Вистава наче автобіографічний щоденник, розкриває сторінки життя видатної французької співачки Едіт Піаф. Сліпа дівчинка, що зростала в бабусиному борделі, чиє прозріння вимолили у святої Терези паризькі хвойди, перетворилася у неперевершену співачку, яка заробляла за свій спів мільйони і витрачала їх так само бездумно, як і своє життя. Жінка, що щедро роздавала себе іншим, дарувала своє безумне кохання різним чоловікам, пережила страшні трагедії і тріумф, яка стала символом Франції, її душею. Та головним поводирем, виправданням вчинків, сенсом її життя  була любов.