Україна на Євро: прості думки про майбутнє

Україна на Євро-2016. Французький синдром подолано, і після домашньої перемоги 2:0, наша збірна не примудрилася віддати путівку на ЧЄ Словенії, зігравши на виїзді внічию 1:1.

Таким чином збірна України таки змогла побороти прокляття та вперше пройшла на великий турнір через сито плей-офф. До цього у нашої дружини, між іншим, таких спроб було 5 і всі завершувалися невдачами. І хоча, як то кажуть, переможців не судять, та й свято в країні псувати не дуже хочеться, але деякі питання напрошуються самі собою.

І не лише через те, як Україна мучилась в Словенії. Хоча й про це кілька слів сказати варто. По-перше, чому наша збірна знову почала панікувати настільки сильно? Так, супер відповідальність. Так, матч року, в якому на кону стоїть путівка на Євро. Але ж в суперниках і не збірна Франції, чи Іспанії. Проти нас грала Словенія. І тут наші гравці не змогли зібрати себе до купи в самому початку. Хвилювання та мандраж відчувався аж до кінця першої половини матчу. І тільки тоді українцям вдалося подолати нервозність та приборкати свої емоції. А якщо глянути об’єктивно, то хоча рахунок і був 0:1 з 10 хвилини зустрічі, втім Словенія не створила абсолютно нічого з гри. Гол забили після штрафного, ще один гольовий момент – після кутового. І тут треба було просто взяти м’яч під контроль та спокійно довести гру до загальної перемоги. Натомість ми почали бити м’яч вперед, після чого, найчастіше, просто втрачали кулю.

Але то вже пройдений етап. Добре, що завершилось так як завершилось – ми забили на 90+7 та зрівняли рахунок, що дозволило впевнено за рахунком пройти на ЧЄ.

Проте хочеться поговорити про подальші перспективи команди на євро форумі. 12 грудня в Парижі відбудеться жеребкування Євро-2016. Тоді ми дізнаємося наших суперників в турнірі. Україна наразі потрапила до другого кошика. Разом з нами в другому кошику ще 5 збірних – Італія, Росія, Швейцарія, Австрія та Хорватія. Проте, кожен з кошиків, окрім першого, де всі збірні топові, є як мінімум 1-2 збірних які є нічим не гіршими за Україну. В кошику №3 є та ж Словакія, з якою ми намучились у відборі, й Швеція, й непоступливі поляки та угорці. В кошику №4 – Ісландія, Уельс, Туреччина. До того ж грати вони будуть явно не першим номером. А нам, як показує практика, грати з позиції сили не надто вдається.

Україна на Євро: прості думки про майбутнє (фото) - фото 1

І тут є одне питання, які плани дій є у тренерського штабу? Іван Михайлович Фоменко показав себе як тренер-прагматик, який робить ставку на результат. Проте, коли не все йде за його сценарієм плану «Б» найчастіше у Фоменка немає. Це показала й гра зі Словаччиною, коли нам треба було будь-що вигравати, а перша заміна відбулася на 90+2 хвилині. Це показала й гра з Іспанією, коли замість того, щоб кинути всі сили на порятунок матчу – випустити другого, а може й третього форварда, зняти центрального захисника, Фоменко випустив Зінченко, щоб не втратити талановитого гравця, якому, нібито, пропонували змінити громадянство. Так, це все здорово, але чому цього не зробити в матчі з Білорусами? І це при тому, що візуально склад у збірної виглядає досить потужно – є й лідери, й основа, й резерв, який може підсилити гру. А з потужними суперниками нам у будь-якому випадку доведеться ризикувати. Звісно, якщо ми бажаємо дійти якомога далі. А без ризику максимум який ми зможемо досягти, в усякому разі зараз виникає таке враження, це вихід з групи. До речі, виходять по 2 команди та 4 з 6 третіх місць. Тому тут завдання не є архіважким.

Завершити хотілося б на позитивній ноті. Бо свято дійсно є. Для нас це лише друга успішна кваліфікація (якщо не враховувати домашній ЧЄ в 2012 році, куди ми потрапили автоматом). Фоменко дійсно вивів нашу команду на великий турнір. Він подарував нам безліч позитиву. Тому єдине побажання – Іване Михайловичу, не бійтеся ризикувати. І  тоді, я впевнений, нашій збірній по силам дійти до півфіналу як мінімум.