08:30, 27 березня 2015 р.
Керівники литовського ВНЗ у Полтаві розповіли про систему їхньої освіти
25 березня представники Каунаського технічного колегіуму презентували свій ВНЗ керівникам полтавських загальноосвітніх навчальних закладів. Ми розпитали литовських освітян про їх систему освіти, яку вони пропонують своїм майбутнім абітурієнтам з Полтави.
Вітаутас Валаітіс, декан факультету інженерних дисциплін Каунаського технічного колегіуму, про вступ та навчання:
– Згідно наших вимог необхідне підтвердження відповідності оцінок в атестаті абітурієнта. В кожній країні своя система оцінювання: в Україні 12-бальна, в нас 10-бальна. Тому існує спеціальний центр, яка перевіряє, що з такими балами з України, Польщі, Португалії інших країн можна вступати. Це основний критерій.
Вітаутас Валаітіс розповідає про Каунаський колегіум
Замовлення на спеціалістів деяких напрямків (механіка та електроніка) більше, ніж ми встигаємо підготувати. Щороку запит зростає і росте число вступників. З вересня запускаємо дві нові програми, плануємо одразу побачити результат. Одна з найпопулярніших у Литві професій – спеціалісти автосервісів. Дуже затребувана програма студій, оскільки на неї великий відсоток замовлень від роботодавців. Співпрацюємо з Bosh. Вони надають новітню апаратуру для діагностики автомобілів і оновлюють її щороку, а ми забезпечуємо приміщення, інші умови й видатки. Домовляємося з ними, узгоджуємо плани навчальних практик, щоб і їхні спеціалісти і наші студенти могли навчатися. Також користується попитом спеціальність інженер автодоріг. Я сам інженер-дорожник. Дороги в нас з вами місцями схожі, загалом трішки кращі, але роботи ще багато в цьому напрямку.
Зліва Вітаутас Валаітіс, справа Неріюс Варнас
Щороку в нас відбуваються конференції по інноваціях, ярмарки, обмін досвідом, зустрічі з роботодавцями, їхнє знайомство з випускниками. Навчається в нас близько півтори тисячі студентів, щоправда, дівчат у ВНЗ менше, адже це напрямок технічний, проте вони все одно приходять.
Зліва направо Волдіс Ажубаліс, Неріюс Варнас, Вітаутас Валаітіс
Неріюс Варнас, директор Каунаського колегіуму, про наші ВУЗи і литовську систему освіти.
– В нас багаторічний досвід, і він значний, але варто подивитись, як працюють українські колеги, на їхні методи навчання, побувати на ваших конференціях, обмінятися викладачами. Сподобалися кременчуцькі ВНЗ. Зокрема, вразив масштаб і підхід до справи ректора політехнічного університету. Точки дотику є, ми їх повинні відшліфувати трохи і починати взаємодію. Щойно вирішиться питання фінансування проекту, одразу почнемо співпрацю, орієнтовно восени або на початку наступного року. Відносно викладачів в рамках програми «Еразмус+» вже ведеться робота з боку обох наших держав. Ми можемо і ми повинні зробити все задля співпраці, і не у далекому майбутньому, а в найближчий час.
Керівники полтавських гімназій та шкіл
Сьогодні в Литві діє бінарна система вищої освіти, тому з університетами ми знаходимося в одному просторі. Ступінь бакалавра можна отримати в нас і в них, але фінансування відрізняється. Також в колегіумах немає вченого ступеня магістр – так система освіти зменшує конкурентний тиск на університети. Якщо за одного студента ми отримуємо з бюджету близько 1300 € на рік, а вони понад 2000 €, то за рік магістратури, на яку йдуть будівельники чи інженери доріг, держава виділяє 3-4 тис євро. Тому університети готові боротися, навіть намагаються блокувати нас на законодавчому рівні. Коли проводилася нова освітня реформа, ми вносили питання про ступінь магістратура в колегіумах, але його відклали. Також ми не отримуємо коштів на наукові дослідження, а в університетах це складає до 40% бюджетних коштів. Аргументація така, що в нас немає академіків, професорів.
У Полтавській гімназії № 32
Якщо говорити про систему вищої освіти Європи, то вона має 8 рівнів: VIII – це доктор, VII – магістр, IV – бакалавр. П’ятий рівень – незаповнений. За цей рівень будуть змагатися центри професійної підготовки (профшколи), і з’явиться можливість для нас. Незручність для нас полягає в тому, що в Європі (окрім Англії) іноді не розпізнають, плутають із закладами нижчої акредитації.
У вас коледж – це професійна підготовка, не вища освіта. Але в новому законі вписали, що колегіуми не можуть використовувати в своїй назві термін «університет», хоча колегіум – за формою та рівнем освіти завжди вважався університетом прикладних наук. Та і самі університети постійно намагаються нас до себе приєднати як дочірню структуру. Така собі освітня монополія через ринкові інтереси. Якщо говорити за фінансування з Євросоюзу, до 2020 року університети отримають 300 млн €, а ми отримаємо лише 20 млн € на всі колегіуми. В рази більше отримають університети, які інвестуватимуть у свої бази навчання.
Наші студенти потрібні промисловості, роботодавцям, тож і ми як ВУЗ затребувані. В іншому випадку ніякі фінансування, акредитації, сертифікати, звання не допоможуть. Поки що нам це чудово вдається.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
ТОП новини
Оголошення
11:54, Сьогодні
09:40, 29 вересня
09:40, 29 вересня
09:40, 29 вересня
09:40, 29 вересня
live comments feed...