«Міцні духом»: як ветеранський спорт у Полтаві допомагає військовим повертатися до цивільного життя

Фото: сторінка ГО "Міцні духом" у Facebook

У спортивній залі звичайної школи в Полтаві кілька разів на тиждень збираються ветерани війни. Для багатьох це місце стало значно більшим, ніж просто локація для тренування. Тут формується середовище підтримки і взаєморозуміння. Саме про важливість ветеранського спорту, людей, які його розвивають, і про команду ветеранів«Міцні духом» ми поговорили з тренером з волейболу сидячи Олександром Драпаком.

Олександр Драпак — майстер спорту міжнародного класу з волейболу сидячи, багаторазовий чемпіон України, призер чемпіонатів Європи, переможець Кубка світу та учасник двох Паралімпійських ігор. У спорті він уже понад три десятки років. Сьогодні свій досвід і знання він спрямовує на розвиток ветеранського спорту в Полтаві.

До 2012 року в Україні проводили чемпіонати з волейболу сидячи, однак згодом цей напрямок фактично перестав розвиватися. У 2024 році Олександр Драпак разом з «Інваспортом» вирішив повернути чемпіонат України, а згодом створити ветеранську команду. 

«З ветеранським центром ГО “Міцні духом” ми працюємо дуже плідно. Я розумів, що хлопців буде дуже багато з пораненнями. А цей спорт — це якраз один зі способів реабілітації для хлопців, і я взяв на себе, скажімо так, цю місію. У нас разом з «Інваспортом» вийшло відродити чемпіонат України. А потім з Артемом Погорілим ми подумали: давайте створювати команду і залучати хлопців, щоб реабілітувати, щоб грати, щоб повертати до життя, скажімо так.»

Для багатьох ветеранів перший візит у спортивну залу — непросте рішення. Але, як зазначає тренер, у команді дуже гарні відносини і кожен, хто долучається — потрапляє у колектив однодумців.

«Ми запрошуємо не тільки на волейбол сидячи, ми ще граємо в петанк, їздимо на багато ветеранських змагань. Де хлопці відчувають себе своїми, своїми серед своїх.

Також дуже активно залучаємо молодь до цього. Ми проводимо турніри і залучаємо молоде покоління. І ви знаєте, у нас дуже патріотична молодь. Вони бачать хлопців, бачать їхнє бажання жити, грати...»

У команді займаються ветерани з різним досвідом і різними історіями. Зокрема, Олександр ділиться історією Артура Шевченка. У 25 років хлопець долучився до команди після ампутації лівої ноги.

«Артур доєднався до нас фактично у свій день народження. Спробував себе у волейболі сидячи і залишився в команді. Він займався з нами пів року і зараз уже потрапив до складу національної паралімпійської збірної України з волейболу сидячи. Такі історії дуже надихають працювати далі, тому що більшість хлопців, які приходять до нас, залишаються. А ті, хто повертається у свої міста після реабілітації, намагаються продовжувати займатися спортом уже там.»

Нових учасників команди знаходять по-різному: у лікарнях, реабілітаційних центрах, через соцмережі.

«Потрапляють до нас, в принципі, через “сарафанне” радіо. Ми у Facebook публікуємо інформацію про нашу діяльність, також на сторінці ГО «Міцні духом» публікуємо.

Ми навіть їдемо, наприклад, бачимо десь іде хлопець з пораненням. Ми зупиняємо машину, вискакуємо, пропонуємо йому прийти. У реабілітаційних центрах, по лікарнях ходимо, запрошуємо. І долучаються, і тренуються.» 

Попри дружню атмосферу та підтримку всередині команди, тренування тут проходять дисципліновано і з серйозним підходом. За словами Олександра Драпака, для багатьох учасників це перший досвід в адаптивному спорті, тому важливо не лише підтримати людей, а й навчити працювати в команді.

«Я майже 36 років у спорті й дуже вимогливий тренер. Але хлопці великі молодці. Вони стараються, працюють, виконують усі завдання. Багато хто раніше навіть не знав, що є волейбол сидячи чи адаптивні види спорту загалом.»

Команда вже має вагомі результати — призові місця на чемпіонатах України та ветеранських турнірах. Як зазначає тренер, «Міцні духом» стабільно входять до числа лідерів змагань.

«Здобутків у нас вистачає. Ми переможці та призери майже всіх ветеранських турнірів, у яких брали участь. Нижче другого місця майже не опускалися — постійно перше або друге місце. Також були призерами чемпіонату України “Інваспорт”.»

Окремо Олександр Драпак відзначає підтримку загальноосвітньої школи №11 у Полтаві, де сьогодні проходять тренування команди.

«У 2024 році ми довго шукали місце для тренувань. Дуже вдячні директорці школи, яка відгукнулася і підтримала нас. Для команди облаштували майданчик і розкреслили поле під наші потреби. Ми підписали меморандум про співпрацю і зараз працюємо тут.»

Сьогодні ветеранський спорт — це значно більше, ніж фізична активність. Це важлива складова відновлення, яка допомагає ветеранам і ветеранкам на шляху повернення до цивільного життя та адаптації.

Дізнатися більше про команду «Міцні духом» та можливості долучитися до тренувань можна на сторінці ГО «Міцні духом», де вказані актуальні контакти для зв’язку:

https://www.facebook.com/profile.php?id=61579662143468


Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.