День вишиванки у Полтаві: генетичний код чи данина моді (ФОТО)

Сьогодні у Полтаві як і у всій Україні відзначається День Вишиванки. Цього дня заведено вдягати вишиванку на роботу чи навчання, чи ж тож просто, щоб пройтися містом.

Проте не всі долучилися до національного флешмобу. Дехто не вважає це за свято, а дехто просто немає вишитого одягу. Проте багато й тих, хто сьогодні вдягнув вишиванку. Що значить для них національний одяг ми й запитали.

Ліна Решетник, журналіст Інтернет-видання «Vpoltave.info» не лише залюбки носить вишиванку у повсякденному житті, а й сама їх створює.

- Я не можу сказати, що я приєднуюсь саме до цього свята, бо вишиванку я можу одягнути і в звичайний день. Це не залежить від того, це день вишиванки чи якийсь інший день. Цю вишиванку мені вишивала мама власноруч. Я також вишиваю вишиванки і чоловічі і жіночі. Для мене це виключно хобі. У мене дві вишиванки, першу я  сама собі вишила,  а на другу просто не вистачило сил. Зараз я в же третю собі роблю вишиванку, бо хочеться різноманіття. Також я роблю чоловічі вишиванки, це скоріше на продаж, бо всі мої близькі вже мають вишиванки. Буває, що дарую вишиванки на дні народження чи інші свята. Я вишиваю не лише одяг, на Великдень я вишивала пасхальні рушники, на новий рік теж вишивала. Люблю вишивати картини.

Давид Джалагонія, директор благодійного фонду «Helpgroup», носить вишиванку лише в святкові дні:

- Я не впервые присоединяюсь к этой акции, большую часть своей жизни я провел в Полтаве. Даже в позапрошлом году мы учувствовали с горисполкомом в совместной акции «Полтава вишивана». И я очень почитаю украинские традиции. Поэтому присоединяюсь к акции каждый год.

Анатолій Ханко, заступник голови Полтавської облради, впевнений, що вишиванка – це своєрідний український код.

- Вишиванка – це наша ідентичність, наш код. Вона передає світогляд українців, внутрішні емоції, переживання. Коли я бачу людей у вишиванках в буденні дні, то на обличчі завжди з’являється добра посмішка, мені стає радісно на душі. До того ж, вишиванка виступає своєрідною матрицею нашої нації. Коли я одягаю її, то відразу почуваюся краще, очищуються помисли, додається наснаги і здоров’я. Мені дуже приємно, що в цей день у місті багато людей, одягнених у вишиванки – у маршрутках, магазинах, на вулицях Полтави. Вишиванками прикрашають себе і діти, і дорослі. Звичайно, хочеться, щоб вишиванки носили не лише у цей день, а й як повсякденний одяг. 

Алла Засядько, представник прес-служби Цивільного корпусу «Азов» вважає, що вишиванка відображає наші патріотичні почуття.

- Для мене вишиванка – це наш традиційний одяг, це наша ідентифікація. Коли ми одягаємо вишиванку, то показуємо не просто свій патріотизм, а те, що ми щось робимо на користь української нації, її єднання і незалежності. Намагаюся одягати вишиванку на свята, але не у будні. Для мене це саме святковий одяг, а не повсякденний.

Для Андрія Олефіренка, екс-бійця батальону «Азов», помічника народного депутата Юрія Бублика вишиванка – одяг урочистий. Через нього Андрій пропагує українську культуру.

- Вишиванка для мене – аутентика, яка іде від матері до дитини. Те, що ми ходимо у вишиванках вказує на приналежність до великого народу, великої культури. Завжди приємно бачити представників нашого українського, козацького роду у такому одязі. Одягаю вишиванку на державні свята, на різного роду урочистості, а також на дні народження друзів, особливо коли там є діти. Адже таким чином ми пропагуємо нашу національну ідею, культуру та єдність.

На думку Олександра Лещенка, голови громадської організації «Громадський Майдан Полтавщини», вишиванка змінює світогляд людини.

- Цей одяг – показник патріотичності. Людина має змогу виказати своє ставлення до всього, що пов’язане з Україною. Вишиванка змінює світогляд людини, заставляє її замислитися над вічними українськими цінностями. На жаль, серед нас є так звані «вишиватники» - люди, які під вишиванками ховають сепаратистське єство.