Архітектор Дмитро Козиренко: «Полтава має розвивати середньоповерхову квартальну забудову»

Дмитро Козиренко — молодий полтавський архітектор, один з учасників урбан-платорми CityLab. У рамках проекту «Стоп незаконним забудовам», нам випала нагода поспілкуватися про його бачення просторового розвитку Полтави, про європейський імідж міста і про право громади на рішення забудовників.

К.К.: Ти бував у різних містах України. Як оцінюєш Полтаву щодо забудованості — у нас більше чи менше будівель, які не відповідають атмосфері міста, його культурі тощо?

Д.К.: Полтаві у спадок дісталася дуже комфортна стосовно людини забудова. Перед усім тому, що вона середньої поверховості — абсолютно людські масштаби. По-друге, навіть за час незалежності України її ще не встигли спотворити якимись недолугими будівлями, як це зараз відбувається у Києві. Однак, є й інша сторона: у Полтаві так і не з’явилося якісних прикладів сучасної архітектури, лише фейковий псевдоісторизм і некомфортна житлова забудова у мікрорайонах. Але Полтава ще має потенціал стати комфортним, компактним, орієнтованим на людину, а не автомобілі (як більшість мегаполісів) містом.

У Полтаві є одна така характерна особливість: дуже багато низькоповерхової приватної забудови поблизу центру міста. Наприклад, вул. Артема, в районі перехрестя з вул. Шевченка, — що нас там зустрічає? Не якась щільна квартальна забудова — приватні будиночки. Якщо подивитись на карту, то можна побачити, що між центром міста і, наприклад, Мотелем, є великий клаптик приватної забудови і великий шматок порожньої землі – колишні арт-склади. Я не проти низькоповерхової забудови, але рано чи пізно постане питання заміни, і там має з’явитись щось більш щільне та раціональне.

Європейська традиц_я забудови

К.К.: А як щодо невисоких старших будиночків у центрі міста? Вони не схожі на те, що можна назвати «сучасним» капіталістичним будівництвом.

Д.К.: Це якраз європейська містобудівна традиція. Якщо взяти до уваги планування центральної частини міста (за винятком Круглої площі), то ми побачимо, що тут переважає якраз-таки невисока квартальна забудова, притаманна Європі. А далі вже — радянський мікрорайонний шаблон. Тому я тут не погоджуся: центральна частина Полтави ближче до європейської містобудівної традиції.

Квартальна забудова попри берег р_чки

К.К.: От ти кажеш, що з часом оці приватні будиночки будуть замінені якимись щільнішими забудовами. На твою думку, добре це чи погано?

Д.К.: Я думаю, що це нормальний невідворотній процес. Цивілізовані європейські міста мають більш компактне планування та розселення. Для порівняння: площа Полтави — 105,3 кв. км, Париж в адміністративних межах має таку ж площу. Однак у Полтаві живе 300 000 людей, а у Парижі на такій же території — 2,2 млн. людей. Відчутна різниця.

Я не кажу, що Париж — це якесь комфортне місто, це лише показник щільності і раціональності використання землі. І от коли в Полтаві в центрі земля використовується для такої нещільної забудови, як приватна, коли на двох гектарах землі в центрі міста мешкає 50 людей, а могло б — 500… Я вважаю, що це нераціонально. До того ж, ці масиви приватної забудови не забезпечені достатнім рівнем соціальної інфраструктури.

Наочна р_зниця м_ж м_крорайонною та квартальною забудовою

К.К.: Тобі не здається, що щільна забудова зіпсує зовнішній вигляд міста?

Д.К.: Це абсолютно нормальне питання для людини, яка живе в Україні, тому що у нас щільна забудова асоціюється з мікрорайонами. Насправді мікрорайонна забудова якраз не є щільною. Чому? Тому що високі будинки, які поодиноко розташовані по мікрорайонах, через певні норми стоять на великій відстані одне від одного. Та територія належить і всім, і нікому. Через це вона і недоглянута, немає розуміння, хто має нею опікуватися: прокладати доріжки, створювати інфраструктуру і т. д. Це дуже велика проблема мікрорайонної забудови.

Я ж все-таки наполягаю, що місто може розвивати середньоповерхову квартальну забудову, коли квартал обмежений самою будівлею, а всередині знаходиться затишний двір. Можна сказати, що він майже приватний для мешканців цього будинку. Це ж поштовх до розвитку міста, навіть громадянського суспільства, тому що люди цю територію вже відчувають не як нічию, а як свою, як міні-місто.

Я не можу сказати, красиво це чи негарно, але вважаю, що це позитивна практика. Не треба плутати щільну забудову з цією радянською мікрорайонною.

Пор_вняння параметр_в багатоповерхової та середньоповерхової забудови

К.К.: То чому ж цього не роблять вже зараз? Є якісь перешкоди? Чому місто не змінюють таким чином?

Д.К.: Я думаю, що ми до цього просто ще не дійшли. Я думаю, що ми розвиваємося все ще по інерції, але поступово рухаємося в потрібному напрямку. Перш за все, щоб Полтава удосконалювалася, на рівні міста має бути прийнята загальна концепція просторового розвитку, простіше кажучи, майстер-план.

Приклад квартальної забудови

К.К.: Його має прийняти міська рада?

Д.К.: Так, але питання в тому, хто його має розробити. Для мене чудовим прикладом стало російське місто Пермь. У них теж постало питання, як буде розвиватися простір міста, а спеціалістів не було, і у 2008 році вони замовили нідерландській фірмі KCAP, яка розробляла подібні плани для багатьох міст у світі, такий майстер-план. Це програма просторового розвитку міста на наступні 20-30 років. Вона принципово відрізняється від генерального плану. І ця нідерландська фірма за 2 роки зробила для Пермі такий майстер-план. Зараз у Полтаві головний містобудівний документ — це саме генеральний план, але я вважаю, що він не має жодного сенсу.

К.К.: Чому ти так гадаєш?

Д.К.: Тому що він розроблений в «кращих» традиціях радянського містобудування і не визначає ніяких об’ємно-планувальних рішень, згідно яких має розвиватися забудова в місті. Хіба в нашому генплані можна щось знайти про необхідність урізноманітнити типи житла або розширити принципи, за якими мають розвиватися публічні простори в місті? Ні. А майстер-план — це документ, що формує бачення просторового розвитку міста на 20-30 років вперед. Він дозволяє приймати рішення наперед вже сьогодні.

Якщо до мера або головного архітектора приходить великий забудовник і каже, що хоче побудувати житловий район на конкретну кількість місць, то мер бере майстер-план і дивиться, чи узгоджується з ним ця пропозиція. Там, наприклад, написано, що пріоритет надається щільній квартальній забудові, а тут пропонують мікрорайонну. І мер каже: «Ні, чоловіче, у нас є загальноприйнята концепція, яка не мною розроблена, а професіоналами на 20-30 років вперед, яка діє при будь-якому мері. Або проектуй згідно цих принципів, або, вибач, до побачення». Тому необхідно розробити такий документ.

Приклад м_ста, дружнього до людей

К.К.: У Полтаві начебто небагато незаконних забудов, але деякі законні здаються зовсім недоречними. Чому так виходить?

Д.К.: Давайте з’ясовувати, що є законною забудовою. Це та, яка має усі дозвільні документи, чи та, яка, крім усіх документів, ще й узгоджена з місцевими громадами? Чи були проведені громадські слухання, якісь дослідження, чи враховуються побажання і пропозиції мешканців принаймні того району, який хочуть забудовувати? Наскільки я знаю — але в цьому ще треба розібратися, — закон не вимагає в обов’язковому порядку проводити громадські слухання. Я вважаю, що дуже важливо запровадити оцей партисипативний принцип навіть на етапі проектування. Треба, щоб мешканці району могли впливати на забудову, це буде добре.

К.К.: Зараз у Києві фахівці Програми Розвитку ООН в Україні розроблять портал, на якому будь-який охочий може показати на карті, яким він бачить план міста, забудову якогось його шматочка. Можна буде навіть робити це спільно з іншими користувачами.

Д.К.: По-моєму, це буде класною підказкою для проектувальників. Це ж і є партисипативний принцип. І це, я думаю, може вплинути на стан справ.

К.К.: А якщо з’явиться інтернет-ресурс, який допоможе дізнаватися і перевіряти законність забудови саме у Полтаві, причому з інформацією про тих, хто видав дозвіл на будівництво (якщо він є), то гадаєш, він зможе вплинути на ситуацію щодо відстоювання прав громади?

Д.К.: Я думаю, що це буде корисно. Головне, щоб люди цікавилися, користувалися ним.

Катя Кролевська

Полтава архітектор
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
Одразу кілька аварій практично одночасно сталися увечері 18-го червня на різних вулицях Полтави. Так, на проспекті Миру близько 17:40 «Жигулі» зіткнулись із «Сітроеном». На щастя, автомобілі не зазнали суттєвих ушкоджень. Винуватця ДТП зараз з’ясовують працівники патрульної поліції. Ще дві аварії сталися на вулиці Патріарха Мстислава. На перехресті із вулицею Європейською, неподалік ТРЦ «Конкорд», послідовно зіткнулись «десятка», «дев’ятка» та мікроавтобус...
Екологія
Метеоролог Наталка Діденко розповіла, на яку погоду  завтра очікувати українцям. " 19-го червня в Україні втримається спека. Протягом дня передбачається +28+33 градуси, в західних областях +26+29 градусів.Короткочасні дощі з грозами можливі на Заході, на Сході плюс Полтавська область. Є незначна ймовірність дощу на Одещині.На решті території - без опадів.Не забувайте про обережне поводження з вогнем, не кидайте куди попало недопалки, вже не кажу про розпал...
Суспільство
17 червня внаслідок тяжкої хвороби помер літературознавець і письменник Олексій Неживий. Кільа останніх років він жив і працював у Полтаві. До цього - у Луганську.  Олексій Неживий народився 9 березня 1957 року в селі Хитці Лубенського району Полтавської області. Закінчив 1974 року Калайденцівську середню школу. Потім заочно навчався в Харківському державному університеті (нині — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна), учителював, пройшов...
Суспільство
КАТП-1628 оголосило тендер на закупівлю причіпної підмітально-прибиральної машини. Аукціон відбудеться 26 червня – він визначить переможця, який запропонує найменшу ціну. Очікувана вартість техніки складе 3 мільйони гривень разом із доставкою. Наразі подібної техніки в Полтаві немає. Багато хто з полтавців пам’ятає шведську машину Broddson Scandia, яка колись працювала на дорогах міста, але зникла під час розгрому комунальних підприємств у минулі роки. То...
Кримінал
Злочин стався у червні минулого року. 29-річний чоловік, який раніше вже був неодноразово засудженим, познайомився у мережі Інтернет із 43-річною жінкою. Під час особистої зустрічі побачив, що нова знайома має золоті прикраси. Чоловік вирішив заволодіти ними, тому запропонував жінці проїхатися із ним до Кіровоградської області, нібито у справах. Дорогою туди зловмисник витягнув розкладний ніж, приставив жінці до горла і наказав віддати йому золоті прикраси...
Суспільство
Територія колишніх арт складів у Полтаві ось вже котрий місяць в центрі уваги громадськості. Нагадаємо, міська влада хоче виставити цю землю   на аукціон для подальшої житлової забудови. Проти цього рішення виступають активісти, бо там були масові захоронення. Питання вже кілька разів гаряче обговорювали на різних засіданнях. Сьогодні його винесли на порядок денний міжвідомчої обласної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операці...
Кримінал
Сьогодні у Кременчуці по вулиці І.Мазепи (неподалік Першої міської поліклініки) сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участю шести машин. Про це повідомила Кременчуцька газета з посиланням на  прес-службу  батальйону патрульної поліції міста.    Усі машини в результаті аварії пошкоджені. Потерпіла одна людина – чоловік 60 років  Його госпіталізували до лікарні "Кременчуцька", колишньої Третьої міської лікарні. На місце викликали слідчо-перативн...
Суспільство
17-го червня під час спільного брифінгу із президентом Франції Еммануелем Макроном український президент Володимир Зеленський зазначив, що не готовий до прямого діалогу із сепаратистами, але запевнив, що Україна готова діяти у мінському форматі та припинити вогонь. "Ми не готові на діалог з сепаратистами…  Ми готові діяти в мінському форматі, продовжувати в мінському форматі взаємини, припинити вогонь, я це не раз декларував", — цитує президента «Інтерфакс...
Суспільство
На електронну пошту Головного управління Національної поліції у Полтавській області надійшов анонімний лист про замінування. У ньому йшлося про встановлення бомб у аеропорту, шести готелях та на вокзалі «Полтава – Київська».   Цей факт нашому виданню підтвердили  у прес-службі поліції Полтавщини. Нині на усіх об’єктах працюють фахівці.   Раніше У Полтаві замінували Аграрну академію.