Я працюю на цвинтарі

Сашко встановлює надгробки на кладовищі. Він сповнений цинізму та іронії. Навіть у спілкуванні з самотнім літнім чоловіком, який замовив сам собі надгробку, та з бізнес-леді, яка щойно поховала сина. Раптом до його життя повертається дочка-підліток. Одночасно герой потрапляє в боротьбу за владу на кладовищі. У вихорі особистих трагедій і кримінальних зіткнень, зрештою, стає зрозуміло, що Сашко отримав важку психологічну травму через те, що сталося в його минулому.