Полтавець стверджує, що не Мазепа зрадив Петра І, а навпаки

На урочистостях з приводу свого 20-річчя оскаженілий Петро І схватив Мазепу за вуса і закричав: «Як смієш ти не покоритися царю своєму?»

Видавець, письменник і громадський діяч Ростислав Шевченко, який написав кілька книг, і, навіть, досліджував матюки, впевнений, що зрада у конфлікті між гетьманом Мазепою І Петром І якщо й була, то зовсім не така, як нам розповідали. На думку Шевченка, Мазепа зважився на домовленості з королем Швеції Карлом XII лише через безвихідь, а також самодурство і невдячність Петра.

 «Коли Петро І прийшов до влади, то грошей у нього не було. Як, власне, і поваги серед бояр. Казна країни була пуста. Це й була одна з причин, чому його поставили царем. Адже бояри розуміли, коли до влади прийде хтось із боярського кола, то в якості наближених до себе «підтягне» родичів, а інших бояр буде гнобити. Тож за ідею поставити царем будь-кого з бояр всі інші голосували б проти. Петро ж влаштовував їх як ніхто інший. Він буде вважатися царем, а бояри і далі хазяйнуватимуть.

Одним з перших з візитом до новоспеченого царя приїхав саме Мазепа. Треба сказати, що гетьман на той час вів дуже правильну політику. Кожний з бояр ліз на Україну, щоб собі урвати ласий шматок. Розібратися з усіма ними було досить проблематично. Тож Мазепа вирішив «навести мости» з самим царем і таким чином раз і назавжди покласти кінець зазіханням бояр на територію України», - розповів Шевченко.

Письменник стверджує, що саме на гроші гетьмана Мазепи Петро І побудував флот: «Щоб втілити свою ідею в життя Іван Мазепа допоміг Петру І стати повномасштабним царем. Він, перш за все, привіз царю золота стільки, що, мабуть, Петро за все життя не бачив такої кількості. На запитання Петра що це за гроші, Мазепа відповів, що це допомога згідно домовленостей про дружбу і порекомендував Петру укріплювати армію і створювати сильний флот».

Шевченко розповідає, що конфлікт між царем Петром І та гетьманом Іваном Мазепою стався, коли Петру виповнилося 20 років. На урочистості, серед усіх інших, запросили і українського гетьмана, адже лише його Петро називав «друг» (це свідчить про те, що Петро довіряв Мазепі повністю). В деякий момент цар почав говорити, що ми – імперія, він – імператор, а отже всі повинні вклонятися йому і виконувати будь-які його забаганки. Не оминула лиха і Мазепу: «Щось він там сказав таке Мазепі про поклоніння чи що. Мазепа відповів коректно, але впевнено: «Як же так, царю, я тобі допоміг піднятися на ноги, казну наповнив, а тепер ти мене на коліна ставиш?». Є свідчення що Петро після цих слів оскаженів, ухватив гетьмана за вуса і почав кричати: «Як смієш ти не покоритися царю своєму?».

На думку Ростислава Шевченка, саме це і стало причиною сумнівів Мазепи у правильності вибора союзу з Петром. Гетьман зрозумів, що з неадекватною людиною каші не звариш і розпочав таємні домовленості з Карлом XII.

Петро ж, довідавшись про це від генерального писаря і генерального судді Війська Запорізького Василя Кочубея. Та Петро настільки довіряв Мазепі, що не повірив у це і наказав стратити Кочубея.

«Кочубея стратили за зраду, - говорить Шевченко. – До речі, зрада – суто козацьке слово. Коли козаки збиралися на Раду, то вони навіть дружинам своїм не казали куди ідуть і для чого. А той, хто винесе таємницю з Ради підлягав страті. Тож Кочубей і постраждав від своєї зради. Як би там не було, але постає питання: хто ж насправді більший зрадник – Мазепа, який вирішив від’єднатися від Петра, чи Петро, який «забув» про усе, що зробив для нього гетьман? Петро хотів «нагнути» всіх під себе, хотів безроздільної влади. Мазепа ж хотів лише самостійності для свого народу. До речі, не люблю я слово «незалежність». Ну от не люблю і все. У цьому контексті віддаю перевагу слову «самостійність».  

 Нагадаємо, Ростислав Шевченко стверджував, що у процесі декомунізації відбувається наруга над мовою.