Поки у Полтаві вже кілька років немає жодної офіційної ковзанки, мешканці міста самі знаходять вихід. Ставок біля 1-ї міської лікарні став місцем, де збираються діти й дорослі, щоб покататися на ковзанах, потренуватися та просто активно провести час.
Журналісти 0532.ua побували на цій локації, поспілкувалися з відвідувачами та познайомилися з 6-річним Іваном, який мріє стати хокеїстом, як його батько.
Перший лід і мрія про хокей
Поки одні полтавці лише з ностальгією згадують дитинство на справжніх міських катках, інші роблять свій перший крок на лід просто неба. Саме тут, на замерзлому ставку біля 1-ї міської лікарні, народжуються маленькі мрії про великий спорт - із хвилюванням, страхом і щирою дитячою радістю.
Серед відвідувачів ковзанки - шестирічний Іван.
Він обережно виходить на лід, зосереджено дивиться під ноги й зізнається, що прийшов сюди вперше.
Поступово роблячи перші рухи, хлопчик розповідає нам, що його приваблює більше всього - хокей.
Поруч із сином - мама, яка підтримує його кожен крок.
Жінка зізнається, що відсутність професійного катка у Полтаві стала великою проблемою для дітей, які хочуть займатися льодовими видами спорту.
За словами жінки, для Івана хокей - це не просто захоплення. Його батько раніше грав у хокейній команді в Гадячі, а нині служить у Збройних силах України.
Вона додає, що якби у Полтаві був каток, куди можна було б регулярно приходити з дитиною на тренування, ця навичка не втрачалася б. Нині ж найближча ковзанка - у Кременчуці, але такі поїздки потребують часу й сил.
"Тут катаються всі - і діти, і дорослі"
На імпровізованій ковзанці журналісти 0532.ua поспілкувалися й з аматорами льодового спорту. Серед них - пан Сергій, який приходить сюди майже щодня.
Чоловік катається на ковзанах, допомагає доглядати за льодом та разом із друзями організовує аматорські хокейні ігри.
Сергій каже, що цей ставок фактично став єдиним місцем у Полтаві, де можна вийти на лід.
На його думку, відсутність у місті професійної ковзанки - серйозна проблема, насамперед для дітей.
Він згадує, що в дитинстві в місті ще були катки, але сам почав кататися вже у дорослому віці - після сорока років. І тепер особливо гостро відчуває нестачу доступного льоду.
Чоловік переконаний, що ковзанка - це не лише про спорт.
За словами Сергія, ставок підтримують у належному стані спільними зусиллями. Лід регулярно чистить місцевий мешканець, а відвідувачі допомагають, чим можуть.
Проблема ж залишається незмінною - у Полтаві досі немає професійного катка, а найближча повноцінна ковзанка розташована в Кременчуці. Тож для багатьох полтавців цей ставок залишається єдиною можливістю відчути лід під ногами й не втратити любов до зимового спорту.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.