Полтавцям, учасникам АТО, які повернулись додому, доводиться купляти ліки самостійно

Віктор Трофименко, доброволець батальйону «Дніпро – 1», близько чотирьох місяців пробув розвідником у зоні АТО. Поблизу Донецька під час обстрілу йому поранило руку та контузило. Проходив реабілітацію у Литві, зараз продовжує лікування вдома.

–Після тривалого лікування, мені необхідно і надалі приймати ряд ліків, – говорить Віктор. – Купляю я їх за свої кошти. Теоретично для учасників АТО повинні виділятися ліки, але наша військова медицина знаходиться не в найкращому стані. Багато років на неї не звертали уваги, вона була непотрібна, лише останнім часом почали відроджувати. Тому проблем тут вистачає і можливості забезпечити бійців ліками повністю, на жаль, немає.

Тих, хто знаходиться у госпіталях, лікують безкоштовно, але після виписки їм доводиться або купляти препарати самостійно, або розраховувати на волонтерську допомогу.

–Після лікування антибіотиками, як правило, необхідно приймати імуномодулюючі препарати, інакше страждають нирки та печінка, – розповідає боєць. – Окрім того, що нам і так доводиться докупляти ліки за свій кошт, в аптеках зараз підіймають ціни. Потрібно ходити по всім аптекам у місті і шукати, де можна купити дешевше. Різниця в ціні може бути колосальною. Також фармацевти спеціально рекомендують імпортні препарати замість вітчизняних, а вони в рази дорожчі.

У період із 18 березня по 1 травня 2015 року на Полтавщині демобілізуютьпонад 1100 військових, яких призвали на службу під час мобілізації. Багато з них будуть потребувати лікування.

–Коли знаходишся у зоні АТО, організм пристосовується до тих умов, а повертаючись додому внутрішня «пружина» розжимається і можуть проявитися різноманітні захворювання, – продовжує Віктор Трофименко. – Зараз наша влада повинна починати про це думати, можливо створювати якісь спеціальні програми для учасників АТО, по яким вони зможуть отримувати знижки в аптеках.

Віктор Бородай, доброволець, декілька місяців перебував поблизу Маріуполя.

–Коли я збирався їхати у зону АТО, то купляв багато різноманітних ліків: протизапальні, знеболюючі, мазі від опіків, кровозупиняючі джгути, бинти, все це обійшлось мені у 1000 гривень, – розповідає Віктор.

Солдат 5-ої роти батальйону «Дніпро – 1» Олександр Товпига, колишній підполковник донецької міліції, прийняв рішення вступити до лав добровольців, щоб мати можливість захищати український народ.

Олександр Товпига (фото з особистої сторінки)

–Під час перебування у зоні АТО мене контузило. Вчасно за допомогою я не звернувся, бо не міг залишити своїх товаришів, – говорить Олександр Товпига. – Через це у мене виникли проблеми зі слухом. Два рази на рік мені необхідно проходити курс лікування. Якраз зараз я приймаю ліки та роблю уколи. Усі препарати я купив собі самостійно. Бо розраховувати на допомогу зі сторони немає сенсу, звісно, окрім волонтерської.

Минулого тижня Олександр купив ліків на 600 гривень.

–Я ціни по аптекам не порівнював. Завжди купляю ліки у одній аптеці, бо там є 5% знижки для пенсіонерів. Хоч така допомога в мене є, бо про знижки для учасників АТО я не чув, – продовжує. – Окрім того приписують лікарі й іноземні ліки, хоч ми і маємо аналоги. Наприклад, мені призначили таблетки за 300 гривень, я пошукав аналог і купив вітчизняні за 60. Різниця відчутна. А найпарадоксальніше те, що мені доводиться приймати таблетки, які виготовлені у Москві, хоча, впевнений, що у нас є не гірший аналог.