баббо Натале — місцевий Дід Мороз. Закінчується все це появою Бефани — маленької бабусі-відьми, яка розносить дітям усілякі солодощі. Напередодні Нового року саме за наполяганням Бефани не позбавлені почуття гумору італійці розправляються зі всяким мотлохом, накопичився за рік. Частенько вони викидують усе це прямо з вікон, з цікавістю стежачи за реакцією перехожих. Італійці обов'язково прикрашають святковий стіл горіхами, сочевицею і виноградом, які символізують здоров'я, довголіття і благополуччя.

В Австрії неписаною заповіддю вважається почути на Новий рік у Відні урочистий звук “Дзвону миру”, встановленого на соборі Св. Стефана. На Соборній площі 31 грудня збираються тисячі людей. У давнину в країні доброю прикметою вважалося зустріти сажотруса, доторкнутися до нього і забруднитися. Вважалося, що це принесе щастя і удачу.

В Аргентині за давньою традицією службовці установ в останній день робочого року викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. У діловій частині країни — Буенос-Айресі — вже до полудня тротуари і проїжджа частина густо вкриваються пухким шаром паперу.

В Афганістані Новий рік проходить у день Великого рівнодення. Глава поселення виїжджає на поле і робить першу борозну. За ним ідуть найбільш шановані односельці. Пити спиртні напої тут заборонено законом. Вино замінюють солодощами. Традиційно жінки збираються окремо від чоловіків. Перед місцем свого “збіговиська” зазвичай ставлять дівчину-вартового.

У Болгарії в переддень Нового року використовують кизилові палички — неодмінний атрибут новорічного свята. 1 січня діти злегка б’ють цими паличками рідних і близьких, вітаючи у такий спосіб їх зі святом. З останнім ударом годинника в усіх будинках на 3 хвилини гасять усі вогні: це хвилини новорічних поцілунків, які заміняють тости. Болгари радіють, якщо за столом хтось чхне. Кажуть, що це приносить удачу.

Напередодні Нового року в Бразилії на океанському пляжі запалюють на піску тисячі свічок. Жінки в довгих сукнях заходять у воду і кидають пелюстки квітів у хвилі океанського прибою.

У Великій Британії будинки прийнято прикрашати гілками “гостролистника” й омели білої. За звичаєм раз у році, напередодні Різдва, чоловіки можуть поцілувати будь-яку дівчину, що зупинилася під прикрасою з цієї рослини.

У Шотландії у переддень Нового Року підпалюють смолу в бочці і котять її вулицями. Шотландці вважають це символом спалення Старого Року. Після цього дорога Новому рокові відкрита. Опівночі господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає їх відкритими доти, поки не пролунає останній удар годинника. Так він випускає старий рік і впускає новий. А гостю належить принести з собою шматочок вугілля, кинути його в сімейний камін і побажати, щоб вогонь у цьому каміні горів довго-довго. Вважається, що перша людина, що ввійшла в будинок після настання Нового Року, приносить щастя або невдачу. Темноволосий чоловік з подарунком — на щастя.

У В’єтнамі Новий рік зустрічають уночі. З настанням сутінків в’єтнамці запалюють багаття у парках, садах чи на вулицях. Біля них збираються кілька сімей, на вугіллі готують особливі ласощі з рису. У них є традиційна страва, якій вже понад 2 000 років – пиріг з рису, начинений м'ясом, горохом, цибулею і спеціями. Це своєрідний символ щедрості та родючості землі. До речі, готуючи цей гостинець, кожна господинька має шанс повправлятися в майстерності та винахідливості. В цю ніч забувають усі сварки, прощають усі образи, Новий рік тут сприймають як свято дружби. Весь наступний день в’єтнамці проводять у сім’ї. В’єтнамці вірять, що перша людина, яка увійде до них у будинок в Новому році, принесе їм удачу, або ж навпаки — горе і нещастя.

У Нідерландах раз у рік готують пончики з родзинками. Діти тут обожнюють білого коня, який начебто приносить їх. Вони з вечора кладуть у дерев’яні черевички моркву і сіно, щоб уранці знайти в них улюблені тістечка.

У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі глава сімейства виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по всьому двору – у новому році сім’я житиме щасливо. Вирушаючи у гості, греки приносять із собою в подарунок покритий мохом камінь, і залишають його у кімнаті господарів. Кажуть: “Нехай гроші господарів будуть такі ж важкі, як цей камінь.” До речі грецьким дітям подарунки приносить не Дід Мороз, і навіть не Санта Клаус, а святий Василь.

В Данії лісники у передноворічні дні обробляють ялинки спеціальним складом, щоб якомога менше зрубали їх. На морозі рідина не має запаху. А в приміщенні дерево починає видавати різкий задушливий запах, караючи порушників.

Дуже красиві обряди зустрічі Нового року в Індії. Жителі північної Індії прикрашають себе білими, рожевими, червоними і фіолетовими квітами. У центральній Індії прикрашають будівлі різнокольоровими, переважно помаранчевими прапорами. У західній Індії на дахах будинків запалюють маленькі вогники. У індусів існує своє правило дарування подарунків. Наприклад, подарунки для дітей кладуть на спеціальний піднос. Вранці дітям закривають очі і підводять до таці.

А в Ірані Новий рік зустрічають 21 березня. Там люди за кілька тижнів до Нового року висаджують у невеликі горщики зерна пшениці. До Нового року вони сходять — що символізує початок весни і Нового року.

В Ірландії ввечері напередодні Нового року розкривають навстіж двері будинків, щоб кожен, хто забажає, міг увійти, ставши там бажаним гостем. Його садять на почесне місце, пригощають склянкою доброго вина, не забувши при цьому сказати: “За мир у цьому домі й у всьому світі!”. Ірландців по праву називають гостинною нацією. О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу, співають, танцюють, веселяться.

В Іспанії основним святом є Різдво: цей вечір проводять виключно із сім’єю, за пишно накритим столом (саме до цього вечері господиня намагається запастися різними ласощами). Незважаючи на вік, гурмани, як старі, так і малі, надають перевагу солодкомустолу, який представлений десятками різних страв. Щодо подарунків, то за традицією їх отримують в основному діти. Малюки вивішують за вікно заздалегідь приготовані панчохи, які до ранку наповнюються подарунками. А ось 31 грудня, у День Святого Ніколаса, справляють істинне свято в колі друзів.

У Китаї Новий рік святкують завжди під час молодого місяця в кінці січня — на початку лютого. Справа в тому, що живуть вони за місячним календарем, саме тому і Новий рік називають Місячним Новим роком або Святом Весни. Його відзначають в родинному колі, влаштовують гучне святкове застілля, часто ходять в гості до друзів. Дітям на удачу дарують червоні конвертики, наповнені грішми. Під час святкової процесії, яка проходить вулицями Китаю в новорічну ніч, люди запалюють безліч ліхтарів. Це робиться для того, щоб освітити собі шлях у Новий рік. Вважається, що так відлякують злих духів і нечисту силу за допомогою хлопавок і феєрверків. Варто зазначити, що у китайців є чимало цікавих традицій, присвячених цьому святу. Наприклад, вони вимащують свою фотографію сажею і спалюють її, аби приєднатися до родичів і близьких, які вже покинули цей світ. Є також звичай змащувати губи медом, щоби люди говорили тільки щось добре, хороше. А щоби до будинку не потрапила яка нечисть і не зіпсувала часом свята, зовні біля дверей вішають зображення лютих воїнів, які повинні відлякувати злих духів. Для того ж використовуються гучні петарди та хлопавки. А вийшовши на вулицю, ви можете побачити захоплюючий традиційний танець лева.

У Колумбії вважається, що без стрілянини, феєрверків і вибухів свята просто не може бути. Колумбійці роблять ляльок, що зображують старий рік. Їх носять на палицях, читають смішні заповіти. Потім кидають їх якомога подалі й опівночі заряди, порох, заховані у ляльках, починають вибухати. Старий рік, оповитий полум’ям і димом, розлітається, поступаючись дорогою Новому рокові.

На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б’є дванадцять, вихлюпують її через відчинені вікна на вулицю. Це означає, що старий рік щасливо закінчився і бажають один одному, щоб і новий був таким ясним і чистим, як і вода. І звісно, щасливим! Годинник у Новий Рік на Кубі б’є тільки 11 разів. Оскільки 12-й удар припадає саме на Новий Рік, годиннику дають відпочити і спокійно зустріти свято разом з усіма.

У Мексиці з боєм годинника спалахують феєрверки і починається карнавальна хода. Тут існує звичай розбивати глиняні горщики, наповнені фруктами, водою, новорічними подарунками.

У Монголії Новий рік збігається зі святом скотарства, тому тут характерні спортивні змагання, конкурси на спритність, кмітливість, сміливість. Так само як і народи Європи, монголи зустрічають новий рік біля ялинки. До них теж приходить Дід Мороз, перевдягнений, щоправда, в скотаря.

У Норвегії діти чекають дарунків від кози. Коза тут особливий гість. Існує легенда, що король Олаф ІІ зніс поранену тваринку зі скелі, врятувавши їй життя. Її вилікували у палаці й відпустили. На знак подяки кізонька приносила щоночі рятівнику корисні дари – цілющі рослини. Її зустрічають святкові пригощання — сухі колоски вівса, які на новий рік кладуть у дитяче взуття. На ранок замість колосся діти знаходять у своїх черевиках і туфельках новорічні гостинці. У цій країні коза має привілейоване становище.

У Панамі Новорічна ніч незвичайно шумна: гудуть труби, виють сирени і кричать люди. За давнім повір’ям шум відлякує злих духів.

Старовинними обрядовими піснями і колядками зустрічають Новий рік жителі Румунії. Людина в масці кози і з накинутою козячою шкурою (часто замінюється ворсистим ковдрою) виконує ритуальний танець кози. На вулицях Бухареста напередодні Нового року зустрічаються групи підлітків у національних костюмах, у високих баранячих шапках і з довгими батогами в руках. Вони заходять у двори, стають у купу, б’ють у певному ритмі батогами по землі, час від часу викрикуючи традиційні новорічні побажання. Це робиться для того, щоби багатим був врожай. До столу подають пиріжки із сюрпризом: хтось може знайти монетку, хтось - перстень, а комусь взагалі "пощастить" натрапити на червоний перець.

На Філіппінах з листопада починається масове виготовлення ялинок із пластмаси, пап’є-маше, гілок. Влаштовуються конкурси ліхтарів найрізноманітніших розмірів і форм. У 30-градусну спеку, тут у кінці грудня, особливо цікаво спостерігати Санта-Клаусів, які походжають у червоних шубах, облямованих білим синтетичним хутром.

У Фінляндії новорічні подарунки викладають на стіл і прикривають мискою. Незаміжні дівчата кидають через плече черевичок. Якщо він впаде носком до дверей — бути весіллю.

У Чехії і Словаччині всі дарують один одному подарунки. А подарунок, який несподобався, у перші дні свят можна повернути до магазину або обміняти.

У Швеції під Новий рік прийнято розбивати посуд біля дверей сусідів.

А у німців невід'ємною стравою до свята є короп. Вони вважають, якщо в новорічну ніч покласти до гаманця луску цієї риби, то вас чекатимуть достаток і щастя.

Португальці з кожним ударом годинника з'їдають по виноградині: 12 ударів – 12 виноградин – 12 бажань.

У Японії Новий рік вважається найбільшим святом. Триває він кілька днів. Переддень Нового Року називають “золотим тижнем”. У цей час припиняють роботу установи та фірми, урядові організації, великі універмаги. Навіть банки працюють лише до 12 години. 31 грудня і відпочивають перші три дні Нового Року. Обов’язковим є звичай проводів Старого Року, що включає організацію прийомів і відвідування ресторанів. У момент настання Нового Року японці починають сміятися. Вони вірять, що сміх принесе їм удачу в новому році.

Цікаво, що Новий рік у них починається не опівночі, а на світанку. Мабуть, недарма Японію називають "країною сонця, що сходить". Перед цим буддистські храми 108 разів б'ють у дзвони. Ця кількість невипадкова. Японці кажуть, що людина має 6 вад (злість, дурість, жадібність, нерішучість, хтивість та легковажність), кожна з яких має 18 відтінків. А з кожним ударом дзвону відбувається повне очищення душі. Після останнього удару потрібно неодмінно лягти спати, щоби на світанку зустріти новий рік. Є у них і щось на зразок нашого старого нового року: боненкай – традиція "поминання" минулого року.

Перед новорічними святами японці запасаються бамбуковими граблями, аби щастя збирати. Домівки зазвичай прикрашають 3 символічними гілками: бамбуку, сливи і сосни. Перша – для того, щоби діти швидко росли, друга – щоб господарі мали міцних помічників, третя – для довголіття всіх домочадців. Злих духів відганяють за допомогою мотузки, яку натягують перед дверима. Під час свята не можна говорити про погане, а також про лисиць, драконів, тигрів і змій. А якщо ви раптом про це забудете, вам витруть рота заздалегідь приготованою ритуальною тканиною. Навіть японські новорічні смаколики готують з того, що приносить щастя. Наприклад, морська капуста тут – символ радості, смажені каштани – успіх, ікра – багатодітність, боби і горох – здоров'я, короп – сила і спокій, креветки – довголіття тощо.

Тибетців можна по праву назвати щедрою нацією. Спеціально до свята вони печуть пиріжки з найрізноманітнішими начинками і роздають їх усім: родичам, друзям, сусідам, знайомим і простим пересічним. Адже, чим більше роздаси, тим багатшим будеш.

А жителі Балі розтягують святкування аж на 10 днів. Люди будують колони з розфарбованого рису, заввишки 2 метри, призначені для богів. Після закінчення святкувань місцеві жителі розбирають колони, а рис відносять додому.

В новорічну ніч у Перу ви можете побачити дивних людей, які ходять з валізами чи вербовими лозами. Не лякайтесь, це всього лиш одна з місцевих традицій. Якщо людина ходить по кварталу з валізою, то, згідно із віруваннями, їй вдасться здійснити омріяну подорож цього року. А дівчина з лозою просто шукає парубка, якому дозволить взятися за інший кінець гілочки. Адже цей щасливчик стане її майбутнім чоловіком.

Раніше ми писали, що Галерея мистецтв запрошує на «Джазове Різдво»