"Майдан не закінчився, але Майдан переміг" - полтавці про Революцію Гідності

Як ми вже розповідали з нагоди Дня Гідності та Свободи і шостої річниці початку революції Гідності у Полтаві презентували книгу "Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3.ч.2", де були присутні активісти Полтавського Майдану, чиї спогади увійшли до книги.

Серед них був присутній і Роман Чабановський – координатор Євромайдану.

- Штурм київського Майдану відбувся з 10 на 11 грудня. А 12 грудня у мого рідного брата День народження, - згадує Роман Чабановський. – То він замість того, щоб святкувати (він сам мешкає в Харкові), коли побачив, що вночі таке твориться на майдані, приїхав туди підтримувати. І ми тоді на Майдані в “Макдональдзі”, фактично, святкували його День народження. Приїхали всі рідні, причому в мене є рідня і в Західній Україні, і в Києві, тобто ми всі зустрілися на Майдані. І так було у багатьох людей – дуже багато родичів, знайомих просто зустрілися на Майдані.

- 11 грудня була наша серйозна перемога, - говорить Роман Чабановський. - Тоді ми вже зрозуміли, що цей Майдан не можна просто так зачистити, і він буде домагатися свого до самого завершення. Тоді також прийшло розуміння того, що одним Києвом революцію не зробиш, що треба піднімати рух по всій Україні. Ми отримали від свого партійного керівництва завдання їхати в регіони і там піднімати якомога більші хвилі. Закони 16 січня фактично були спрямовані на те, щоб створити незручності Майдану. Але вони, навпаки, тільки розширили Майдан, зробили його таким великим – уже по всій Україні почали захоплювати обласні адміністрації, обласні ради. Люди не могли вже далі терпіти. У Полтаві люди також активізувалися. Ми вже були трохи організаційно краще розбудовані, в нас у Полтаві вже навіть була створена самооборона. В раді Майдану чогось так повелося, що за силове крило відповідала “Свобода”, наша партія, і я доручив Юліану Матвійчуку створення саме полтавської самооборони Майдану. І він почав формувати перші десятки.

Впродовж 2017 року спогади наших земляків – свідків подій листопада 13-го – лютого 14-го на Полтавщині транслювалися на радіо в тематичній передачі “Нова доба” та на Полтавському телеканалі “Лтава” в циклі передач “Уроки історії”. Про це розповіли автори цих передач, полтавські журналісти, які проводили аудіо-відеозаписи Олександр Бобошко та Сергій Блавацький.

- Я теж був безпосередній учасник тих подій, - зазначає Сергій Блавацький. – І в листопаді 16-го, коли починали записувати, ми це все переживали з нашими гостями заново. Ми записали близько тридцяти спогадів різних людей – різного віку, професій. Це були дуже емоційні, інколи навіть занадто емоційні спогади. Навіть зараз я згадую як люди в студії плакали. Ми їм давали просто висловитися і час був необмежений – хотіла людина тридцять хвилин або півтори години, ми надавали цей час. Це все вилилось в проект “Уроки історії”. Я переслуховував все це і найцікавіше для глядачів робив десь так на двадцять шість хвилин телеверсію. Крім того, ми розпитували людей, і вони нам приносили свої фото світлини, свої відео матеріали. Тобто ми використовували той матеріал, який надавали і журналісти, і безпосередньо учасники подій, і це емоційно більше доповнювало матеріал. До речі, полтавські активісти їздили і потягами і автобусами до Києва і потім розповідали, що там робиться. Пам’ятаю, як люди розповідали як і Новий рік там святкували і Різдво.

- Люди були найрізноманітніші, але об’єднувало їх те, як вони туди йшли, - наголошує Олександр Бобошко. – Пам’ятаю, був у мене один гість, дуже відомий на всю Полтаву журналіст, казав, та ви мене так запросили, бо я не брав участі у майдані, я просто возив туди їсти. Але хіба ж це не брав участі у Майдані. Так, він не стояв, не бився з беркутом, але він возив туди їсти. Каже, я видав книгу, і весь гонорар витратив на те, щоб закуповувати продукти. Ще в нас є поет Роман Коржик. Він каже, знаєш, легко вийти на київський Майдан де мільйон людей, де біля тебе мільйон однодумців, а я виходив на лубенський Майдан, де нас було двадцять і всі на нас дивилися під рентгеном, всі нас бачили, і всім нашим рідним казали, що ваші діти роблять, хай сидять вдома. Тому кожен з тих, кого я записував, дійсно туди вклав себе всього в той час. І тому я впевнений, що йшли вони туди не за гроші це точно. Майже всі мої гості казали, що ні для кого Майдан не закінчився, але Майдан переміг.

- Багато зараз задають питань, навіщо був той Майдан, я спілкувався з киянами, говорять, що є розчарування серед людей, - розповідає Олександр Бобошко,- але хочу сказати – просто візьміть і почитайте спогади учасників тих подій, можливо ви тоді зрозумієте. Свобода, почуття гідності це зрозумілі поняття для всіх.

- Що дійсно об’єднувало всіх – це прагнення відстоювати українську незалежність, - говорить громадський активістОлег Пустовгар.– І це повстання за незалежність закінчилось перемогою.

Автор: Оксана Солопко