Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок

Як би це не було дивно, але в країні з таким багатим культурним потенціалом, як наша, з настільки насиченими і колоритними традиціями, одухотвореною і майже пісенною мовою, вкрай мало уваги приділяється успадкуванню всього цього вікового багатства. Саме тому, важливими є заходи, що виховують любов народу до своєї славетної історії та звичаїв. І перші акорди у цьому традиційно лунають завдяки Сорочинського ярмарку, що вже багато років плекає українську самобутність, робить її не тільки цікавою, а й модною та престижною.

І, що найголовніше, все більшу популярність здобувають не тільки аутентичні літературні твори, кулінарні шедеври чи повір’я, а й оригінальні вироби, що віртуозно створюються нашими майстрами. Найбільш приємно, що ці знання не замикаються на певній групі обізнаних людей, а пропагуються серед широкого загалу на різноманітних майстер-класах, якими різнобарвить Сорочинський ярмарок.

Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок (фото) - фото 1

З однією із берегинь нашої самобутності, майстринею народної ляльки, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Наталією Свиридюк ми і поспілкувалися в рамках сьогоднішнього інтерв’ю.

- Шановна Наталіє, розкажіть, будь ласка, коли і як виникла Ваша любов до цього напрямку народної творчості?

- Почала я займатися народною лялькою ще в 2004-у році, який був дуже важким у соціально-економічному відношенні. Я залишилась без роботи, і це після того, як 20 років проробила у бібліотеці. Потрібно було чимось зайнятися, шукати інші види діяльності. І оскільки я завжди була біля мистецтва, то й вирішила віднайти себе саме у ньому. Свого часу в мене хрещеним був дуже відомий краєзнавець Валентин Миколайович Сисько. Саме він долучав мене з дитинства до народної творчості. І ось, через багато років, все це певним чином вплинуло на мене і коли стало дуже важко в державі, то мене підтримало на плаву саме мистецтво. Мені потрапила в руки книга Олександра Семеновича Найдена «Українська народна іграшка». Чим приглянулася мені ця книжка? Річ у тім, що на її обкладинці була саме така лялька, яку мені колись зробила моя бабуся. Ще й стояла вона на такому самісінькому віконечку, яке було в нашому будинку за мого дитинства.

Спершу я зробила одну ляльку, потім наступну. Згодом, за порадою подружок, поїхала на Сорочинський ярмарок. Це був 2006 рік. До цього часу я вже встигла набратися певної майстерності. Як зараз пам’ятаю, я спродала всі ляльки до п’ятниці. Одним із моїх покупців став навіть Віктор Андрійович Ющенко, який на той час був Президентом України. Побачивши мою ляльку, що висіла під стріхою, він одразу зупинив свою свиту і придбав декілька моїх робіт.

Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок (фото) - фото 2

Упевнена, що лялька-мотанка відкрила надомною покров. Так, – це іграшка... Так, – це предмет інтер’єру... Це традиційне народне мистецтво, що увібрало в собі самі різноманітні напрямки творчості, представлені в одному комплексі – в народній ляльці. Але перш за все – це магічна річ! Хрестик на обличчі ляльки – це солярний знак, знак сонця, один із найдавніших людських символів. Такі ляльки традиційні були і в казахів, і в грузинів. Проте інші культури майже втратили цю самобутню «родзинку», а українці змогли її зберегти. До речі, в національному музеї Туркменістану є дві народні ляльки, дуже схожі за технологією виготовлення на наші, але вони зроблені із тканини з національним туркменським візерунком та шматочка деревини.

- Ви вже побували в багатьох інших містах і країнах, відвідали безліч ярмарків і виставок. Скажіть, чим особливий саме Сорочинський ярмарок?

Скільки б майстер не демонстрував свої роботи за кордоном, як би це не було почесно та фінансово вигідно, але воно не перевершить визнання на власній рідній землі. Вважаю за везіння, що можу виставляти свої роботи на такому престижному та всесвітньо знаному заході, як Сорочинський ярмарок. Що особливого в ньому? По-перше, це демократичність, максимальна зрозумілість та наближеність до людей. По-друге, – його масштаб – охоплення найрізноманітніших верств населення. По-третє, особливий ярмарковий дух, що безумовно підігріває інтерес українців до свого, рідного, до своєї ідентичності, примножуючи цю цікавість, наново віднайдену любов до України!

Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок (фото) - фото 3

Упевнена, якщо Бог осяяв у твоїй душі маленьку іскорку таланту, ти повинен її відпрацювати своєю віддачею. Не тільки зробити роботу і продати її, але й дати світові щось поверх цього. Не замикатися у достатньо вузькому колі фахівців, а виходити на широкий загал, до людей, які забули про своє коріння, відсторонилися від нього. Майстер повинен допомогти їм згадати своє минуле, свої традиції та мудрість. І саме на Сорочинському ярмарку люди мають можливість широко поспілкуватися, оскільки на ньому ми не обмежені ані в часі, ані в просторі, у нас немає обмежень взагалі...

- Пані Наталіє, а як ставиться сучасна влада до народних майстрів. Хто з керманичів найбільше приділяв уваги збереженню нашої самобутності?

- Мистецтво вічне, а політики приходять і уходять! ))) Творчість на пряму, звісно, не пов’язана з політикою. Але сама ситуація, певні фінансові можливості, безумовно впливають на майстра. Вважаю, що найліпше для майстрів було за часів Віктора Андрійовича Ющенка. І справа не у тому, щоб дати гроші майстру... Куди важливіше створити в суспільстві таку атмосферу, за якої буде престижно та модно цікавитися народним мистецтвом і власною історією. Саме такий настрій в суспільстві і намагався створити В.А. Ющенко.

Зараз ми не можемо вимагати великої уваги до народного мистецтва, але очікуємо, що з урегулюванням ситуації на Сході, наші урядовці сприятимуть підвищенню престижності в суспільстві як народної творчості загалом, так і особи майстра українського народного мистецтва. Сьогодні влада знаходиться у важкому положенні. Йде війна, війна підступна, війна як на території України, так і в інформаційному, економічному просторі. Ми знаємо вислів «коли говорять гармати, музи мовчать». Проте, й майстри, навіть не маючи великих фінансових можливостей, допомагають  своєю творчістю, збирають благодійні кошти і намагаються хоч не на довго відволікти людей від жорстоких подій.

Полтавська майстриня Наталія Свиридюк про ляльки-мотанки, національну ідею та Сорочинський ярмарок (фото) - фото 4

- Одним із найголовніших видів популяризації народної творчості стали різноманітні майстер-класи. Що можете сказати відносно них?

Особисто для мене майстер-класи важливі з декількох причин. По-перше, завдяки ним я можу ще краще доносити свої ідеї та переконання до людей. По-друге, вони дуже цікаві особисто мені з позиції науковця-етнографа. Буває так, що підсаджуються жінки, які самі вміють робити народну ляльку, пам’ятають, як їх навчали цьому їхні мами чи бабусі. В деяких з них навіть я можу підучитись, тим самим підвищуючи й власну майстерність, зробити відповідні етнографічні записи, що знадобляться мені в подальшому при підготовці відповідних наукових публікацій.

Також підходять діти, батьки яких хочусь десь відпочити і залишають їх біля мене. Мало того, що вони самі по дві-три ляльки зроблять, ще й іншим допомагають, коли трохи освояться в їх виготовленні. Інколи навколо мене утворюється цілий імпровізований дитячий садочок. Цікаво спостерігати, коли приходять молоді дівчата, з нарощеними нігтями, що не дозволяють їм до пуття навіть з ниточками справитися... Але вони уперто роблять ляльку… Взагалі українці дуже талановиті, нам просто треба трохи більше економічного благополуччя, трохи менше проблем. Зворушливо виглядає, коли починають гратися дорослі люди, в яких просинаються їх дитячі спогади. А які ляльки роблять чоловіки!!! Можна цілу виставку організувати! Скільки креативу, скільки дизайнерських знахідок!

Отже, запрошую всіх на цьогорічний Сорочинський ярмарок. Буде цікаво однозначно!