75 років тому почалася війна: хроніка подій на Полтавщині

Рівно 75 років тому розпочалася війна. 22 червня на світанку на мирний Київ почали сипатися авіабомби. Вже менше чим за два місяці німецькі війська почали бомбардувати Кременчук, тоді Ромодан і Миргород. Всі авіаудари були спрямовані на знищення залізничного сполучення та  складів з боєприпасами.

18 вересня 1941 р. до Полтави увійшли війська «Вермахту». Тоді, за короткий час було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За даними часів радянської пропаганди було розстріляно і закатовано 18200 полтавців (переважно євреї), в тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено 20800 осіб.

Хроніка подій початку війни. (За документами Державного архіву Полтавської області)

25 червня. Бюро Полтавського обкому КП(б)У прийняло постанову «Про заходи по боротьбі з парашутними десантами і диверсантами ворога у прифронтовій смузі». З цією метою при міських і районних відділах НКВС створювалися винищувальні батальйони кількістю до 200 чоловік кожний. На виконання постанови на початку липня 1941 р. в області було створено 345 винищувальних батальйонів, в яких налічувалося 9598 чоловік. Вони мали у своєму розпорядженні 135 автомобілів, 22 мотоцикли, 520 велосипедів, 427 підвід та 552 верхових коня. Крім того, на фабриках і заводах при будинкоуправліннях були створені групи сприяння ППО.

30 червня. Бюро Полтавського обкому КП(б)У прийняло постанову «Про підбір підготовку жіночої молоді для роботи на тракторах і комбайнах». Протягом місяця спеціальністю тракториста оволоділо 3000 чоловік, комбайнера – 300 чоловік і помічника комбайнера – 1800 чоловік. З них більшість були жінки.

3 липня. Обком партії надіслав політінформацію ЦК ВКП (б), в якій інформував про хід мобілізації на Полтавщині:

- Подано заяв про зарахування добровольцями в ряди Червоної Армії 1730 чол, 688 із них жінок;

- Колектив шкірзаводу м. Полтави, який повністю перейшов на спеціальний випуск продукції, виконує щоденно план на 122 %;

- Працівники Глобинської МТС тт. Коваль, Курченко виконують щоденні норми на 370 %;

- На засіданні бюро обкому Компартії України затверджені начальники винищувальних батальйонів. Винищувальні батальйони нараховували 9570 чоловік.

10 липня. Бюро Полтавського обкому партії прийняло постанову «Про додатковий набір курсантів до Полтавського аероклубу». Було вирішено збільшити розверстку для районів області також до 241 чоловіка числа кращих комсомольців, а також позаспілкової молоді.

17 липня. На території окремих сіл Лубенського району з літака скинуто велику кількість листівок зі зверненням до польських робітників саботувати постачання армію окупантів продуктами, матеріалами, товарами, військовими спорядженнями.

Полтавський обком ЛКСМ України підготував рознарядку для 13 міських і районних комітетів ЛКСМУ. Передбачалося, що ближчим часом 580 комсомольців будуть влиті до складу партизанських загонів.

18 липня. Правоохоронними органами у евакуйованих, що направлялися в тил, вилучено 2 кулемети, 240 гвинтівок, 77 револьверів, 43 гранати, 19 дрібнокаліберних гвинтівок, 9541 бойовий патрон.

28 липня. В Полтавській області розгорнуто евакогоспіталі на 3340 ліжок, замість 3295 – за планом.

Липень. Для керівництва підпільними організаціями, партизанською боротьбою в області було створено підпільний обком партії у складі: Кондратенко Степан Федорович – перший секретар підпільного обкому партії; територіальні секретарі: Яценко Григорій Федорович – до війни працював заст. завідуючого відділом пропаганди і агітації обкому партії., Дурандін Федір Михайлович – перший секретар Гребінківського РК КП /б/У.

Крім  того було виділено 16 зв’язкових підпільного обкому партії.

7 серпня. Біля 11 години ранку вузол Кременчук почав піддаватися мінометному і артилерійському обстрілу з боку Крюкова, з правого берега Дніпра. Особливо інтенсивному бомбардуванню зазнав залізничний вузол 7,9, а потім 11 серпня.

У результаті мінометного і артилерійського обстрілу в Кременчуці зруйновано паровозне депо, електростанція, приміщення вокзалу і залізничної школи. Згоріла нафтобаза, окремі житлові будинки.

14 серпня. 9 ворожих літаків скинули 100 бомб на станцію Ромодан. Пошкоджено 3 залізничних колії, згоріло: 4 санітарних вагони, 10 вагонів з кіньми, 4 – з цукром, 2 – з білизною, 15 порожніх і 3 класних вагони, 6 цистерн із пальним, пошкоджений один паровоз.

Під час бомбардування вбито і згоріло до 100 чоловік, поранено 393 чоловіки.

28 серпня. Бомбардуванням з ворожих літаків було знищено три ешелони з боєприпасами та іншими військовими вантажами на станції Кибинці Миргородського району. Від пожеж та розривів боєприпасів знищено 1,5 км залізничної колії, увесь зв’язок в районі станції; 164 вагони, один паровоз зруйновано повністю, другий – згорів, третій – одержав пошкодження.

Вбито два,  поранено 4 чоловіки, із яких один помер. Вдалося врятувати паровоз і 37 вагонів, у тому числі 19 вагонів із боєприпасами.

29 серпня. Центральна газета країни «Правда» писала, що неподалік від міста Кременчука просочилась німецька частина. Тишу серпневого вечора порушив свист ворожих куль і мін. Заводські і фабричні робітники, залізничники і службовці негайно взялися до зброї. Взвод за взводом, рота за ротою ополченці рушили на ворога.

Об 11 годині вечора ополченці зустрілися з фашистськими частинами. Не давши отямитися ворогу, народні ополченці кинулися в бій. Приголомшені несподіваною зустріччю, фашисти відступили.

30 серпня. Штаб МПВО м. Полтави підготував довідку за наслідками нальоту ворожої авіації.

На територію маслозаводу впало 10 авіабомб. Зруйновано лабораторію, контрольну будку, декілька допоміжних приміщень і високовольтну лінію. Вбито – 3, поранених – 3.

М’ясокомбінат – 7 бомб. Зруйновано водопровід.

Швейфабрика –  2 бомби. Зруйновано свинарник, загинуло 2 свині. Поранено 4 чоловіки. 

Вулиця Загородня, 11 – 4 бомби. Зруйновано 1 будинок, вбито – 1 чоловіка, поранено 7 осіб. Вулиця Артема, 6-8 – 3 бомби. Зруйновано  1 будинок, вбито – 3, поранено – 3 чоловіки.

Парк біля маслозаводу – 4 бомби. Вбито 4 чоловіки.

Вулиця Сінна, 26 – 1 бомба. Поранених – 2 чоловіки.

Вулиця Павленка, 16 – 2 бомби, вбито – 3, поранено – 3 чоловіки. Зруйновано 1 будинок 

Метал завод – 3 бомби біля заводу.

Вулиця Зіньківська, 14. Зруйновано 1 житловий будинок, вбито 5, поранено – 5 осіб.

Вулиця Лугова і цвинтар – 8 бомб. Вбито – 2, поранено – 2 особи.

Вулиця Бульварна, 32 – 6 бомб. Зруйновано 1 будинок, поранено – 2 особи.

Вулиця Бульварна, 34 – 4 бомби. Зруйновано 1 будинок, вбито 1 чоловіка.

Провулок Осипенка, 11 – 4 бомби. Вбито – 2 чоловіки.

Серпень. Для керівництва підпільною і партизанською боротьбою у  місті Полтаві було залишено 135 товаришів, що працювали першими і другими секретарями міськкомів і райкомів партії.

Серпень. Для збройної боротьби з ворогом було створено 151 партизанський загін. Три загони кількістю 85 чоловіків були направлені для розгортання партизанської боротьби в правобережних районах України.

Серпень. Усього для підпільної і партизанської боротьби було підібрано 2900 товаришів. Близько 40 % усіх, хто залишився, пройшли коротко-термінові курси підпільно-партизанськрї роботи. Були підібрані також явочні та конспіративні квартири, встановлені паролі. Підпільні організації були забезпечені цінностями, необхідними для ведення підпільної роботи, папером, друкарськими машинами, склографами, портативними друкарнями, літературою та листівками.

29  серпня 1941 р.

«1. Обязать ГК и РК КП (б)У, исполкомы городских и районних Советов депутатов трудящихся до 1 сентября 1941 г. провести мобилизацию трудоспособного населения в возрасте – мужчин от 17 и женщин от 18 лет в количестве 230 тыс. человек и 16 тыс. подвод и передать их управлениям строительств НКВД СССР.

2. Установить, что все мобилизованные должны явиться к месту работы, имея с собой каждый лопату, топоры из расчета один на 10 человек, поперечные пилы из расчета один на 5-10 человек…».

Вересень. Важкі бої на полтавській землі вели війська Південно-Західного фронту. Гітлерівцям вдалося оточити частину радянських військ. В урочищі Шумейковому, під Лохвицею,прийняли свій останній бій 800 бійців і командирів, серед яких були командуючий Південно-Західного фронту генерал М.П.Кирпонос, начальник штабу фронту генерал В. І. Тупиков, члени Військової ради фронту секретар ЦК КП(б)У М. О. Бурмистенко, дивізійний комісар Є. П. Риков. Три доби відважні воїни вели кровопролитний бій, майже всі загинули, до кінця виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною.

3 вересня. Бюро Полтавського обкому партії прийняло постанову «Про переселення колгоспів Полтавської області в АРСР Німців-Поволжя». Передбачалося до 10 вересня евакуювати майно колгоспників з 16 районів області.

10 вересня. Облвиконком і обком КП/б/У одержали телеграму РНК УРСР і ЦК КП (б)У, в якій зазначалося на незадовільні темпи будівництва оборонних споруд у Сумській, Чернігівській і Полтавській областях.

18 вересня. Миргородський партизанський загін «Перемога» під командуванням секретаря підпільного райкому партії Г. О. Іващенка випустив першу антифашистську листівку. Всього до січня 1942 р. загін випустив 15 листівок тиражем від 500 до 8000 примірників. Листівки закликали місцеве населення зривати сільгоспроботи, не давати фашистам вивозити продукти харчування. Крім того, в листівках друкувалися звернення Радінформбюро, викривалися злодіяння гітлерівських окупантів на радянській землі, звучав заклик до боротьби.

Хроніку подій початкового періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. підготувала головний спеціаліст Державного архіву Полтавської області Ю. О. Васильєва.