Дума про Григорія Китастого

Здавна основними носителями народної поезії - пісень, дум, обрядової поезії були кобзарі і бандуристи. Вони ж були і виразителями народних настроїв з особливо загостренним почуттям правди і справедливості, тому часто саме кобзарі ставали предвісниками народних повстань проти гнобителів, яких в Україні не бракувало ніколи.

Тому саме кобзарів одні любили і охороняли, інші - люто ненавиділи. Вже у більш освіченому ХІХ столітті українське кобзарство отримало новий поштовх - до кобзарів пішли представники інтелігенції, з'явилися дослідження цього українського феномену, авторські музичні твори саме для кобзарів і навіть музичні школи для кобзарів. Хоча заняття кобзарством і в освічені часи було небезпечним - потяг до кобзарства був ілюстрацією політичних поглядів музиканта або етнографа. Кобзар - значить "мазєпінец", а потім - "пєтлюровєц". Тільки у вільному світі українське кобзарство не переслідувалось. Одним з таких сучасних кобзарів, які пройшли через тавро "пєтлюровца" до свободи і можливості вільно займатися творчістю, був і славетний полтавець Григорій Китастий.

Ѓригорій Трохимович Китастий народився 17 січня 1907 року в містечку Кобеляки у селянській родині, що вела свій родовід від козаків.

Дитинство Григорія припало на нелегкий час революцій і війн, проте він цікавився мистецтвом і був учасником різних гуртків: музичного, драматичного та співочого.
1926 року Григорій Китастий вступив до Полтавського музичного технікуму, який був розташований на Пушкінській вулиці (цей будинок зберігся і досі) на вокально-хоровий відділ. Студентам технікуму довелося вчитися і заробляти собі на хліб.

У своїй «Автобіографії» Китастий з вдячністю згадував директора технікуму, керівника Полтавської хорової капелі Федора Попадича, котрий став йому за батька, не тільки приділяв йому увагу, але також піклувався і про поліпшення умов його життя. Саме в Полтаві Григорій захопився грою на бандурі, бо тоді при технікумі існувала капела бандуристів під керівництвом Володимира Кабачка.

У 1930 році Григорій Китастий вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка на диригентсько-капельмейстерський факультет, оволодівав технікою гри на скрипці і корнеті, та найбільше часу присвячував бандурі.

Після закінчення курсу навчання на хормейстерському факультеті, у 1933 році, за порадою теоретика Любомирського, переходить на композиторський факультет. Під час навчання доволі часто виступав як бандурист у складі агіткультбригад.

Тоді ж він познайомився з бандуристами Київської капелі, з якою спочатку час від часу виступав у концертах, а пізніше, у 1934 році, став дійсним її членом.

У 1935 році Полтавська і Київська капелі об'єдналися в одну — Державну Зразкову Капелу бандуристів України. В ній Григорій Китастий спершу був концертмейстером, а пізніше — заступником мистецького керівника.

1937 року капела зазнала репресій, проте Китастого не чіпали. Проте з початком Другої світової війни Капелу не включили до списку художніх колективів, які підлягали негайній евакуації, натомість вона була розформована. Музикантам знайшли застосування - молодших за віком призвали до діючої армії, а старших — на копання протитанкових ровів навколо Києва. З тих, що пішли на фронт, багато загинуло, дехто потрапив у полон, серед них був і Григорій Китастий.

З полону йому пощастило втекти (за іншими даними - його випустили) і повернутися у Київ. Враховуючи те, що німці особливо не протидіяли національному відродженню (якщо в цьому не бачили собі загрози), Китастий розшукав у Києві 16 артистів і з ними утворив нову Капелу, давши їй ім'я Тараса Шевченка.

На початку 1942 року німецька влада дозволила двотижневі гастролі Капели по селах Київщини. Концерти мали шалений успіх, і це окрилило артистів. Крім музиканків, Китастий "підбирав" під крило Капели репресованих діячів культури і письменників. З вдячністю його згадували літературознавець Григорій Костюк і політолог Іван Майстренко, яких Китастий прийняв до складу Капели в якості консультантів. До того Костюк і Майстренко відбували заслання під Слов'янськом після "відсидки" на Колимі.

Весною Капела виїхала у концертну подорож по Волині і Галичині, з якої колектив було відізвано до Києва і невдовзі, у вересні 1942 року, під виглядом гастролей вивезено до Райху. Два місяці артисти провели у таборі остарбайтерів (робітників зі сходу) Шупен-43 в Гамбурзі. Бандуристи працювали у клепальному цеху, виготовляючи деталі для підводних човнів. Тобто, гітлерівці зробили з капелою те ж саме, що і сталіністи - не треба музики, йдіть працювати. У святкові дні давали концерти для робітників табору.

Завдяки втручанню редактора газети для остарбайтерів «Українець» Андрієві Лицеву, Капелу вдалося вирвати з табору.

Наприкінці листопаду 1942 року надійшло повідомлення з Берліну про переведення колективу на концертну роботу. Залишаючись в статусі остарбайтерів протягом усієї війни,

Капела постійно їздила по таборам українських робітників, доводилося виступати і перед інтернаціональними аудиторіями. Скрізь їх виступи проходили з тріумфом.
У 1943—1944 роках Капела 9 місяців навіть перебувала на гастролях в Галичині. У Турці Китастий зустрів письменника Івана Багряного і подружився з ним. Ця дружба й творча співпраця тривали до останніх днів життя Івана Багряного.

У Турці Багряний написав кілька патріотичних бойових віршів, музику до яких написав Григорій Китастий. Вони одразу увійшли до репертуару Капели, з яким вона виступала в селах, містах Західної України і навіть в лісах перед вояками Української Повстанської Армії.

Після закінчення війни музиканти Капелі опинилися разом з іншими переселенцями в таборах переміщених осіб. Ілюзії у бандуристів не було, тому з них ніхто не забажав повернутися до СРСР.

В цей час Китастий створював концертні програми Капели, виступи якої користувалися успіхом у таборах ДП у Західній Європі.

Наприкінці 1940-х років Григорій Китастий переїхав до США, де провів остаток життя. Жив у Детройті, пізніше короткий час у Каліфорнії, в 1964 році переїхав до Чікаго, де очолив перший ансамбль бандуристів Об'єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ).

Наприкінці 1967 року він переїхав до Клівленду і звідти автомобілем їздив у Детройт на проби (репетиції) Капели Бандуристів, яку зберіг і не збирався розпускати.

Інтереси митця не обмежувалися мистецтвом. Він був активним у суспільному та політичному житгі української громади в діаспорі.

На честь 70-річчя Григорія Китастого осередок Української Революційної Демократичної Партії (УРДП), яку створив Іван Багряний, привітав його виданням «Збірника на пошану Григорія Китастого». Книга вийшла 1980 року коштом Фундації ім. Івана Багряного.

В Україну творчість Григорія Китастого проривалась через радіоефір, минаючи глушилки КДБ. Записи Капели бандуристів ім. Шевченка полюбляла транслювати українська редакція "Голосу Америки". Треба нагадати твори Китастого: п’єси для оркестру бандуристів, творів для чоловічого ансамблю бандуристів «Гомін степів», «Львівські фрагменти», «Турбаївське повстання», «Дума про Сагайдачного», для змішаного хору з фортопіано пісні на вірші Шевченка («Гомоніла Україна», «Грай, Кобзарю», «Поема про Запорозьку Січ», «Вітре буйний»), Багряного, Олександра Олеся, Яра Славутича, радянських поетів Андрія Малишка, Олександра Підсухи. Писав Григорій Китастий і церковну хоральну музику, зокрема Літургію. У 1984 році Григорій Китастий несподівано захворів і 6 квітня помер від раку. Похований на українському православному кладовищі в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерсі (США). 1991 року Капела бандуристів ім. Шевченка нарешті змогла гастролювати в Україні. 2002 року Григорія Китастого було нагороджено Національного премією ім. Шевченка.

Указом Президента України Віктора Ющенко № 1077/2008 від 25 листопада 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівнику Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Трохимовичу Китастому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Проте комусь з "радянських патріотів" не дає спокою факт визнання Григорія Китастого Героєм України, тому варто очікувати, що за нинішньої влади його, як і його пісенного побратима Володимира Івасюка, можуть позбавити найвищого звання України. Принаймні позов з подібною вимогою поданий до суду.

У нинішньої влади свої герої...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Сьогодні о 12.00 у Полтавській ОДА пройшов брифінг першого заступника голови Полтавської ОДА Дмитра Луніна та т.в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Юрія Курилка щодо ситуації з поширенням коронавірусу на Полтавщині. За словами Дмитра Луніна, ситуація з коронавірусом в області погіршується – останні три дні фіксують більше 100 випадків зараження. За минулу добу добу зафіксували 114 нових випадків, з них: 84 – Полтава, 13 – Кременчук, 3 – Лубни, Мир...
Суспільство
Будівля Полтавського онкодиспансеру повністю готова до зими. Днями там завершили утеплення приміщення, яке здійснювали в межах програми Президента «Велике будівництво». «Сьогодні медицина - один з основних пріоритетів роботи. Цього року Полтавщині дійсно є чим пишатися: добудували новий корпус обласного кардіоцентру, відремонтували приймальне відділення обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського, оновили автопарк швидкої допомоги - 165 автівок і, зав...
Партнерський матеріал
Моніторинговий центр «Соціо» (м.Харків) з 22 до 26 вересня цього року провів комплексне соціологічне дослідження. Воно дало відповіді не тільки на питання, кого полтавці бачать основними суперниками за мерське крісло, а й яким у їх очах має бути ідеальний міський голова та чи зможе він вирішити найпекучіші проблеми Полтави. Опитування відбувалося шляхом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Цільова аудиторія – мешканці Полтави віком від 18 ро...
Суспільство
Громадяни, які мають бажання отримати житлову субсидію, повинні пам’ятати, що пільга не призначається боржникам по аліментах. Дані вимоги передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.08.2019 року № 807. Згідно з нормами Постанови, житлова субсидія не призначається, якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є ос...
Партнерський матеріал
Кандидат на посаду міського голови Полтави Олександр Удовіченко проводить зустрічі з полтавцями. За останні дні він побував у низці мікрорайонів, зокрема, на Алмазному, Садах-2, Інституті зв’язку, МБЗ та Подолі. Під час довірчого й конструктивного діалогу лідер партії «Рідне місто» ознайомив мешканців зі своєю стратегією розвитку Полтави на наступні 5 років, яка вирішить багатолітні проблеми полтавців. Олександр Удовіченко зазначає: - Люди в кожному мікрор...
Суспільство
30 вересня у Кременчуці виявлено 24 нових випадки захворювання на COVID-19. Серед них - дев’ять жінок віком від 23 до 81 року та чотирнадцять чоловіків віком від 33 до 71 року. Також на COVID-19 захворіла дворічна дитина. Про це інформує пресслужба виконкому Кременчуцької міської ради. П’ятнадцять пацієнтів перебуває на амбулаторному лікуванні під наглядом сімейних лікарів, дев’ять – лікуються в інфекційному відділенні. По всіх випадках проводять епідемічн...
Новини компаній
В Україні з’явився масштабний проєкт, мета якого — популяризація винних знань та винної культури. Wine24 — образотворча онлайн-платформа, що була створена компанією SHABO спільно з 24 телеканалом на базі порталу 24tv.ua. Тут представлені найсвіжіші новини світового виноробства, інтерв’ю та колонки відомих вітчизняних та міжнародних винних і гастрономічних експертів, блогерів, сомельє, рестораторів і технологів. Читачі ресурсу зможуть дізнатися про технолог...
Екологія
Кожного місяця ми маємо кілька небезпечних днів, коли бушують так звані «магнітні бурі». Особливо від них потерпають метеозалежні люди та ті, хто страждає від артеріальної гіпертензії. Коли ж очікувати на магнітні бурі у жовтні? За інформацією вчених, вже сьогодні у природі відбуватимуться слабкі коливання, Власне кажучи, сьогодні ми маємо завершення потужної магнітної бурі, що тривала кілька днів поспіль наприкінці вересня. Наступного разу бурі потривожат...
Партнерський матеріал
Вперше освітили ряд «темних плям» по місту, зокрема найбільшу з них - Огнівку.Огнівка була найбільшою темною зоною, і освітлювати її виявилося непростою справою. Адже тут не було ні опор, ні кабелів – нічого!