Тарас Токар: Полтавці програють, якщо вибиратимуть мера по обличчях на білбордах

Тараса Токара знає більшість полтавців, а він знає кожен куточок міста. Він може розказати про кожну полтавську яму чи каналізаційний люк, про сухе дерево, яке загрожує мешканцям, чи про затоплений підвал у багатоповерхівці. Окрім цього він знайомий з усіма полтавськими політиками. До його слів прислухалися як Анатолій Кукоба, так і Андрій Матковський та Олександр Мамай.

За словами самого блогера, йому неодноразово пропонували змагатися за крісло мера. За словами Тараса, він би справився з цією нелегкою місією, однак щоб бути обраним - потрібно надзвичайно багато коштів, яких у нього немає.

- Чому під час опитування у соціальних мережах люди не бачать жодного гідного кандидата на пост міського голови?

- Люди починають прозрівати, хоча і повільно. Вони розуміють, що обирати майбутнього голову потрібно не по кількості біллбордів чи газет, а по реальним справам, які мають чіткий результат. А більшість тих, хто завішує місто своїми плакатами – це типові популісти.

- Багато полтавців не проти побачити на цій посаді екс-мера Андрія Матковського. Чому на Вашу думку полтавці, які в минулому критикували його, не проти його повернення?

- Андрій Всеволодович не найгірший варіант для міста. За час його каденції з’явилося автобусне сполучення з віддаленими районами міста. Також саме він запровадив сміттєві баки і вивіз сміття. Полтавцям, незважаючи на всі недоліки, які були у Матковського, є з чим порівнювати. Адже за останні роки місто стало набагато бруднішим.

- На що передусім має спрямувати свої зусилля новий очільник міста?

- Новообраний міський голова Полтави має займатися двома справами – це дороги і сфера житлово-комунального господарства. Всі проблеми у сфері ЖКГ вирішуються локально, хоча міська система каналізації і водовідведення давно потребує капітального ремонту і оновлення.

- Ваше ставлення до «чорного» піару, яскравим прикладом якого є славнозвісний біллборд з посланням до пана Мамая?

- Я проти такого піару. Якщо є претензії до чиновника - потрібно говорити про це прямо, а не робити це анонімно.

- Що допоможе Полтаві, та й усій Україні, жити по-новому? Адже після Революції Гідності постулат Порошенка звучить скоріше як сарказм.

- Щоб жити дійсно по-новому, потрібно обирати дійсно нових людей. Жодна особа, яка вже була при владі, немає права обиратися знову. Я вважаю, що навіть на місцевому рівні можна застосувати «грузинський варіант», коли всі старі кадри були звільнені, а на їх місце прийшли нові. Результатом таких дій стало «економічне диво».

- Чому після всіх закликів до «перезавантаження» і «очищення влади» на полтавських чиновницьких кріслах продовжують сидіти ті ж самі кадри?

- Менталітет Полтавського виборця лишається найскладнішим в усій Україні. Полтавці, на превеликий жаль, продовжують обирати очима і вухами. Люди, в основному, голосують за обличчя на біллбордах. Люди не голосували за тих, у кого не було коштів на масштабну піар-компанію. Чим простіша людина - тим вона порядніша, чим вона порядніша - тим вона бідніша. А у бідної людини немає можливості розмістити своє обличчя у всіх куточках міста. На сьогодні ми бачимо вже декілька політичних сил, які завішали все місто своїми плакатами і закидали всі поштові скриньки агітаційними газетами. Вони висловлюють гасла, але це лише теорія.

- Які ваші політичні амбіції? Ким Ви себе бачите в майбутньому?

- Можливо я буду балотуватися у міську раду Полтави як мажоритарник. Жодним партіям і політичним силам я не вірю. Навіть якщо я не стану депутатом, я все рівно буду робити все те, що вважаю за потрібне для блага рідного міста.