Бійці батальйону «ОУН» розповів полтавцям про справжню війну на Донбасі

Борис Гуменюк – це заступник командира батальйону «ОУН», який вже майже вісім місяців разом зі своїми побратимами тримаю оборону в найгарячішій точці Донбасу – селищі Піски.

Цим Борис Гуменюк живе останні вісім місяців, а до того він займався зовсім невійськовими справами. Борис Гуменюк – відомий поет, письменник і просвітник.

До Полтави Борис Гуменюк завітав разом зі своїми бойовими побратимами. Під час невеличкої прес-конференції бійці добровольчого батальйону розповіли про справжню війну, яку навряд чи, покажуть колись в новинах.

Ініціатором створення батальйону був Гуменюк. Свій прихід до військомату чоловік згадує з гумором: «Дядьку, вам 45 років, ви ніколи не несли службу в армії, створюйте партизанський загін». Проте чоловік не відступив, сів у своє авто, узяв мисливського карабіна, товариша і поїхав на передову.

Спочатку ОУН був частиною «Азова», протез згодом відокремився і став самостійною військовою одиницею. Проте, як розповів Гуменюк вони не втрачають надії стати частиною Збройних сил України. За його словами це станеться з дня на день.

Будучи добровольчим батальйоном, «ОУН» тісно співпрацює з іншими підрозділами, такими як «Правий сектор», «Дніпро-1», «Карпатська Січ» і 93 механізованою бригадою. Конфліктів між підрозділами немає, найбільшою проблемою є керівництво, яке знаходиться в Києві.

Все матеріальне забезпечення батальйону взяли на себе волонтери. Окремо вони подякували Полтавській громаді за допомогу. З помішкою згадують «газельку» вщент забиту допомогою для бійців.

Бійці «ОУН» говорять, що патріотизм у них в крові і по іншому вони просто не можуть. Просять не називати те, що відбувається на Донбасі АТО, адже ті хто там був знають, це справжнісінька війна із загарбником. За його словами, проти українців на Сході воюють не місцеві шахтарі, а кадрові російські військові та найманці. Місцевих жителів в так званому «ополченії» не більше 10 відсотків.

За словами одного з бійців «ОУН» з позивним Кавказ, війна закінчиться лише перемогою однієї з сторін в іншому випадку конфлікт заморозиться за прикладом Придністров’я чи Осетії.

Наостанок бійці запевнили, що їхнього патріотизму і сили волі вистачить, щоб не тільки вистояти, а й перемогти в цій війні.