У виставі «Дорога до Віфлеєму» С. Ковальова немає фінальної крапки, бо візок зі Святим немовлям та Дівою Марією Віслючок везе у зоряну безкрайність. Ця дорога у всесвіт сприймається нескінченим шляхом до людських сердець, на якому буде пробуджуватися Віра, Надія, Любов.