Архітектор Дмитро Козиренко: «Полтава має розвивати середньоповерхову квартальну забудову»

Дмитро Козиренко — молодий полтавський архітектор, один з учасників урбан-платорми CityLab. У рамках проекту «Стоп незаконним забудовам», нам випала нагода поспілкуватися про його бачення просторового розвитку Полтави, про європейський імідж міста і про право громади на рішення забудовників.

К.К.: Ти бував у різних містах України. Як оцінюєш Полтаву щодо забудованості — у нас більше чи менше будівель, які не відповідають атмосфері міста, його культурі тощо?

Д.К.: Полтаві у спадок дісталася дуже комфортна стосовно людини забудова. Перед усім тому, що вона середньої поверховості — абсолютно людські масштаби. По-друге, навіть за час незалежності України її ще не встигли спотворити якимись недолугими будівлями, як це зараз відбувається у Києві. Однак, є й інша сторона: у Полтаві так і не з’явилося якісних прикладів сучасної архітектури, лише фейковий псевдоісторизм і некомфортна житлова забудова у мікрорайонах. Але Полтава ще має потенціал стати комфортним, компактним, орієнтованим на людину, а не автомобілі (як більшість мегаполісів) містом.

У Полтаві є одна така характерна особливість: дуже багато низькоповерхової приватної забудови поблизу центру міста. Наприклад, вул. Артема, в районі перехрестя з вул. Шевченка, — що нас там зустрічає? Не якась щільна квартальна забудова — приватні будиночки. Якщо подивитись на карту, то можна побачити, що між центром міста і, наприклад, Мотелем, є великий клаптик приватної забудови і великий шматок порожньої землі – колишні арт-склади. Я не проти низькоповерхової забудови, але рано чи пізно постане питання заміни, і там має з’явитись щось більш щільне та раціональне.

Європейська традиц_я забудови

К.К.: А як щодо невисоких старших будиночків у центрі міста? Вони не схожі на те, що можна назвати «сучасним» капіталістичним будівництвом.

Д.К.: Це якраз європейська містобудівна традиція. Якщо взяти до уваги планування центральної частини міста (за винятком Круглої площі), то ми побачимо, що тут переважає якраз-таки невисока квартальна забудова, притаманна Європі. А далі вже — радянський мікрорайонний шаблон. Тому я тут не погоджуся: центральна частина Полтави ближче до європейської містобудівної традиції.

Квартальна забудова попри берег р_чки

К.К.: От ти кажеш, що з часом оці приватні будиночки будуть замінені якимись щільнішими забудовами. На твою думку, добре це чи погано?

Д.К.: Я думаю, що це нормальний невідворотній процес. Цивілізовані європейські міста мають більш компактне планування та розселення. Для порівняння: площа Полтави — 105,3 кв. км, Париж в адміністративних межах має таку ж площу. Однак у Полтаві живе 300 000 людей, а у Парижі на такій же території — 2,2 млн. людей. Відчутна різниця.

Я не кажу, що Париж — це якесь комфортне місто, це лише показник щільності і раціональності використання землі. І от коли в Полтаві в центрі земля використовується для такої нещільної забудови, як приватна, коли на двох гектарах землі в центрі міста мешкає 50 людей, а могло б — 500… Я вважаю, що це нераціонально. До того ж, ці масиви приватної забудови не забезпечені достатнім рівнем соціальної інфраструктури.

Наочна р_зниця м_ж м_крорайонною та квартальною забудовою

К.К.: Тобі не здається, що щільна забудова зіпсує зовнішній вигляд міста?

Д.К.: Це абсолютно нормальне питання для людини, яка живе в Україні, тому що у нас щільна забудова асоціюється з мікрорайонами. Насправді мікрорайонна забудова якраз не є щільною. Чому? Тому що високі будинки, які поодиноко розташовані по мікрорайонах, через певні норми стоять на великій відстані одне від одного. Та територія належить і всім, і нікому. Через це вона і недоглянута, немає розуміння, хто має нею опікуватися: прокладати доріжки, створювати інфраструктуру і т. д. Це дуже велика проблема мікрорайонної забудови.

Я ж все-таки наполягаю, що місто може розвивати середньоповерхову квартальну забудову, коли квартал обмежений самою будівлею, а всередині знаходиться затишний двір. Можна сказати, що він майже приватний для мешканців цього будинку. Це ж поштовх до розвитку міста, навіть громадянського суспільства, тому що люди цю територію вже відчувають не як нічию, а як свою, як міні-місто.

Я не можу сказати, красиво це чи негарно, але вважаю, що це позитивна практика. Не треба плутати щільну забудову з цією радянською мікрорайонною.

Пор_вняння параметр_в багатоповерхової та середньоповерхової забудови

К.К.: То чому ж цього не роблять вже зараз? Є якісь перешкоди? Чому місто не змінюють таким чином?

Д.К.: Я думаю, що ми до цього просто ще не дійшли. Я думаю, що ми розвиваємося все ще по інерції, але поступово рухаємося в потрібному напрямку. Перш за все, щоб Полтава удосконалювалася, на рівні міста має бути прийнята загальна концепція просторового розвитку, простіше кажучи, майстер-план.

Приклад квартальної забудови

К.К.: Його має прийняти міська рада?

Д.К.: Так, але питання в тому, хто його має розробити. Для мене чудовим прикладом стало російське місто Пермь. У них теж постало питання, як буде розвиватися простір міста, а спеціалістів не було, і у 2008 році вони замовили нідерландській фірмі KCAP, яка розробляла подібні плани для багатьох міст у світі, такий майстер-план. Це програма просторового розвитку міста на наступні 20-30 років. Вона принципово відрізняється від генерального плану. І ця нідерландська фірма за 2 роки зробила для Пермі такий майстер-план. Зараз у Полтаві головний містобудівний документ — це саме генеральний план, але я вважаю, що він не має жодного сенсу.

К.К.: Чому ти так гадаєш?

Д.К.: Тому що він розроблений в «кращих» традиціях радянського містобудування і не визначає ніяких об’ємно-планувальних рішень, згідно яких має розвиватися забудова в місті. Хіба в нашому генплані можна щось знайти про необхідність урізноманітнити типи житла або розширити принципи, за якими мають розвиватися публічні простори в місті? Ні. А майстер-план — це документ, що формує бачення просторового розвитку міста на 20-30 років вперед. Він дозволяє приймати рішення наперед вже сьогодні.

Якщо до мера або головного архітектора приходить великий забудовник і каже, що хоче побудувати житловий район на конкретну кількість місць, то мер бере майстер-план і дивиться, чи узгоджується з ним ця пропозиція. Там, наприклад, написано, що пріоритет надається щільній квартальній забудові, а тут пропонують мікрорайонну. І мер каже: «Ні, чоловіче, у нас є загальноприйнята концепція, яка не мною розроблена, а професіоналами на 20-30 років вперед, яка діє при будь-якому мері. Або проектуй згідно цих принципів, або, вибач, до побачення». Тому необхідно розробити такий документ.

Приклад м_ста, дружнього до людей

К.К.: У Полтаві начебто небагато незаконних забудов, але деякі законні здаються зовсім недоречними. Чому так виходить?

Д.К.: Давайте з’ясовувати, що є законною забудовою. Це та, яка має усі дозвільні документи, чи та, яка, крім усіх документів, ще й узгоджена з місцевими громадами? Чи були проведені громадські слухання, якісь дослідження, чи враховуються побажання і пропозиції мешканців принаймні того району, який хочуть забудовувати? Наскільки я знаю — але в цьому ще треба розібратися, — закон не вимагає в обов’язковому порядку проводити громадські слухання. Я вважаю, що дуже важливо запровадити оцей партисипативний принцип навіть на етапі проектування. Треба, щоб мешканці району могли впливати на забудову, це буде добре.

К.К.: Зараз у Києві фахівці Програми Розвитку ООН в Україні розроблять портал, на якому будь-який охочий може показати на карті, яким він бачить план міста, забудову якогось його шматочка. Можна буде навіть робити це спільно з іншими користувачами.

Д.К.: По-моєму, це буде класною підказкою для проектувальників. Це ж і є партисипативний принцип. І це, я думаю, може вплинути на стан справ.

К.К.: А якщо з’явиться інтернет-ресурс, який допоможе дізнаватися і перевіряти законність забудови саме у Полтаві, причому з інформацією про тих, хто видав дозвіл на будівництво (якщо він є), то гадаєш, він зможе вплинути на ситуацію щодо відстоювання прав громади?

Д.К.: Я думаю, що це буде корисно. Головне, щоб люди цікавилися, користувалися ним.

Катя Кролевська

Полтава архітектор
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
Погрожував ножем та вів себе непристойно - це видно з відео, яке 23 січня о 19:12 виклали на сторінці спільноти "В Полтаві" у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/2067130840167756/). Автор публікації зазначив, що подія відбулась в одному із закладів міста, що на вулиці Пушкіна. З відео видно, як чоловік спочатку залякував двох працівниць, а потім дістав ножа і почав погрожувати їм. Відео закінчилось тим, що через декілька хвилин чоло...
Суспільство
«Полтаваобленерго» повідомляє, що у зв’язку з проведенням поточних та капітальних ремонтів електрообладнання, відбудуться тимчасові перерви в електропостачанні споживачів. Так, 24 січня з 08:00 до 17:00, світла не буде у будинках за наступними адресами: вул. 1-а Черепична, 1-22, 2-а Черепична, 1-21, Донченка, 1-5, Партизанська, 21-50, пров. Вишневий, 2-10. Раніше ми писали Чарівна полтавка Ірина Головченко потребує термінової допомоги
Суспільство
«Екобус», придбаний для збору небезпечних відходів у місті, вже добре зарекомендував себе в роботі. Про це йдеться на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету. Усі прийняті використані люмінесцентні лампи, термометри, батарейки в подальшому передають ліцензованій фірмі для їх утилізації. Небезпечні відходи приймають виключно у населення. Організації ж повинні самостійно укладати договори на утилізацію з підприємствами ліцензіатами....
Пригоди
Заклад, що продовжив надавати послуги з грального бізнесу всупереч забороні, викрили у мікрорайоні Молодіжному у Кременчуці. Про незаконну діяльність в поліцію повідомили жителі району. Про це повідомляє Відділ комунікації поліції Полтавщини за інформацією Кременчуцького відділу поліції. Під час санкціонованого обшуку слідчі вилучили мобільні телефони, сервери, комп’ютерне обладнання та ряд інших речових доказів. За фактом зайняття гральним бізнесом (за ст...
Суспільство
У КП «ІІІ міська клінічна лікарня ПМР» готуються до впровадження чергового етапу медичної допомоги на вторинному рівні, що запланована на квітень 2020 року. Про це йдеться на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету. Як розповів директор КП Анатолій Рудич, лікарня серед 56 лікарень Полтавської області на 11 місці за рейтингом. Має унікальне травматологічне відділення, в якому виконують як екстрені, так і планові операції. У медзакл...
Політичні новини
Фракція «Батьківщина» вносить до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає обмеження виплат чиновників десятьма мінімальними зарплатами. Партія також наполягає на створенні ТСК для перевірки діяльності державних корпорацій. Про це заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко під час пресконференції у Києві. - Наша команда розробила законопроєкт, яким передбачено, що заробітна плата будь-якого високопосадовця в державі мусить залежати від розміру мінімальн...
Суспільство
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено визначення показників прожиткового мінімуму з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2020 року. Про це повідомляє Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. У зв’язку з цим буде проведено перерахунок розміру допомог одиноким матерям. Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму...
Суспільство
Сьогодні рятувальники 3-ї Державної пожежно-рятувальної частини врятували собаку, що провалилася під кригу поблизу міста Полтава. Про це йдеться на офіційній сторінці у Фейсбук Головного управління ДСНС України у Полтавській області. Рятувальникипробили кригу, витягли собаку на берег та обтерли сухою тканиною. Раніше ми писали Чарівна полтавка Ірина Головченко потребує термінової допомоги
Суспільство
У Полтавській облдержадміністрації відбулося засідання обласної комісії з питань надання матеріальної допомоги населенню з обласного бюджету. Його провела заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко. Про це повідомляється на офіційному сайті Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА. «На надання матеріальної допомоги особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, цього року з обласного бюджету...