Дума про Григорія Китастого

Здавна основними носителями народної поезії - пісень, дум, обрядової поезії були кобзарі і бандуристи. Вони ж були і виразителями народних настроїв з особливо загостренним почуттям правди і справедливості, тому часто саме кобзарі ставали предвісниками народних повстань проти гнобителів, яких в Україні не бракувало ніколи.

Тому саме кобзарів одні любили і охороняли, інші - люто ненавиділи. Вже у більш освіченому ХІХ столітті українське кобзарство отримало новий поштовх - до кобзарів пішли представники інтелігенції, з'явилися дослідження цього українського феномену, авторські музичні твори саме для кобзарів і навіть музичні школи для кобзарів. Хоча заняття кобзарством і в освічені часи було небезпечним - потяг до кобзарства був ілюстрацією політичних поглядів музиканта або етнографа. Кобзар - значить "мазєпінец", а потім - "пєтлюровєц". Тільки у вільному світі українське кобзарство не переслідувалось. Одним з таких сучасних кобзарів, які пройшли через тавро "пєтлюровца" до свободи і можливості вільно займатися творчістю, був і славетний полтавець Григорій Китастий.

Ѓригорій Трохимович Китастий народився 17 січня 1907 року в містечку Кобеляки у селянській родині, що вела свій родовід від козаків.

Дитинство Григорія припало на нелегкий час революцій і війн, проте він цікавився мистецтвом і був учасником різних гуртків: музичного, драматичного та співочого.
1926 року Григорій Китастий вступив до Полтавського музичного технікуму, який був розташований на Пушкінській вулиці (цей будинок зберігся і досі) на вокально-хоровий відділ. Студентам технікуму довелося вчитися і заробляти собі на хліб.

У своїй «Автобіографії» Китастий з вдячністю згадував директора технікуму, керівника Полтавської хорової капелі Федора Попадича, котрий став йому за батька, не тільки приділяв йому увагу, але також піклувався і про поліпшення умов його життя. Саме в Полтаві Григорій захопився грою на бандурі, бо тоді при технікумі існувала капела бандуристів під керівництвом Володимира Кабачка.

У 1930 році Григорій Китастий вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка на диригентсько-капельмейстерський факультет, оволодівав технікою гри на скрипці і корнеті, та найбільше часу присвячував бандурі.

Після закінчення курсу навчання на хормейстерському факультеті, у 1933 році, за порадою теоретика Любомирського, переходить на композиторський факультет. Під час навчання доволі часто виступав як бандурист у складі агіткультбригад.

Тоді ж він познайомився з бандуристами Київської капелі, з якою спочатку час від часу виступав у концертах, а пізніше, у 1934 році, став дійсним її членом.

У 1935 році Полтавська і Київська капелі об'єдналися в одну — Державну Зразкову Капелу бандуристів України. В ній Григорій Китастий спершу був концертмейстером, а пізніше — заступником мистецького керівника.

1937 року капела зазнала репресій, проте Китастого не чіпали. Проте з початком Другої світової війни Капелу не включили до списку художніх колективів, які підлягали негайній евакуації, натомість вона була розформована. Музикантам знайшли застосування - молодших за віком призвали до діючої армії, а старших — на копання протитанкових ровів навколо Києва. З тих, що пішли на фронт, багато загинуло, дехто потрапив у полон, серед них був і Григорій Китастий.

З полону йому пощастило втекти (за іншими даними - його випустили) і повернутися у Київ. Враховуючи те, що німці особливо не протидіяли національному відродженню (якщо в цьому не бачили собі загрози), Китастий розшукав у Києві 16 артистів і з ними утворив нову Капелу, давши їй ім'я Тараса Шевченка.

На початку 1942 року німецька влада дозволила двотижневі гастролі Капели по селах Київщини. Концерти мали шалений успіх, і це окрилило артистів. Крім музиканків, Китастий "підбирав" під крило Капели репресованих діячів культури і письменників. З вдячністю його згадували літературознавець Григорій Костюк і політолог Іван Майстренко, яких Китастий прийняв до складу Капели в якості консультантів. До того Костюк і Майстренко відбували заслання під Слов'янськом після "відсидки" на Колимі.

Весною Капела виїхала у концертну подорож по Волині і Галичині, з якої колектив було відізвано до Києва і невдовзі, у вересні 1942 року, під виглядом гастролей вивезено до Райху. Два місяці артисти провели у таборі остарбайтерів (робітників зі сходу) Шупен-43 в Гамбурзі. Бандуристи працювали у клепальному цеху, виготовляючи деталі для підводних човнів. Тобто, гітлерівці зробили з капелою те ж саме, що і сталіністи - не треба музики, йдіть працювати. У святкові дні давали концерти для робітників табору.

Завдяки втручанню редактора газети для остарбайтерів «Українець» Андрієві Лицеву, Капелу вдалося вирвати з табору.

Наприкінці листопаду 1942 року надійшло повідомлення з Берліну про переведення колективу на концертну роботу. Залишаючись в статусі остарбайтерів протягом усієї війни,

Капела постійно їздила по таборам українських робітників, доводилося виступати і перед інтернаціональними аудиторіями. Скрізь їх виступи проходили з тріумфом.
У 1943—1944 роках Капела 9 місяців навіть перебувала на гастролях в Галичині. У Турці Китастий зустрів письменника Івана Багряного і подружився з ним. Ця дружба й творча співпраця тривали до останніх днів життя Івана Багряного.

У Турці Багряний написав кілька патріотичних бойових віршів, музику до яких написав Григорій Китастий. Вони одразу увійшли до репертуару Капели, з яким вона виступала в селах, містах Західної України і навіть в лісах перед вояками Української Повстанської Армії.

Після закінчення війни музиканти Капелі опинилися разом з іншими переселенцями в таборах переміщених осіб. Ілюзії у бандуристів не було, тому з них ніхто не забажав повернутися до СРСР.

В цей час Китастий створював концертні програми Капели, виступи якої користувалися успіхом у таборах ДП у Західній Європі.

Наприкінці 1940-х років Григорій Китастий переїхав до США, де провів остаток життя. Жив у Детройті, пізніше короткий час у Каліфорнії, в 1964 році переїхав до Чікаго, де очолив перший ансамбль бандуристів Об'єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ).

Наприкінці 1967 року він переїхав до Клівленду і звідти автомобілем їздив у Детройт на проби (репетиції) Капели Бандуристів, яку зберіг і не збирався розпускати.

Інтереси митця не обмежувалися мистецтвом. Він був активним у суспільному та політичному житгі української громади в діаспорі.

На честь 70-річчя Григорія Китастого осередок Української Революційної Демократичної Партії (УРДП), яку створив Іван Багряний, привітав його виданням «Збірника на пошану Григорія Китастого». Книга вийшла 1980 року коштом Фундації ім. Івана Багряного.

В Україну творчість Григорія Китастого проривалась через радіоефір, минаючи глушилки КДБ. Записи Капели бандуристів ім. Шевченка полюбляла транслювати українська редакція "Голосу Америки". Треба нагадати твори Китастого: п’єси для оркестру бандуристів, творів для чоловічого ансамблю бандуристів «Гомін степів», «Львівські фрагменти», «Турбаївське повстання», «Дума про Сагайдачного», для змішаного хору з фортопіано пісні на вірші Шевченка («Гомоніла Україна», «Грай, Кобзарю», «Поема про Запорозьку Січ», «Вітре буйний»), Багряного, Олександра Олеся, Яра Славутича, радянських поетів Андрія Малишка, Олександра Підсухи. Писав Григорій Китастий і церковну хоральну музику, зокрема Літургію. У 1984 році Григорій Китастий несподівано захворів і 6 квітня помер від раку. Похований на українському православному кладовищі в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерсі (США). 1991 року Капела бандуристів ім. Шевченка нарешті змогла гастролювати в Україні. 2002 року Григорія Китастого було нагороджено Національного премією ім. Шевченка.

Указом Президента України Віктора Ющенко № 1077/2008 від 25 листопада 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівнику Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Трохимовичу Китастому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Проте комусь з "радянських патріотів" не дає спокою факт визнання Григорія Китастого Героєм України, тому варто очікувати, що за нинішньої влади його, як і його пісенного побратима Володимира Івасюка, можуть позбавити найвищого звання України. Принаймні позов з подібною вимогою поданий до суду.

У нинішньої влади свої герої...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
50 переглядів у жовтні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Політика
20 жовтня набула чинності постанова Верховної Ради України щодо санкцій проти двох всеукраїнських телеканалав: «112 Україна» та «NewsOne». Депутати звернулися до Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Ось повний текст постанови:
Політика
Щось неймовірне діється з адміністрацією нашого рідного міста. Важко в це повірити, але обіцянка, що комунальні служби Полтави стануть прозорими і дружніми до полтавців, здається, справджується! Вчора у найбільшій полтавській Facebook-спільноті "У ПОЛТАВІ", де щодня спілкуються тисячі полтавців, опублікував пост Сергій Зубань, начальник відділу оперативного реагування управління ЖКГ міста (15-80). Він розповів, що має бажання насправді зробити місто більш...
Спорт
Сьогодні, 20 жовтня, о 17:00 на стадіоні «Ворскла» зустрінуться двоє представників України в груповому етапі Ліги Європи: «Ворскла» та «Динамо». Квитки на гру 12-го туру Чемпіонату УПЛ сезону 2018/2019 «Ворскла» - «Динамо» доступні в продажу за дуже приємними цінами – 20, 40 та 60 гривень, в залежності від сектора та місця на трибуні, які ви обираєте самі. Погода додасть гарного настрою вболівальникам: ввечері обіцяють безвітряну теплу погоду з температуро...
Пригоди
День трагічних ДТП в Україні продовжує Полтавська область. З повідомлення про трагічну загибель зірки «Дизель-Шоу» почалося 20 жовтня. Слідом за цим Нацполіція повідомила про аварію на 127 кілометрі автодороги Решетилівка — Дніпро. В селі Бережнівка Кобеляького району 44-річний водій вантажівки «МАН» наїхав на 54-річного місцевого мешканця. Від травм чоловік помер на місці. 19 жовтня також стався трагічний випадок з 31-річним мешканцем Заводського Лохвицьк...
Пригоди
Сьогодні рано вранці, о 5:55, у смертельну ДТП потрапив автобус з акторами «Дизель-Шоу». У аварії загинула зірка шоу, відома українська акторка Марина Поплавська. Вона сиділа на передньому сидінні автобуса «Неоплан» і отримала смертельні травми під час зіткнення. Під час зіткнення постраждали ще троє пасажирів та водій, їх госпіталізовано. Зіткнення автобуса з вантажівкою МАЗ сталося на 28 кілометрі траси Київ — Чоп через те що водій не впорався з керуванн...
Політика
18-го жовтня у Полтаві побував лідер партії «Самопоміч», міський голова Львова Андрій Садовий. Він приїздить для участі в Urban talks – відкритому заході щодо партнерства та обміну досвідом між містами. Перед цим під час прес-кави зустрічається із полтавськими журналістами і у невимушеній атмосфері відповідає на питання про зміни в Україні та Львові, свою участь у президентських виборах та проблеми зі сміттям, громадським транспортом та високими тарифами....
Суспільство
Цього тижня наші журналісти побували у Кобеляцькому районі – на території ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» - і спробували розібратися – можна чи ні ловити у парку рибу промисловим способом? Рибу ловити у «Нижньоворсклянському» - не можна! Створений у 2002-му році парк має площу понад 23 тисячі гектарів, з них 17 000 гектарів займає вода. При створенні у 2011-му році Положення про парк своє погодження дали представники п’ятьох сільських рад, на тери...
Спорт
20-го жовтня 400 працівників поліції та військових Національної гвардії патрулюватимуть стадіон імені Бутовського та загалом місто Полтава. Причиною такої підвищеної готовності є футбольний матч між полтавською «Ворсклою» та київським «Динамо», який відбудеться завтра о 17:00. Головне завдання поліцейських, аби під час футбольного матчу уболівальники, глядачі та гості міста почували себе у безпеці.  Про це повідомляє офіційний сайт поліції Полтавщини. Нага...
Пригоди
Надзвичайна подія сталася 18-го жовтня у Новосанжарському районі. 33-річний працівник територіального центру соціального обслуговування обпилював дерева бензопилою. І під час виконання робіт із необережності зачепив бензопилою власну ногу. Чоловіка із рваною раною правої ноги госпіталізували до Новосанжарської ЦРЛ. Стан постраждалого – середньої тяжкості. Про це повідомляє управління з питань цивільного захисту населення. Нагадаємо, раніше на Полтавщині по...