Полтавця виганяють з батьківської хати

Ця історія розпочалася давно. Батько Івана Прокіп рано овдовів, залишився сам з сином. Згодом познайомився з жінкою Ніною, до якої пішов «у прийми», одружився з нею. Івана Ніна виховувала як рідного сина.

Прокіп на місці старої хати збудував гарний будинок, де він з цивільною дружиною, сином та тещею прожив практично все життя. Іван закінчив школу у Полтаві, далі здобув освіту моряка і працював за фахом. У Криму познайомився з майбутньою дружиною, вона його прописала у власній квартирі.

Через певний час померла теща Прокопа, а згодом і він сам. Іван повернувся в Полтаву доглядати за хворою матір’ю, переїхала до чоловіка і його дружина Галина. Після тривалої хвороби мати Івана померла. Сталося це у лютому 2009 року. Під час поминального обіду до Івана підійшли три жінки, яких чоловік бачив вперше і сказали, щоб він забирався геть з будинку. Жінки назвали себе двоюрідними сестрами померлої. А так як Іван не був офіційно всиновлений покійною і має кримську прописку, то ніяк прав на батьківський будинок він не має.

З того часу тривають суди. Дружина Івана розповідає, що вже оббила всі пороги і зверталася практично в усі інстанції, проте рішення суду суддя винесла не на їх користь. Справу веде суддя Блажко, яка, за словами родини Куців, не бере до уваги ні покази свідків, ні жодні доводи, які свідчать про те що Іван, хоч і не є рідним сином померлої, проте підтримував з нею стосунки, як матір з сином.

Опоненти Куців не мають жодного документу, який би підтверджував, що вони є родичами померлої, чи бодай одне спільне фото. Їх позиція базується лише на словах і суддя бере це до уваги, розповідає подружжя. Той факт, що пані Ніна виховувала Івана як рідного сина і це можуть підтвердити свідки у суді проігнорували.

Родина вже втратила всі сили. Вони подавали безліч апеляцій і скарг у прокуратуру, все марно. Наразі справу знов передали до суду.