Маленькі полтавські історії. Мотя - королева

У баби Моті газова плита стояла біля вікна. І у хаті, і у літній кухні. Вона сміялася, і казала, що так їй веселіше. Бо бачить, що на світі робиться.
На стіні біля плити картинки – вирізки з журналів з різними краєвидами. На одній з них був індійський Тадж - Махал. На іншій - Камчатка. Вона вважала, що це найкрасивіше місце на землі, хоча ніколи там не була. Розповідала мені, як у школі над усе любила уроки географії, тільки - но видавали підручники, читала їх від палітурки до палітурки. Потім у восьмому класі дізналася про харківський технікум, де вчать на метеоролога і загорілася мрією туди вступити, аби поїхати зі свого хутора Сотниче далеко – далеко . На Командорські острови ( ця назва звучала грізно і загадково). Чи на Чукотку. Але найбільше хотіла на Камчатку. Бо там вулкани. І вулканологи. Вона вирішила, що обов*язково потім вивчиться і на вулканолога теж.
Про це Мотя мріяла у восьмому класі. Їй тоді було 15.
А у 16 вийшла заміж. Василь вчився у Лубнах на машиніста. Залицяючись, обіцяв, що колись обов*язково удвох побачать оті далекі світи.
Мотя вийшла заміж так швидко, що потім сама собі здивувалася , як воно все промайнуло – наче вчора за партою сиділа, а ось вона вже хазяйка у власній хаті. Про її вступ до Харкова мови вже не було. Почалися щоденні клопоти: мазала хату, білила , фарбувала. А ще ж обіди, город, і кури з качками.. Падала увечері на ліжко камінцем і ніби провалювалася .
У перший рік заміжжя їй перестали снитися сни.
Влаштуватися роботу Василь їй не дозволив. « Мені дома порядок нужен» - сказав.
І Мотя «держала порядок». Прала, терла, полола, пекла.
А потім пішли діти. Двоє. Один за одним. Коли завагітніла третім, Василь , не одриваючись від миски з борщем сказав – кинув: « Хвате з нас дітей. Сходиш до Райки – акушерки. Ділов то».
Увечері Мотя пішла до Райки, і вперше лягла на її кухонний стіл. Дивилася в стелю. І відкрилося пекло.
Додому ледь доклигала. Попід чужими парканами, між квітучими вишнями. Від деревця до деревця. Вони безтурботно сипали цвіт і здавалося Моті що йде по снігу.
В хату ледь забралася. Спросонку Василь гримнув: « Чого ти там товчешся, як корова? Я можу отдихнуть хоч перед смєной?».
Мотя лежала до ранку біля молодшого сина, і пообіцяла сама собі, що більше ніколи не піде до Райки.
Тоді вона не знала, що сходить до неї ще дванадцять разів.
А може, тринадцять.
Згодом вона так і не зможе пригадати, скільки точно.
Роками вона знову і знову лягатиме на кухонний стіл, і щоб не привиділося пекло, міцно заплющуватиме очі.
А між цим розриватиметься у клопотах.
Навчиться рубати дрова, тягати важезними відрами вугілля . « Ти ж домохазяйка. А шо тобі ще робить? Всю жизнь у мене за спиной» - казатиме Василь.
А потім у житті Моті з*явиться маленька радість. Василь купив телевізор. А там – «Клуб кинопутешествий». Вона старалася переробити всю роботу, щоб подивитися. А там – і Чукотка, і Камчатка, і острів Пасхи, і взагалі що хочеш.
Тоді Мотя знову згадала, що хотіла бути метеорологом.
І згадувала щоразу, коли везла на станцію відра з яблуками і ягодами продавати . Спочатку її примусив це робити Василь. Коли вперше їхала, думала, згорить від сорому. Як це вона серед торговок. Але потім їй там несподівано сподобалося. Серед натовпу людей, серед поїздів , які мчать хто зна у яку далечінь. Моті теж хотілося колись сісти у вагон з білими фіраночками і їхати, їхати, їхати..
Так пройшло десять років. І двадцять.
Діти розлетілися з дому, і лишилися вони з Василем удвох. Ну як – удвох… Наче і в одній хаті – а кожне само по собі. Мотя, як і раніше крутиться між городом – кухнею – станцією, а Василь ( вже пенсіонер), як не в гості до кого з друзів іде, то телевізор дивиться. Буває, схоче Мотя подивитися щось, він сердиться, і спеціально не перемикає. « Тобі шо, роботи мало? Всю жизнь за моєй спиной! Живеш, як каралєва! Я тебе за всю жизнь пальцем не тронув!»..
Іноді, потай від Василя, Мотя себе балувала. Якось пригостила її знайома провідничка з потягу « Київ – Алма –ата» індійською кавою. Але ж дорого! Аж п'ять рублів! Де взяти, що б Василь не нагримав? Але нічого, за літо зібрала – відкладала щодня по кілька копійок і купила собі баночку пахучого напою. Поки Василь по гостях – вона швиденько ставила чайник, заварювала напій і пила його біля огороду, в мальвах і айстрах, зі своїми коржиками вприкуску. Не дай Бог, Василь побачив би – крику було б страх. Нічого собі! Такі гроші! П'ять рублів! У Моті ноги хололи, як подумає, що було б, аби дізнався про її покупку.
Що старішим ставав Василь, то сердитішав і сердитішав. І борщі йому не такі, і погода погана, і люди всі дурні. І все таблетки пив, бо щось боліло всередині. Скільки Мотя не вмовляла до лікарів піти – тільки кричав на неї. Навіть сини і невістки не вговорили. А колись так розсердився, що каструлю з свіжим супом кинув через усю кухню. І не балакав. Як вона не вмовляла, як не підлещувалася – мовчить і все тут. І мовчав тиждень. Забалакав, відтанув аж коли внучата з міста приїхали. Так було вперше.
Вдруге він замовк на місяць. А потім ще надовше. Спочатку Мотя переживала . А згодом зрозуміла, що їй так краще. Перестала себе картати, та і ніколи було картатися. Бо її хазяйство росло з року в рік , адже хотіли дітям м*яса домашнього передати, і картоплі, і банку вишневого компоту.
Телевізор Василь переніс у свою кімнату, і стало Моті до нього зась.
Василь помер на Спаса. Вранці серед двору раптом скрутився, хрипко щось прогарчав нерозбірливе і впав. Фельдшериця Люда , примчавши у двір, тільки руками розвела. Коли ховали Василя, Мотя не проронила і сльозинки. Жінки шепталися між собою: « Ти ба, хоч би всплакнула. Всю жизнь за його спиною прожила, він її і пальцем не тронув». А Мотя затято йшла за труною з сухими очима і тонкими вустами.
Пізно увечері, коли вже розійшлися всі люди, Мотя вперше заснула сама у своїй хаті. А прокинулася з першим рожевим світлом, що розлилося по стінах. Повільно відчинила двері на веранду, і в очі їй вдарили промені сонця . Мотя спинилася серед кімнати і… засміялася вголос.
Вона поставила чайник на вогонь, пішла у сарай, де у дровнику ховала заповітну баночку кави. Прийшла у хату, і поки чайник грівся, перенесла телевізор з Василевої кімнати у залу. Увімкнула. Знову до Василевої кімнати. Перетягла у залу крісло – гойдалку, яке Василь не дозволяв їй займати. Потім заварила каву, налила напій у найкращу чашку з серванту ,і всілася у крісло перед телевізором.
Коли сусіди і родичі йшли на цвинтар аби за звичаєм, віднести Василеві символічне снідання, Мотя знову не проронила сльозинки. Люди вже нічого не сказали. Облишили її у спокої.
А далі Мотине життя йшло за звичайною схемою. Вона метушилася, возила на станцію свій нехитрий крам . На зібрані гроші вперше поїхала у подорож. Аж у Почаїв. Потім у Львів. Мріяла побачити море. Але щось прихворіла . Я зайшла її провідати якраз перед нашою поїздкою до Криму. Мотя всміхалася, і казала, що ось підніметься, і наступного року теж туди поїде. Конешно, купатися вже не буде, бо сміятимуться з баби, але обов*язково побачить палаци, де жили царі і назбирає ракушок. « Привези мені круглих камінчиків для квітника» - попросила мене Мотя . Я їй пообіцяла.
Я ще не знала, що бачу Мотю востаннє.
І що моя поїздка у Крим – теж остання.
Камінчики я для неї зібрала.
Привезла і виклала на її могилці навколо квітника.
Нехай.

 Світлана Фільчак

Маленькі полтавські історії. Особєнна женщіна

життя жіноча доля село
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
1287 переглядів в січні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Екологія
Упродовж цієї ночі підрядні організації Служби автомобільних доріг працювали на всіх автомобільних дорогах державного значення, проводячи очищення покриття від снігу та обробку проїзної частини протиожеледними матеріалами. Сніг розпочався близько 16:00 у північних районах області. В роботі було задіяно 81 механізм та 110 дорожників. Сніговий покрив в різних районах становив від 2 до 15 см. Зараз роботи продовжуються на всіх автодорогах. Заторів, тягнучок,...
Кримінал
Справа про трагічне ДТП, у якому загинув 15 річний Артем Левченко продовжує бути у центрі уваги громадськості. Минулого тижня відбувся пікет прокуратури, під час якого адвокат родини Левченків Дмитро Семеха розповів про недбалий хід розслідування, та поставив питання міському прокурору. Вчора на своїй сторінці фейсбук Дмитро Семеха розповів про план дій на найближчий тиждень, зокрема, поділився враженнями щодо перебігу справи про ДТП за участю Наталії Саєн...
Суспільство
Полтавська міська рада оголошує  конкурс на заміщення вакантної посади директора Полтавського міського Будинку культури. Інформація про це розміщена на сайті Управлінні культури виконкому міської ради. У конкурсі можуть взяти участь кандидати  з повною вищою освітою відповідного професійного спрямування за рівнем магістра чи спеціаліста. Крім того, претенденти  мають досконало володіти державною мовою. Стаж роботи у сфері культури має бути не меншим за 3 р...
Культура
Це позитивне і романтичне свято можна відзначати аж два рази в рік. Багато країн святкують Міжнародний день обіймів 21 січня, але і в грудні є офіційний привід міцно обійняти своїх друзів, близьких і навіть незнайомців. 4 грудня відзначається Всесвітній день обіймів, який придумали європейські студенти в 70-х роках ХХ століття. Уже в ті часи була науково доведена корисність обіймів для здоров'я. Тому студенти-медики і психологи виступили з ініціативою ство...
Екологія
Народний синоптик Наталка Діденко попередила про прихід нового циклону в Україну, що зачепить і Полтаву: « - І знову до нас мчить циклон!Сніг розпочнеться на Одещині, підтягнеться по лінії Одеса-Суми і охопить все, що вздовж цієї смуги, аж до Вінниччини, Черкащини, Полтавщини та Київщини. Решта території побуде у сухому повітрі. Увага! У ніч на понеділок та  вранці сильні опади очікуються на Півдні України, Сході, у районах Кропивницького, Дніпра, Полтави...
Культура
20-го січня у дитячій музичній школі №1 міста Полтава проводять майстер-клас Євген Селезньов та Антон Белко. Обидва музиканти є надзвичайно популярними та затребуваними в Україні. Виконують музику у таких популярних шоу, як «Голос країни» та «Танці із зірками». Також відомі виступами у складі «Сердючка band». Сьогодні у Полтаві вони виступлять разом із популярним виконавцем Сергієм Бабкіним, який привіз свою нову програму «Музасфера». Окрім виступу на конц...
Спорт
Сьогодні, 20-го січня, в урочищі Сорочин Яр тривали змагання на Кубок Українського гірськолижного клубу. У перший день змагань, 19-го січня, лижники боролися за першість у паралельному слаломі, 20-го січня на них чекала інша дисципліна - слалом-гігант. - У першому етапі Кубку, який проводить Український гірськолижний клуб, беруть участь близько 100 учасників. Тут є лижники із Полтави, Києва, Харкова та інших міст. Зазвичай, ми проводимо три етапи. Перший...
Суспільство
21 січня 2019 року відбудеться рідкісне астрономічне подія - супер Місяць, тобто повне місячне затемнення. Воно  станеться у момент найбільшого зближення Місяця і Землі. Через це над Землею нависне "кривавий" Місяць  незвично великого розміру, повідомляє IFL Science. Найкраще затемнення буде видно з  Південної Америки та деяких частин західної і північної Європи, у той час як інша частина Європи і Африка побачать лише фінал  події, повідомляє focus.  Місяц...
Пригоди
Пожежа сталася 19-го січня на вулиці Художній у місті Полтава. Загорілася одна із квартир у одноповерховому житловому будинку. За викликом на місце події приїхали 5 бійців 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини. Вони дізналися, що у задимленій квартирі знаходиться господар. Чоловік намагався самотужки вибратися із будинку, проте втратив свідомість, впав і заблокував вхідні двері. Рятувальники за допомогою спецінструментів відкрили двері та зайшли досере...