Лірична притча за п’єсою Марії Ладо про життя і смерть, про віру і переселення душ, про вірність і зраду, про любов і всепрощення.
Звичайна історія життя двох сусідських родин, які у рідному селі переживають просто «шекспірівські» пристрасті. Події відбуваються на очах у свійських тварин, які зі своїм світоглядом і особливим світовідчуттям, на відміну від людей інакше бачать і оцінюють їх. Ці Божі створіння, намагаючись принести у жертву своє життя для порятунку іще не народженої дитини, виявляються чистішими і добрішими від людей.
Наче в біблейській притчі, дія розгортається в хліву, де як і Ісус, народиться Марія, поєднавши людей і тварин, живих і мертвих, даруючи віру у безсмертя душі.

Вистава глибоко зворушує і молодь, і старше покоління. Насичена добрим гумором і іронією, примушує глядача сміятися крізь сльози і плакати від щастя. Казка, що так вражаюче нагадує дійсність. А можливо, і правда, що так схожа на казку.