Архітектор Дмитро Козиренко: «Полтава має розвивати середньоповерхову квартальну забудову»

Дмитро Козиренко — молодий полтавський архітектор, один з учасників урбан-платорми CityLab. У рамках проекту «Стоп незаконним забудовам», нам випала нагода поспілкуватися про його бачення просторового розвитку Полтави, про європейський імідж міста і про право громади на рішення забудовників.

К.К.: Ти бував у різних містах України. Як оцінюєш Полтаву щодо забудованості — у нас більше чи менше будівель, які не відповідають атмосфері міста, його культурі тощо?

Д.К.: Полтаві у спадок дісталася дуже комфортна стосовно людини забудова. Перед усім тому, що вона середньої поверховості — абсолютно людські масштаби. По-друге, навіть за час незалежності України її ще не встигли спотворити якимись недолугими будівлями, як це зараз відбувається у Києві. Однак, є й інша сторона: у Полтаві так і не з’явилося якісних прикладів сучасної архітектури, лише фейковий псевдоісторизм і некомфортна житлова забудова у мікрорайонах. Але Полтава ще має потенціал стати комфортним, компактним, орієнтованим на людину, а не автомобілі (як більшість мегаполісів) містом.

У Полтаві є одна така характерна особливість: дуже багато низькоповерхової приватної забудови поблизу центру міста. Наприклад, вул.Артема, в районі перехрестя з вул. Шевченка, — що нас там зустрічає? Не якась щільна квартальна забудова — приватні будиночки. Якщо подивитись на карту, то можна побачити, що між центром міста і, наприклад, Мотелем, є великий клаптик приватної забудови і великий шматок порожньої землі – колишні арт-склади. Я не проти низькоповерхової забудови, але рано чи пізно постане питання заміни, і там має з’явитись щось більш щільне та раціональне.

Європейська традиц_я забудови

К.К.: А як щодо невисоких старших будиночків у центрі міста? Вони не схожі на те, що можна назвати «сучасним» капіталістичним будівництвом.

Д.К.: Це якраз європейська містобудівна традиція. Якщо взяти до уваги планування центральної частини міста (за винятком Круглої площі), то ми побачимо, що тут переважає якраз-таки невисока квартальна забудова, притаманна Європі. А далі вже — радянський мікрорайонний шаблон. Тому я тут не погоджуся: центральна частина Полтави ближче до європейської містобудівної традиції.

Квартальна забудова попри берег р_чки

К.К.: От ти кажеш, що з часом оці приватні будиночки будуть замінені якимись щільнішими забудовами. На твою думку, добре це чи погано?

Д.К.: Я думаю, що це нормальний невідворотній процес. Цивілізовані європейські міста мають більш компактне планування та розселення. Для порівняння: площа Полтави — 105,3 кв. км, Париж в адміністративних межах має таку ж площу. Однак у Полтаві живе 300 000 людей, а у Парижі на такій же території — 2,2 млн. людей. Відчутна різниця.

Я не кажу, що Париж — це якесь комфортне місто, це лише показник щільності і раціональності використання землі. І от коли в Полтаві в центрі земля використовується для такої нещільної забудови, як приватна, коли на двох гектарах землі в центрі міста мешкає 50 людей, а могло б — 500… Я вважаю, що це нераціонально. До того ж, ці масиви приватної забудови не забезпечені достатнім рівнем соціальної інфраструктури.

Наочна р_зниця м_ж м_крорайонною та квартальною забудовою

К.К.: Тобі не здається, що щільна забудова зіпсує зовнішній вигляд міста?

Д.К.: Це абсолютно нормальне питання для людини, яка живе в Україні, тому що у нас щільна забудова асоціюється з мікрорайонами. Насправді мікрорайонна забудова якраз не є щільною. Чому? Тому що високі будинки, які поодиноко розташовані по мікрорайонах, через певні норми стоять на великій відстані одне від одного. Та територія належить і всім, і нікому. Через це вона і недоглянута, немає розуміння, хто має нею опікуватися: прокладати доріжки, створювати інфраструктуру і т. д. Це дуже велика проблема мікрорайонної забудови.

Я ж все-таки наполягаю, що місто може розвивати середньоповерхову квартальну забудову, коли квартал обмежений самою будівлею, а всередині знаходиться затишний двір. Можна сказати, що він майже приватний для мешканців цього будинку. Це ж поштовх до розвитку міста, навіть громадянського суспільства, тому що люди цю територію вже відчувають не як нічию, а як свою, як міні-місто.

Я не можу сказати, красиво це чи негарно, але вважаю, що це позитивна практика. Не треба плутати щільну забудову з цією радянською мікрорайонною.

Пор_вняння параметр_в багатоповерхової та середньоповерхової забудови

К.К.: То чому ж цього не роблять вже зараз? Є якісь перешкоди? Чому місто не змінюють таким чином?

Д.К.: Я думаю, що ми до цього просто ще не дійшли. Я думаю, що ми розвиваємося все ще по інерції, але поступово рухаємося в потрібному напрямку. Перш за все, щоб Полтава удосконалювалася, на рівні міста має бути прийнята загальна концепція просторового розвитку, простіше кажучи, майстер-план.

Приклад квартальної забудови

К.К.: Його має прийняти міська рада?

Д.К.: Так, але питання в тому, хто його має розробити. Для мене чудовим прикладом стало російське місто Пермь. У них теж постало питання, як буде розвиватися простір міста, а спеціалістів не було, і у 2008 році вони замовили нідерландській фірмі KCAP, яка розробляла подібні плани для багатьох міст у світі, такий майстер-план. Це програма просторового розвитку міста на наступні 20-30 років. Вона принципово відрізняється від генерального плану. І ця нідерландська фірма за 2 роки зробила для Пермі такий майстер-план. Зараз у Полтаві головний містобудівний документ — це саме генеральний план, але я вважаю, що він не має жодного сенсу.

К.К.: Чому ти так гадаєш?

Д.К.: Тому що він розроблений в «кращих» традиціях радянського містобудування і не визначає ніяких об’ємно-планувальних рішень, згідно яких має розвиватися забудова в місті. Хіба в нашому генплані можна щось знайти про необхідність урізноманітнити типи житла або розширити принципи, за якими мають розвиватися публічні простори в місті? Ні. А майстер-план — це документ, що формує бачення просторового розвитку міста на 20-30 років вперед. Він дозволяє приймати рішення наперед вже сьогодні.

Якщо до мера або головного архітектора приходить великий забудовник і каже, що хоче побудувати житловий район на конкретну кількість місць, то мер бере майстер-план і дивиться, чи узгоджується з ним ця пропозиція. Там, наприклад, написано, що пріоритет надається щільній квартальній забудові, а тут пропонують мікрорайонну. І мер каже: «Ні, чоловіче, у нас є загальноприйнята концепція, яка не мною розроблена, а професіоналами на 20-30 років вперед, яка діє при будь-якому мері. Або проектуй згідно цих принципів, або, вибач, до побачення». Тому необхідно розробити такий документ.

Приклад м_ста, дружнього до людей

К.К.: У Полтаві начебто небагато незаконних забудов, але деякі законні здаються зовсім недоречними. Чому так виходить?

Д.К.: Давайте з’ясовувати, що є законною забудовою. Це та, яка має усі дозвільні документи, чи та, яка, крім усіх документів, ще й узгоджена з місцевими громадами? Чи були проведені громадські слухання, якісь дослідження, чи враховуються побажання і пропозиції мешканців принаймні того району, який хочуть забудовувати? Наскільки я знаю — але в цьому ще треба розібратися, — закон не вимагає в обов’язковому порядку проводити громадські слухання. Я вважаю, що дуже важливо запровадити оцей партисипативний принцип навіть на етапі проектування. Треба, щоб мешканці району могли впливати на забудову, це буде добре.

К.К.: Зараз у Києві фахівці Програми Розвитку ООН в Україні розроблять портал, на якому будь-який охочий може показати на карті, яким він бачить план міста, забудову якогось його шматочка. Можна буде навіть робити це спільно з іншими користувачами.

Д.К.: По-моєму, це буде класною підказкою для проектувальників. Це ж і є партисипативний принцип. І це, я думаю, може вплинути на стан справ.

К.К.: А якщо з’явиться інтернет-ресурс, який допоможе дізнаватися і перевіряти законність забудови саме у Полтаві, причому з інформацією про тих, хто видав дозвіл на будівництво (якщо він є), то гадаєш, він зможе вплинути на ситуацію щодо відстоювання прав громади?

Д.К.: Я думаю, що це буде корисно. Головне, щоб люди цікавилися, користувалися ним.

Катя Кролевська

Полтава архітектор
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
92 перегляди в січні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Екологія
Народний синоптик Наталія Діденко на своїй сторінці фейсбук повідомила про мінливу погоду найближчих днів.  Раніше ми повідомляли На Україну йде циклон
Суспільство
Сьогодні, 15-го січня, Лефортовський суд у Москві продовжив тримання під вартою українських моряків, яких 25-го листопада захопили у полон у Керченській протоці. Серед моряків, яких захопила і утримує Росія, залишається і житель Полтавщини, 22-річний кременчужанин Богдан Головаш. Про це повідомляє «Кременчуцький телеграф». Засідання відбулося за зачиненими дверима, родичів та журналістів вивели із зали засідань. Усіх моряків залишили під вартою до 24-го кв...
Суспільство
Повернути на полтавські дороги «лежачих поліцейських» пропонує полтавка Людмила Матвійчук. Відповідну петицію вона зареєструвала 14-го січня на сайті Полтавської міської ради. У поясненні вказує – потрібно повернути «лежачих поліцейських», щоб зменшити кількість ДТП у місті. Встановити ці засоби зменшення швидкості авторка петиції пропонує перед пішохідними переходами, біля зупинок громадського транспорту, біля дитячих закладів та місць масового відпочинку...
Пригоди
Чергова трагічна аварія за участю велосипедиста та автомобіля сталася близько сьомої ранку 15-го січня у місті Кобеляки. На автодорозі Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка вантажівка Renault Magnum під керуванням 67-річного водія, збила 87-річну місцеву жительку. Потерпілу госпіталізували до місцевої лікарні. Від отриманих ушкоджень жінка впала у кому. Про це повідомляє офіційний сайт поліції Полтавської області. Поліцейські встановлюють обставини Д...
Кримінал
Наше видання розповідало про нещасний випадок, який стався у потязі Київ – Рахів. На жительку Миргорода Надію Полякову впала верхня полиця з іншою пасажиркою. Про це повідомила тоді дочка постраждалої,  Світлана Полякова , на своїй сторінці у фейсбук: Станом на сьогодні Надія Полякова досі перебуває на лікуванні у Тернополі. « - Говорити про стан здоров’я мами ще зарано, бо лікування триває,  їй встановили спеціальний апарат . Зазначу, що лікарі у Тернопол...
Суспільство
Керівники релігійних організацій краю, члени сімей загиблих героїв АТО, депутати обласної ради, наукова та творча еліта області,  а також представники громадськості та  обласної влади взяли участь у молитовному сніданку Полтавщини. Різдвяний молитовний сніданок провели в облдержадміністрації. Тематика зібрання – Різдво. Що означає Різдво в сучасному суспільстві? Яка сутність Різдва та на що люди мають  звернути увагу? Якою церква має бути в контексті Різдв...
Суспільство
Сьогодні, 15-го січня під стінами полтавської прокуратури відбулася акції за прискорення та об’єктивність розслідування справи стосовно ДТП, у якому отримав травми, від яких помер, 14-річний Артем Левченко. Активісти та адвокат родини вимагали висунення звинувачень Наталії Саєнко за статтею "Залишення у небезпеці", а також передали звернення із 13-ма пунктами. На закиди активістів відповіли представники прокуратури. Зокрема прокурор Євген Асташкін повідоми...
Кримінал
За добу із 14-го по 15-е січня у Полтавській області зафіксували 120 повідомлень про злочини. Так, за добу на Полтавщині сталися: 1 грабіж, 2 ДТП, 4 злочини із наркотиками та 9 шахрайств. Найбільше, вже традиційно, було крадіжок – 42 випадки. Також за добу у області померли 63 людей, один житель області завершив життя самогубством. Про це повідомляє офіційний сайт поліції Полтавської області. Нагадаємо, раніше поліцейські у лісі затримали чоловіка із бензо...
Суспільство
О 10:00 під обласною прокуратурою відбувається пікет. Небайдужі полтавці приходять на акцію на запрошення родини Артема Левченка – юнака, якого 6-го листопада «на кругу» збив «Мерседес». Хлопець два місяці пролежав у комі і помер, так і не прийшовши до тями. 9-го січня із ним попрощалися у Свято-Успенському соборі. Нагадаємо, за кермом «Мерседеса» перебувала власниця кількох полтавських закладів Наталія Саєнко. Після смерті хлопця їй висунули підозру, а Ок...