Полтавський аеропорт – машина часу, яка повертає лише в минуле

В Полтаві існує машина часу – це наш славетний аеропорт. Правда переміщувати він може лише в минуле. Років так на 20 назад.

Якщо ви були в сучасному аеропорті, тоді вас сильно здивує як зсередини виглядає аеропорт Полтави. Більше це нагадує якийсь районний автовокзал. Пошарпані дерев’яні стіні, заляпані та побиті вікна, рвані старезні дивани, прилавок з написом від руки: «Кофе». Навіть в якості попільнички баночки з-під кави використовуються.

****

****

****

Але воно й зрозуміло – останній пасажирський рейс тут був аж в далекому 1998 році. Хоча чартерні рейси приймати продовжував. Пан Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський сказав, що в порівнянні з іншими регіональними аеропортами, наш знаходиться в доброму стані. В принципі повірити людині, яка їздила по Україні та бачила й інші приклади можна. Але тоді навіюється певний сум – то що в нас і дійсно все так погано?

Коли всі вийшли на злітну смугу, то стало ще більш ніяково. Особисто мені було б реально страшно злітати та сідати на таку смугу. Розбитий асфальт з величезними ямами та порослий травою. А те як по ньому їхав літачок, то взагалі оптимізму не прибавляє – весь хитається, інколи потрапляє в якусь ямку, від чого виникає враження, що він може перевернутися. І це все на мінімальній швидкості.

Хоча в дечому з паном Міністром Андрієм Пивоварським погодитися можна – так, дійсно, об’єкт не повністю в розрусі. Але ж на утримування в рік з обласного бюджету виділяється 2 мільйони гривень. Так, потрібно платити близько 40 співробітникам зарплату. Так, потрібно платити за опалювання, газ, тощо. Але ж має щось лишатися і на мінімальні роботи. Одна справа наново заасфальтована злітна полоса, а інша – розбиті, заляпані вікна.

Сподіваємося, що як і обіцяє пан Міністр: «аеропорт в Полтаві буде». І буде він не лише переносити нас в минуле, але й дарувати враження майбутнього.