На території арт складів знову знайшли кістки. Цього разу під час виїзного засідання міської ради (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні біля території арт складів відбулося виїзне засідання за участю керівників профільних відділів, депутатів, істориків та громадських активістів. Всі сторони вкотре намагалися знайти порозуміння щодо подальшого використання територій арт складів.

Кожен учасник зустрічі висловив своє бачення. Думки іноді були полярно протилежними. 

Активістка Олександра Супряженко:

« - Чому ми сьогодні тут зібралися? Це виїзна нарада, на яку нас запросила міська рада і це їхня ініціатива. Але, на жаль, не приїхали пошуковці з Рівного - організація, яка називається « Яхад». Ми чекаємо їх найближчим часом. 

Кілька тижнів тому на території арт складів ми знайшли чергову страшну нахідку – людські кістки. Ці кістки були з кульовими отворами, їх було п’ятдесят, як потім виявив судмедексперт. Вважаємо, що на цьому місті має бути меморіальний комплекс, красивий парк сучасний, з містами, де будуть відмічені місця масових поховань і збудовані стели.

Це те, що ми маємо передати майбутнім поколінням. Справа совісті і честі, що б це відбулося правильно і з великою повагою до загиблих у часи Другої світової та під час репресій. Це місце – кармічний вузол, який треба розв’язати».

Перший заступник міського голови Андрій Лямін: 

Депутат Дмитро Сенчакович, голова постійної містобудівної комісії:

" - Георадаром треба дослідити ті ділянки, які підпадають під аукціон. Якщо будуть виявлені захоронення,  то знімемо ті ділянки з аукціону": 

В’ячеслав Шерстюк, історик:

« -  Георадар  це  допоміжний засіб вивчення, але не єдиний і не основний. Найвірніший спосіб – це розкопки, зондажі, шурфи і так далі. Тобто георадар може допомогти локалізувати місця розкопок. Але без втручання техніки не обійтися. Георадар показує не поховання , він показує аномалії, залишки споруд, фундаменти".

Депутат Юліан Матвійчук:

« - Варто ще зазначити у свідомості усих, що розстрілювали німці не лише людей єврейської національності. Ні, там навіть більше українців лежить. Розвивати наше місто і розбудовувати його потрібно не нашкодивши національній пам’яті . Наше головне завдання виявити, де ж таки відбувалися поховання. Думаю, що виконавчий комітет буде сприяти тому, аби швидше провести ці дослідження і ми будемо все точно знати».

Депутат Юрій Бойко взяв слово а потім - полтавський старожил Віктор Хмарук.  Він був начальником відділу кадрів  та начальником штабу місцевої оборони. Досконало вивчав місцевість протягом багатьох років. 

Олександра Супряженко знову взяла слово:

« - Що нам каже закон? Закон нам каже, що утримання поховань жертв війни і політичних репресій покладаються на органи місцевого самоврядування. Згідно з розпорядженням Кабміну на них же покладається обов’язок провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ нацменшин та масових розстрілів у роки Другої світової війни і політичних репресій. Також органи місцевого самоврядування повинні не допускати будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди масових поховань. Тому доки не будуть проведені відповідні пошукові роботи, ми вважаємо неможливим вести будь - яку розбудову. Спершу – пошукові роботи , потім – аукціони і так далі».

Підвів риску під обговорення Андрій Лямін:

« - Поки що на цих спірних територіях нічого не починають будувати. Є лише план. Ним передбачена громадська забудова і виділення 2, 5 гектарів під меморіал. Це лише перший етап. Чому ми проводимо ці обговорення? Тому що виділили перші дев’ять лотів ( приблизно 9 га землі) з 63 наявних, які знаходяться вздовж вулиці Артема і Енгельса, де за нашими даними немає кладовищ (за винятком одного лота, де можливо, він буде захоплювати частину старого кладовища , але цей факт ще треба довивчати). По інших – у нас немає жодного факту наявності масових поховань. По деяких ділянках можна вести перевірку. Але якщо досліджувати всі 63 гектари – це роки і сотні мільйонів гривень. Потрібно бути реалістами. Чекаємо лист з Бундестагу , де можливо, виявляться ще якісь нові факти. Що ж до знахідок, що виявили кілька тижнів тому активісти ( кілька десятків кісток) судмедексперт був здивований – чому на вулиці лежать вимиті чисті кістки, без пилу і бруду? Це буде оприлюднено поліцією. Від себе можу додати : ми вивчатимемо питання стільки, скільки буде потрібно . Остаточне рішення прийматимуть депутати. Та поки що разом із громадськістю ми повинні зібрати всі факти, які є для прийняття правильного рішення. Не знаю, скільки нам знадобиться часу – можливо, рік, а може і тиждень".

Після дискусії учасники наради пішли на територію арт складів, де на власні очі побачили розкидані кістки. Олександра Супряженко викликала на місце події поліцію.

Раніше ми розповідали Забудова на кістках? Земельному аукціону бути?