Як виконується стратегія «затягування пасків» у Полтавській області

В умовах тотального дефіциту бюджету Україна вимушена переходити у режим економії. Люди все частіше задаються питанням: чи справді влада економить не тільки на населенні, а й на собі?

Такого роду питання все частіше надходять до Інституту аналітики та адвокації, тож ми вирішили перевірити, як працюють норми державної стратегії “затягування пасків” у Полтавській області. Для прикладу ми вирішили розглянути ситуацію у обласній раді.

У далекому 2005 році постановою Кабміну зарплатня держслужбовців становила не 7, а 16 мінімальних зарплат. Тобто, з розрахунком на тодішню мінімальну зарплатню (332 гривні), максимальний посадовий оклад голови облради дорівнював 5 312 гривень. Минуло майже десять років, мінімальна зарплатня зросла майже вчетверо, а разом з нею ― і оклад чиновників вищого рангу. З перерахунком на сьогодні, при мінімалці в 1 218 гривень, зарплатня голови обласної ради могла б дорівнювати 19 488 гривень.

Але 28 грудня минулого року Верховна Рада проголосувала за зміни до законодавства. Це потягло за собою зменшення зарплат працівників державних органів. Відтепер найбільша сума окладу, на яку можуть розраховувати високопосадовці (враховуючи податки) ― це 6 513 гривень.

Переглянувши динаміку зарплатні голови Полтавської обласної ради Петра Ворони, бачимо таку картину: 12 760,47 гривень у вересні, 13 340,24 ― у жовтні, 11 600,42 ― у листопаді і 13 340,49 ― у грудні. А вже з початком 2015 року голова облради отримує — та буде отримувати надалі — не більше 6 513 гривень.

Щоб порівняти, наскільки така економія торкнулася представників влади і не вплинула на інші верстви населення, розглянемо ситуацію на комунальних підприємствах області, на які дія вищезгаданого закону не розповсюджується. На офіційному сайті обласної ради ми знайшли контракти керівників трьох великих підприємств для порівняння — «Полтаватеплоенерго», «Полтавафарм» та «Полтававодоканал».

Керівники цих підприємств згідно контрактів мають посадові оклади 7 338, 9 246 та 10 867 гривень відповідно. Це, звичайно, без урахування додаткових угод, премій, надбавок тощо.

Тож, як ми бачимо, владу зараз і справді поставили у жорсткі рамки економії, і ми, як і кожен українець, щиро сподіваємося, що подібна економія є тимчасовою мірою і важливим кроком до розвитку економічно-сильної держави. Крім того, вона дає змогу чиновнику хоч трохи наблизитися до ситуації, у якій роками живуть лікарі, викладачі, робітники інших професій кожного куточка України.