Аграрії б’ють в набат через зростання нормативної оцінки землі

Депутати Полтавської обласної ради прийняли та направили звернення до Кабінету Міністрів України. Причиною для звернення стала Постанова КМУ № 1185 «Про внесення змін до методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Нею передбачено збільшення орендної плати за землю сільськогосподарського призначення у 1,7 раза. На думку депутатів-аграріїв таке рішення призведе до знищення сільськогосподарської галузі, котра нині є одним із головних годувальників України й наповнювачів державного бюджету.

«За підсумками 2011 року, рівень орендної плати в Полтавській області є одним із найвищих в Україні, — йдеться у зверненні. — Виплата орендної плати сільськогосподарськими підприємствами області склала 603 гривні за гектар (у середньому по Україні — 303 гривні). За умови застосування нового коефіцієнта орендна плата за один гектар орендованих земель становитиме 1059 гривень. Таким чином реалізація положень Постанови призведе до збитковості аграрного сектору, ліквідації галузі тваринництва та банкрутства більшості підприємств, особливо дрібних, через неможливість виконати договірні зобов’язання перед орендодавцями. Ми звертаємося з пропозицією до Кабінету Міністрів України змінити Положення зазначеної постанови в частині показників нормативної оцінки земель сільскогосподарського призначення, котрі використовуються для товарного виробництва. Це загроза продовольчій безпеці України. Ми сподіваємося, що уряд почує стурбованість сільськогосподарських товаровиробників».

Як прокоментував депутат обласної ради, керівник СВК «Батьківщина» (Котелевський район), Герой України Олександр Коросташов, нині селяни платять не лише збільшений податок на землю, податками обкладається й використання органічних добрив. Існуюче податкове навантаження нині становить 1500 гривень на один гектар.
За словами ще одного депутата-аграрія, генерального директора сільськогосподарського товариства «Воскобійники» Валерія Капленка, такий податковий тиск селяни навряд чи витримають. Лише для «Воскобійників» податкове навантаження зросте на 2,5 мільйона гривень.
— Я за те, щоб бюджет наповнювався і в територіальних громад були гроші на все: на школи, дитсадки, дороги, — зауважує Валерій Капленко. — Але, приймаючи таке рішення, центральна влада фактично рубає ту курку, яка зараз несе золоті яйця. Сільгоспвиробники перестануть допомагати селу, бо не матимуть для цього вільних коштів.
— Якщо торік гектар землі в області коштував 14 тисяч гривень, то тепер — 23 100 гривень, на Черкащині — 26 тисяч гривень, — долучився до обговорення керівник агрофірми «Оржицька» Володимир Несен. — Таке рішення багатьох просто шокувало. І перш ніж приймати рішення, проводити індексацію з урахуванням подорожчання зерна проти 1995 року, дійсно проаналізували б існуючі ціни. Якщо у 1995 році одну тонну дизпалива селянин міг придбати, продавши 3 тонни пшениці, то тепер потрібно 7—8 тонн. Дизпальне подорожчало у 19 разів, банківські кредити для аграрного сектору підвищились із 17 до 23 відсотків, ціна на мінеральні добрива зросла на 35 відсотків, засоби захисту рослин — на 12 відсотків. У структурі витрат аграріїв нині податковий тягар становить майже 30 відсотків. Оцим одним зверненням ми нічого не доб’ємося — його розглядатимуть місяцями. Потрібно рішуче діяти. Давайте не дивитися на життя через затемнені вікна крутих авто і не думати, що ця ситуація когось омине. Як ударить — то місця буде мало